ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2024 року
м. Київ
справа №500/7713/23
адміністративне провадження № К/990/26902/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №500/7713/23
за позовом ОСОБА_1
до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року постановлену у складі судді: Мартиць О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року (ухвалену у складі колегії: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та обставин у справі
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 (далі - скаржник, позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив:
- визнати протиправними дії Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 при розгляді заяви позивача щодо поновлення на квартирному обліку та включення до списку осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов;
- зобов`язати Житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити позивача на квартирному обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов зі збереженням часу перебування на обліку в загальній черзі з 28 липня 1992 року.
2. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
3. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, а зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, то позовну заяву слід повернути позивачу.
4. При цьому, судами зазначено, що отримання позивачем листа Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року про відмову у поновленні позивача на квартирному обліку не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку. До того ж суди вважали, що на момент звернення до відповідача із заявою про поновлення на квартирному обліку, позивачу достеменно було відомо про порушення його прав та інтересів, а, відтак, строк звернення до суду із даним позовом слід обраховувати починаючи з часу звільнення позивача з військової служби, тобто з 30 травня 1997 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, зокрема положень статей 122, 123 КАС України, ОСОБА_1 07 липня 2024 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протиправних висновків про те, що зазначені позивачем у заяві про поновлення строку підстави пропуску строку на звернення до суду є неповажними. Скаржник вважає, що під час вирішення питання пропуску строку суди не встановили момент, пов`язаний з початком обчислення строку звернення до суду. Крім того, предметом спору є оскарження рішення Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року про відмову у поновленні позивача на квартирному обліку.
7. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу №500/7713/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
8. Касаційна скарга надійшла до суду 11 липня 2024 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі №500/7713/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
10. Електронна копія ухвали надійшла в електронний кабінет Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" 17 вересня 2024 року о 20:55.
11. Копія ухвали від 16 вересня 2024 року отримана позивачем за поштовою адресою 25 вересня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
12. Копія ухвали від 16 вересня 2024 року отримана представником Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за поштовою адресою 26 вересня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
13. Копія ухвали від 16 вересня 2024 року отримана представником Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 за поштовою адресою 02 жовтня 2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
14. Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 26 грудня 2024 року.
15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
16. 28 жовтня 2024 року Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулося до Суду з письмовими поясненнями на касаційну скаргу.
17. Доводи Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 полягають у тому, що позивач був обізнаний про зняття його з квартирного обліку за останнім місцем служби та у 2002 році вчиняв дії щодо зарахування його на квартирний облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу звернення позивача із заявою про поновлення на квартирному обліку у військовій частини НОМЕР_1 є дією, що спрямована на захист права, яке він вважає порушеним та яка не може підміняти момент початку відліку строку для звернення до суду. При цьому, отримання позивачем листа військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року не змінює момент, з якого позивач дізнався про його зняття з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо захисту свого права.
18. Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 та Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 не скористалися своїм правом подати відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
20. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
21. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
22. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
23. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2024 року не відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на наступне.
24. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини, які не заперечуються сторонами та мають значення для правильного вирішення питання пропуску строку звернення позивача з позовом до суду та наявності підстав для його поновлення.
25. Так, судами встановлено, що з 28 липня 1992 року ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частини НОМЕР_2 . Перед звільненням у запас у травні 1997 року, на підставі рапорту облікову справу позивача про взяття на квартирний облік відправили до Тернопільської КЕЧ району у місті Тернопіль, який позивач обрав для проживання після звільнення. 26 травня 1997 року з військової частини НОМЕР_2 надіслали ІНФОРМАЦІЯ_1 клопотання про постановку позивача на квартирній облік для отримання житла згідно положень пункту 37 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року №20. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30 травня 1997 року №99 позивач з 01 червня 1997 року був виключений зі списків особового складу військової частини та направлений на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
26. У 2002 році позивачу стало відомо про відсутність облікової справи в Тернопільській КЕЧ і на підставі рапорту від 10 червня 2002 року позивача зарахували (поновили) в ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартирний облік з 10 липня 2002 року, а в подальшому на підставі пункту 37 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року №20 з 15 квітня 2003 року.
27. Рішенням Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 лютого 2018 року позивача зняли з квартирного обліку та виключили із списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) при Житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку поданням відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.
28. В усній формі позивачу пояснили, що його неправомірно зарахували на квартирний облік при ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок порушення діючого законодавства прийняття на квартирний облік і рекомендували відновитися у черзі на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2 у АДРЕСА_1, з якої він був звільнений у запас.
29. В подальшому позивач звернувся до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 зі зверненням-запитом щодо надання інформації про реалізацію ним гарантованого державою права на одержання житла для постійного проживання або грошової компенсації.
30. У відповіді Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 лютого 2023 року №370/2/1175 на вказане звернення-запит зазначено, зокрема, що для поновлення на квартирному обліку має право звернутися до правонаступника житлової комісії у якій перебував на квартирному обліку.
