ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 320/3359/19
адміністративне провадження № К/990/41194/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року (суддя Перепелиця А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року (судді: Бєлова Л.В. (головуючий), Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 320/3359/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податків, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Київській області від 05.11.2018 № 127459-5606-1008, від 05.11.2018 № 408.2016.2017.1038-5606-1008 та податкову вимогу відповідача від 12.03.2019 № 1844-56, зобов`язання ГУ ДПС у Київській області відкликати звернення з кредиторською вимогою щодо сплати податкового боргу ОСОБА_2 від 11.05.2019 № 5479/10-36-56 (спадкова справа № 76/2019, реєстраційний запис у спадковому реєстрі № 64183131), подане до Бучанської міської державної нотаріальної контори.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю податкового боргу зі сплати земельного податку, який виник на підставі оскаржуваних рішень, оскільки визначаючи податкове зобов`язання по сплаті земельного податку контролюючим органом було невірно визначено категорію земельної ділянки, що вплинуло на її нормативно-грошову оцінку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 05.11.2018 № 127459-5606-1008, від 05.11.2018 № 408.2016.2017.1038-5606-1008 та податкову вимогу від 12.03.2019 № 1844-56. Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) відкликати звернення з кредиторською вимогою щодо сплати податкового боргу ОСОБА_2 від 11.05.2019 № 5479/10-36-56 (спадкова справа № 76/2019, реєстраційний запис у спадковому реєстрі № 64183131), подане до Бучанської міської державної нотаріальної контори.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, оскільки відповідачем помилково здійснено розрахунок спірного земельного податку стосовно земельної ділянки через неправильне врахування цільового призначення такої відповідно до відомостей, що містяться в державному земельному кадастрі, внаслідок чого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була визначена помилково. Також, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з метою належного захисту прав позивача доцільно застосувати спосіб захисту порушеного права у формі зобов`язання ГУ ДПС у Київській області відкликати звернення з кредиторською вимогою щодо сплати податкового боргу ОСОБА_2 від 11.05.2019 № 5479/10-36-56 (спадкова справа № 76/2019, реєстраційний запис у спадковому реєстрі № 64183131), подане до Бучанської міської державної нотаріальної контори.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ГУ ДПС у Київській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року у справі № 320/3359/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу земельної ділянки від 23.05.2009 № 924 ОСОБА_2 придбала земельну ділянку площею 2,4033 га, що розташована за адресою: Київська область, місто Буча, з кадастровим номером 3210945300:01:139:0007. У пункті 3 вказаного договору зазначено цільове призначення земельної ділянки - під розміщення виробничо-складських та офісних приміщень.
Право власності на земельну ділянку, розташованої за адресою АДРЕСА_1, з цільовим призначенням - для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень за ОСОБА_2 підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 762095.
У зв`язку зі смертю ОСОБА_2, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 10.04.2019 у справі № 367/699/19 встановлено юридичний факт, а саме: місце відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 .
У подальшому, ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець за законом, за згодою батька, звернулась до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою від 24.05.2019 № 226 про прийняття спадщини, де встановлено, що 15.05.2019 за зверненням ГУ ДФС у Київській області з кредиторською вимогою щодо сплати податкового боргу ОСОБА_2, державним нотаріусом заведена спадкова справа № 76/2019 та внесено до Спадкового реєстру реєстраційний запис за номером 64183131.
Так, внаслідок несплати грошових зобов`язань за платежем "земельний податок з фізичних осіб 18010700" Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області було сформовано податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 127459-5606-1008, 05.11.2018 № 408.2016.2017.1038-5606-1008 та податкову вимогу від 12.03.2019 № 1844-56.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідач у касаційній скарзі зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 810/546/18.
Відповідач також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не було надано належної оцінки тому, що згідно наявних відомостей у контролюючого органу гр. ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) рахується власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3210800000:01:139:0007) загальною площею 2.4033 га з цільовим призначенням (03.07) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (МАФи, кіоски, павільони), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 165318895 від 02.05.2019.
Також, судами попередніх інстанцій не було надано оцінки тому, що Ірпінським управлінням ГУ ДФС у Київській області направлявся відповідний запит до ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10085/10-36-56 від 13.12.2018 з метою отримання актуальних відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 3210945300:01:139:0007 (кадастровий номер на момент купівлі спірної земельної ділянки) та відповідно до отриманої відповіді № 8-10-0.332-720/2-19 від 21.01.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 3210945300:01:139:0007 має цільове призначення "для іншої комерційної діяльності".
8. Позивачем відзиву на касаційну скаргу надіслано не було.
9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про наявність правових підстав для їх задоволення, зокрема, зазначаючи про те, що відповідачем помилково здійснено розрахунок земельного податку стосовно спірної земельної ділянки через неправильне врахування цільового призначення земельної ділянки позивача відповідно до відомостей, що містяться в державному земельному кадастрі, внаслідок чого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була визначена помилково.
Суд зазначає про передчасність таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).
Згідно з положеннями підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до частини першої статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При цьому, згідно з положеннями частини першої статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до пункту 99.1 статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Претензії спадкоємцям пред`являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред`явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов`язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов`язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується.
У разі переходу спадщини до держави грошові зобов`язання померлої фізичної особи припиняються.
У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_2, до складу спадщини увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 3200945300:01:139:0007, площею 2,4033 га з цільовим призначенням - для розміщення виробничо-складських та офісних приміщень, що розташована по АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.05.2009, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Стрельцовою І.М. за реєстраційним номером 934. З метою прийняття спадщини, позивач звернулась до Бучанської міської державної нотаріальної контори Київської області, однак її повідомлено про те, що у платника податків ОСОБА_2 станом на 08.05.2019 обліковується податковий борг в сумі 1 599 499,02 грн по земельному податку з фізичних осіб.
Відповідно до підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).
Об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пункт 271.2 статті 271 Податкового кодексу України).