1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 грудня 2024 року

справа № 520/10042/23

адміністративне провадження № К/990/46303/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

за участю секретаря судового засідання Пугач Д. С.

представника позивача - Гусейнова Е. Е. в порядку самопредставництва,

представника відповідача - адвоката Лисенка В. С., Корольової В. Є. в порядку самопредставництва,

представника третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку відеоконференції касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року (суддя - Котеньов О.Г.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року (судді: Ральченко І. М., Катунов В. В., Подобайло З. Г.),

у справі № 520/10042/23

за позовом Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

до Комунального підприємства "Харківводоканал",

третя особа - Харківська міська рада

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,-

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулось до суду із позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - Підприємство, відповідач у справі), в якому просило стягнути кошти з відкритих банківських рахунків, з рахунків, які будуть відкриті в майбутньому, КП "Харківводоканал" у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 312 672 981,34 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги податкового органу обґрунтовані пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), замість застосування спеціальної норми - статті 96 ПК України, без врахування об`єктивних обставин, які впливають на реальну можливість погашення податкового боргу та всупереч приписам підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

02 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 520/10042/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2024 року, витребувано справу з суду першої інстанції.

Справа №520/10042/23 в електронному вигляді надійшла до Верховного Суду 06 грудня 2024 року, а в паперовому - 13 грудня 2024 року.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди попередніх інстанцій установили, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) зареєстроване у встановленому законом порядку Виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Пунктами 1.2., 1.3 Розділу І Статуту Комунального підприємства "Харківводоканал", затвердженого заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальника Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради та погоджено директором Департаменту комунального господарства Харківської міської ради, КП "Харківводоканал" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.

Підприємство як юридична особа має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні, та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом (пункт 2.3 Статуту).

Майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 5.2. Статуту).

КП "Харківводоканал" має податковий борг: з податку на додану вартість у розмірі 280 804 161,74 грн та пені у розмірі 31 868 819,60 грн (усього 312 672 981,34 грн), який виник за період з 15 червня 2020 року по 02 березня 2023 року.

На виконання вимог статті 59 ПК України в автоматичному режимі Офісом великих платників податків ДПС сформовано податкову вимогу від 07 червня 2016 року № 7-17 та вручено підприємству 09 червня 2016 року.

З моменту виникнення податкового боргу по теперішній час борг не переривався, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями ІКП з податку на додану вартість підприємства.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум грошових зобов`язань в повному обсязі та в силу приписів підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України податковий орган звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В касаційній скарзі податковий орган не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що стягнення податкового боргу з комунальних підприємств унормовано положеннями статті 96 ПК України, тоді як контролюючий орган здійснює стягнення податкового боргу відповідно до приписів пункту 95.3 статті 95

ПК України.

Скаржник вважає, що така правова позиція суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме від 28 лютого 2018 року у справі №813/2851/17, від 07 квітня 2015 року по справі № 21-104а15, від 28 лютого 2019 року у справі № 240/4054/19, від 04 квітня 2019 року у справі №816/2436/16, від 24 жовтня 2019 року у справі № 826/2735/13-а, від 11 вересня 2020 року у справі №826/15776/15, від 20 грудня 2019 року у справі №826/19486/15, від 11 вересня 2019 року у справі №826/8951/15, від 26 грудня 2018 року у справі №810/3735/15, від 6 листопада 2018 року у справі №807/903/15, від 23 січня 2018 року у справі №2а-16464/12, від 19 березня 2021 року у справі № 240/4034/19, від 21 травня 2019 року у справі № 805/6995/13-а, від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17.

Позивач акцентує увагу на тому, що у постановах Верховного Суду зазначено про те, що нормами ПК України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового

стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності

боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі (стаття 95 ПК України).

Нормами ПК України також встановлено порядок погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств (стаття 96 ПК України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.

Скаржник наголошує на тому, що норми статті 96 ПК України застосовуються виключно у випадках, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 ПК України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Вказане, як вважає податковий орган, є підставою для касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Під час розгляду справи № 520/10042/23 були допущені порушення норм матеріального права, а саме пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 95.3 статті 95, пункту 96.1 статті 96 ПК України, що призвело до винесення незаконного рішення.

Скаржник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі №520/10042/23, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Північного міжрегіонального управління ДПС задовольнити в повному обсязі.

06 грудня 2024 року від Підприємства до суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому відповідач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій, на повноту встановлених обставин та дослідження доказів, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а рішення судів залишити без змін.

ІV. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 57.1 статті 57 ПК України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПК України.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Виходячи зі змісту пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За визначенням пункту 95.4 статті 95 ПК України стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, контролюючий орган здійснює на підставі рішення суду у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету або до державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків, а в разі використання платником податків єдиного рахунку - на такий рахунок, а у разі погашення податкового боргу з податку на додану вартість за задекларованими до сплати податковими зобов`язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку, такі кошти вносяться на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з частиною другою пункту 95.5 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Статтею 96 ПК України врегульовано погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

За змістом пункту 96.1. статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:


................
Перейти до повного тексту