ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 581/454/21
провадження № 51- 3607 км 24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Сумського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Калінінське Липоводолинського району
Сумської області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Липоводолинський районний суд Сумської області вироком від 09 вересня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Сумського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року:
- засудив ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців;
- стягнув на користь потерпілого ОСОБА_7 :
- з ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" 46 549,82 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди;
- з ОСОБА_6 10 500 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди та 3 294,91 грн витрат за проведення експертизи.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 05 червня 2021 року приблизно о 13:05, керуючи автомобілем ВАЗ-21065, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в сел. Липова Долина Роменського району Сумської області, порушив вимоги пункту 16.11. Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем "Hyundai", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "Hyundai" ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції через порушення його права на захист, просить скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не врахував подане захисником клопотання про відкладення судового засідання та розглянув справу без його участі й участі захисника, який намагався потрапити в судове засідання для розгляду клопотання про відкладення, однак до приміщення суду його не пустили через оголошену повітряну тривогу.
Від прокурора Сумської обласної прокуратури надійшли заперечення, в яких він із наведенням відповідних обґрунтувань заперечив щодо доводів касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 .
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого та просив залишити без зміни оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
За змістом ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто таке порушення, яке згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 цього Кодексу перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Вимогами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Доводи засудженого ОСОБА_6 про апеляційний розгляд кримінального провадження без участі сторони захисту
ОСОБА_6 у касаційній скарзі стверджує про порушення судом апеляційної інстанції його права на захист через розгляд справи за відсутності його та захисника.
За приписами статті 405 КПК:
- апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених Главою 31 КПК (ч. 1);
- після виконання дій, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, і вирішення клопотань суддя-доповідач у необхідному обсязі доповідає зміст оскарженого судового рішення, доводи учасників судового провадження, викладені в апеляційних скаргах та запереченнях, і з`ясовує, чи підтримують свої апеляційні скарги особи, які їх подали (ч. 2);
- неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається (ч. 4).
Обвинувачений ОСОБА_6, не погодившись з ухваленим стосовно нього вироком, подав апеляційну скаргу.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження:
- справа стосовно ОСОБА_6 зі скаргою обвинуваченого на вирок суду першої інстанції надійшла до апеляційного суду 17 жовтня 2022 року та призначена до розгляду на 14-ту годину 05 квітня 2023 року;
- 03 квітня 2023 року надійшла заява захисника ОСОБА_8 про відкладення судового засідання через необхідність лікування;
- розгляд справи 05 квітня 2023 року не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого у відпустці, наступне судове засідання призначено на 13-ту годину 04 липня 2023 року;
- 30 червня 2023 року надійшла заява захисника ОСОБА_8 про відкладення судового засідання через необхідність лікування обвинуваченого ОСОБА_6 ; з цієї причини судове засідання було відкладено на 14-ту годину 13 листопада 2023 року;
- 13 листопада 2023 року обвинувачений подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю залучення нового захисника, тому судовий розгляд було відкладено на 14:30 10 квітня 2024 року;
- 10 квітня 2024 року о 09:56 захисник ОСОБА_9 подав до апеляційного суду клопотання про відкладення судового засідання через хворобу обвинуваченого.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання захисника, який також не з`явився без повідомлення причини, на підставі ч. 4 ст. 405 КПК ухвалив проводити апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого та його захисника.
Своє рішення суд обґрунтував такими обставинами:
- кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 перебуває на розгляд тривалий час;
- судові засідання неодноразово відкладались за клопотаннями сторони захисту;
- ОСОБА_6 та його захисник були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду;
- в судове засідання 10 квітня 2024 року захисник та обвинувачений вчергове не з`явились, доказів на підтвердження поважності причин їхньої неявки не надали.
Тобто суд апеляційної інстанції, зваживши на строк перебування справи на розгляді в апеляційному суді, підстави відкладення попередніх судових засідань а також те, що у цьому випадку участь захисника чи обвинуваченого не є обов`язковою, розглянув кримінальне провадження без їхньої участі, що не суперечить положенням ст. 405 КПК.
Твердження ОСОБА_6 про те, що захисник не зміг потрапити до приміщення суду та в судове засідання через оголошення повітряної тривоги колегія суддів уважає непереконливими:
- за долученою засудженим до касаційної скарги роздруківкою - повітряна тривога 10 квітня 2024 року тривала, зокрема, з 13:46 до 15:22, а розгляд справи розпочався о 16:51;
- захисник не повідомляв суду апеляційної інстанції про неможливість брати участь у судовому засіданні з указаної причини.
У долученій ОСОБА_6 до касаційної скарги довідці з лікувальної установи лише зазначено про те, що він 10 квітня 2024 року знаходився на прийомі у лікаря-стоматолога, але вона не свідчить про неможливість його участі в судовому засіданні після 16-ї години за станом здоров`я.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України", "Пономарьов проти України" неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади; важливість для заявника питання, що розглядається.
Тобто сторона, задіяна в судовому розгляді справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності під час захисту своїх інтересів.
З урахуванням викладеного колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про те, що доводи ОСОБА_6 про порушення його права на захист не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 441, 442 КПК, Суд