1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 589/773/22

провадження № 61-12625св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Рунова В. Ю., Філонової Ю. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення майнової та моральної шкоди.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня

2022 року позовну заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 20 вересня 2022 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче судове засідання.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті. В задоволенні клопотань відмовлено.

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 березня 2024 року позовну заяву залишено без розгляду у зв?язку із повторною неявкою позивача без поважних причини в судове засідання.

Не погоджуючись з ухвалами Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року і від 08 березня 2024 року, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 березня 2024 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року повернено заявнику.

Ухвала мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про призначення справи до розгляду не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені

в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

30 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

у якій просить скасувати ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року і від 08 березня 2024 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року й направити справу до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що повернення апеляційної скарги на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року

є неправильним, оскільки ця ухвала оскаржується разом з ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 березня 2024 року, якою позовну заяву залишено без розгляду, тобто є рішення суду. Апеляційний суд в ухвалі від 01 серпня 2024 року фактично встановив, що форма і зміст апеляційної скарги відповідають вимогам статті 356 ЦПК України, і не повернув її в частині оскарження ухвали від 14 грудня 2023 року. Апеляційна скарга містить об?єктивні обставини порушення судом першої інстанції процедури та порядку проведення підготовчого засідання. Не є обґрунтованою оцінка судді щодо неявки позивача 08 лютого 2024 року і 08 березня 2024 року в судове засідання, без спростування доводів ОСОБА_1 і наданих доказів про загострення хвороби. Вказує на обмеження доступу до правосуддя. Апеляційний суд залишив поза увагою доводи заявника, що заперечення на ухвалу від 14 грудня 2023 року включені до апеляційної скарги на рішення суду від 08 березня 2024 року.

Доводи інших учасників справи

11 жовтня 2024 року представник АТ "Ощадбанк" - Солдатенко А. М. подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року - без змін.

Відзив мотивований тим, що ухвала Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року про закриття підготовчого провадження

і призначення справи до розгляду по суті не може бути оскаржена в апеляційному прядку окремо від рішення суду, про що було роз?яснено позивачу. В апеляційній скарзі жодних заперечень щодо ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року немає.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року та ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 березня 2024 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі та витребувано її матеріали

із Шосткинського міськрайонного суду Сумської області.

29 листопада 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема, на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства

є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, в тому числі шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав

і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення

в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 06 грудня 2007 року у справі "Воловік проти України" (заява № 15123/03) зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (рішення від 26 липня 2005 року

у справі "Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі" (Podbielski and PPU Polpure v. Poland), заява № 39199/98).

ЄСПЛ зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Де Жуфр да ла Праделль проти Франції" (De Geouffre de la Pradelle v. France), заява № 12964/87).

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду та перегляд оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Отже, однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

У статті 353 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право апеляційного оскарження ухвал місцевого суду окремо від рішення суду, наведено перелік ухвал місцевого суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Разом із тим ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в цьому переліку немає.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що ЦПК України не передбачена можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а тому є правові підстави для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Такий висновок апеляційного суду про повернення апеляційної скарги

ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 28 серпня 2019 року

у справі № 372/4359/15-ц (провадження № 61-47947св18) та від 25 вересня

2024 року у справі № 214/4507/15-ц (провадження № 61-278св24).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 258 ЦПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Із матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 08 березня

2024 року про залишення його позовної заяви без розгляду у зв?язку з повторною його неявкою без поважних причини в судове засідання, до якої включив заперечення на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 грудня 2023 року про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.

Разом з тим ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не є рішенням суду, з оскарженням якого в апеляційному порядку закон надає право включати до апеляційної скарги заперечення на ухвали суду першої інстанції, які не підлягають окремому оскарженню від рішення суду.

За таких обставин доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, а свідчать про неправильне тлумачення заявником норм процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга

є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.


................
Перейти до повного тексту