31. З урахуванням вищезазначеного, позивач звернувся до Житлової комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про надання інформації щодо переліку документів для поновлення на квартирний облік та включення до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов в ІНФОРМАЦІЯ_7 . На дану заяву отримав лист від 17 квітня 2023 року №1/1852 ІНФОРМАЦІЯ_8, у якому було зазначено, що у зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_1 є правонаступником житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7, документи направлені 17 квітня 2023 року вих.№1/1849 до командира військової частини НОМЕР_1, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .
32. У матеріалах справи містяться письмові пояснення від 13 грудня 2023 року щодо строку на звернення до суду, які подавалися до суду апеляційної інстанції та в яких позивач стверджує, що 13 червня 2023 року отримав лист військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року №2270, яким, з посиланням на лист начальника КЕВ міста Хмельницький від 05 травня 2023 року №577/7/1630, йому було відмовлено у поновленні на квартирному обліку та включенні до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов.
33. 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
34. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення. Залишаючи позовну заяву без руху суд застосував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, та звернув увагу позивача на недотримання строків звернення до суду з позовом, позивач оскаржує дії відповідача які мали місце 28 липня 1992 року, однак з цим позовом звернувся до суду лише 28 листопада 2023 року, тобто більше ніж через 31 рік та, відповідно, з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого приписами КАС України. При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подав.
35. 13 грудня 2024 року на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
36. На обґрунтування цієї заяви позивач зазначив, що оскаржує відмову у поновленні ОСОБА_1 на квартирному обліку та включення до списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов, в загальній черзі з 28 липня 1992 року, оформленій листом військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року №2270.
37. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала.
38. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
39. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги та залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Житлової комісії військової частини НОМЕР_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_1, Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
40. Суд апеляційної інстанції керувався тим, що позивачем не було наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду позивача упродовж встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, носять суб`єктивний характер, а, отже, не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
41. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів попередніх інстанцій стосовно дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених статтею 122 КАС України, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
42. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
43. Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
44. Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
45. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
46. Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
47. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
48. Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
49. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
50. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
51. Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі №607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі №438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі №357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі №663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі №820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі №826/11545/17, від 09 листопада 2018 року у справі №334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі №537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі №305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі №756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі №712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі №201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 07 лютого 2019 року у справі №802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі №826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 05 травня 2022 року у справі №240/10663/20.
52. Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи спростовує дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у такої особи можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
53. Колегія суддів зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
54. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
55. Так, як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції позивач вважав шестимісячний строк для звернення до суду не пропущеним, оскільки він не оскаржує рішення Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 лютого 2018 року про зняття його з квартирного обліку та виключення із списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), а фактично не погоджується з правомірністю рішення про відмову у поновленні його на квартирному обліку, оформленому у листі Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року.
56. Однак, колегія суддів вважає помилковими зазначені у касаційній скарзі доводи, оскільки в даному випадку отримання позивачем листа Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення свого права на перебування на квартирному обліку.
57. Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що позивач був обізнаний про зняття його з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2 після звільнення з військової служби, а поновлення його на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2002 році вказує на початок вчинення дій з метою зарахування (поновлення) в ІНФОРМАЦІЯ_1 на квартирному обліку.
58. Відповідно до витягу з наказу від 18 квітня 1997 року №1059 Начальника Генерального штабу Збройних Сил України - першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за станом здоров`я і залишенням за ним, зокрема, права перебування на квартирному обліку для одержання житла за рахунок житлового фонду частини.
59. 10 липня 2002 року позивач був зарахований на квартирний облік (відповідно до протоколу від 18 грудня 2003 року №12 переведений в черзі) в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
60. Отже, за відсутності жодних рішень про виключення ОСОБА_1 з квартирного обліку, колегія суддів вважає, що ні станом на момент звільнення ОСОБА_1 з військової служби в запас, ні станом на момент поновлення на квартирному обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 за його рапортом (10 липня 2002 року), позивач не мав реальної можливості дізнатися про порушення свого права на перебування на квартирному обліку.
61. В подальшому рішенням Житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16 лютого 2018 року позивача було знято з квартирного обліку та виключено із списків військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання) при Житловій комісії ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку поданням відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.
62. Саме з моменту прийняття Житловою комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення від 16 лютого 2018 року про виключення ОСОБА_1 з квартирного обліку та подальшого повідомлення його про таке рішення, зокрема, шляхом надання листом 26 березня 2018 року №1095, відповіді на адвокатський запит від 21 березня 2018 року, позивач мав дізнатися про порушення, на його думку, права на перебування на такому обліку, а не з моменту звільнення його з військової служби, як вважали суди першої і апеляційної інстанції.
63. Оцінені судами та наявні в матеріалах справи адвокатські запити, запити-звернення, листи-відповіді на такі звернення, в тому числі рішення про відмову у поновленні позивача на квартирному обліку, оформлене у листі Житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 01 червня 2023 року, лише вказують на початок вчинення позивачем дій з метою захисту порушеного права.
64. В свою чергу, колегія суддів враховує доводи Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2, зазначені в письмових поясненнях на касаційну скаргу від 23 жовтня 2024 року, стосовно застосування судами положень статей 122, 123 КАС України.
65. З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги щодо порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень про повернення позовної заяви, а саме положень статей 122, 123 КАС України, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів першої і апеляційної інстанцій.