ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 140/6068/22
адміністративне провадження № К/990/25243/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 (головуючий суддя: Онишкевич Т.В., судді: Сеник Р.П., Судова-Хомюк Н.М.) у справі № 140/6068/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2022 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачка) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області або відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідно до статті 15 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII);
зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату недоотриманої частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як членам сім`ї загиблого військовослужбовця, відповідно до статті 15 Закону № 3551-XII у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2022 позов задовольнив:
визнав протиправними дії ГУПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;
зобов`язав ГУПФУ у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як членам сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги).
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції і прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 01.08.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка стверджує, що її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як члени сім`ї загиблого ветерана війни відповідно до статті 15 Закону №3551-ХІІ мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Проте відповідач виплатив їй допомогу на дітей у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Постанова №540), з розрахунку 966 грн на кожну дитину, а не у розмірі, визначеному статтею 15 Закону № 3551-ХІІ.
Позивачка стверджує, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 її дітям належить до виплати разова грошова допомога до 5 травня саме в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як це визначено статтею 15 Закону № 3551-ХІІ.
Водночас на її звернення відповідач виплату допомоги у належному розмірі не здійснив.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що він є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки питання перерахунку (нарахування) та виплати разової грошової допомоги до 5 травня належить до повноважень місцевого органу соціального захисту населення за місцем проживання отримувача.
Водночас, пенсійний орган наполягає, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 540 відповідає вимогам законодавства.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
Позивачка перебуває на обліку в ГУПФУ у Волинській області, як одержувач пенсії в разі втрати годувальника на неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується інформацією, зазначеною у довідках Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 28.09.2015 № 91/11.8-31 та № 90/11.8-31.
У червні 2022 року на рахунок ОСОБА_1 зарахована разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік відповідно до постанови Уряду № 540 у розмірі 1932 грн (по 966,00 грн на кожну неповнолітню дитину).
На звернення позивачки від 12.08.2022 про виплату недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідач листом від 25.08.2022 № 7289-6524/1-02/8-0300/22 повідомив про виплату такої допомоги її неповнолітнім дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінет Міністрів України № 540 у повному обсязі та про відсутність підстав для виплати вказаної допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що разова грошова допомога до 5 травня повинна виплачуватися відповідно до положень Закону №3551-XII.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, враховуючи положення частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389-VІІІ), частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 540.
Суд апеляційної інстанції установив, що пенсійний орган здійснив позивачці виплату щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 1932 грн (по 966 грн на кожну неповнолітню дитину), що відповідає приписам Постанови № 540.
При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга позивачки обґрунтована неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм права, що призвело до помилкових висновків про відсутність підстав для виплати у 2022 році її неповнолітнім дітям, що мають право на пільги відповідно до статті 15 Закону № 3551-XII, щорічної разової допомоги до 5 травня 2022 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Також, скаржниця заявила клопотання про передачу цієї справи на розгляд Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду задля відступлення від висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався, хоча про відкриття касаційного провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується документально.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржниці, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
У справі, що розглядається, ключовим є питання визначення в умовах воєнного стану розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році особам, визначеним статтею 15 Закону № 3551-ХІІ.
Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ, цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України від 25.12.1998 № 367-ХІV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 15 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 15 Закону № 3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію статті 15 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 540 (у додатку до Порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань) установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень.
Отже, на час виплати позивачці на її неповнолітніх дітей у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-ХІІ та Постанова № 540.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, де Суд вказав, що враховуючи положення частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
Водночас Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.06.2023 у справі № 560/8064/22 відступив від висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 та сформулював наступний правовий висновок:
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.".
Колегія суддів вважає наведений висновок Судової палати правозастосовним до обставин цієї справи.
Одночасно з цим, оскільки Судовою палатою у справі № 560/8064/22 здійснено відступ від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, та відповідно сформовано новий правовий висновок щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, колегія суддів не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд Судової палати, у зв`язку з чим клопотання скаржниці задоволенню не підлягає.
Разом з тим, застосовуючи наведені вище правові висновки Судової палати до спірних відносин, колегія суддів виходить із того, що оскільки на час виплати у 2022 році неповнолітнім дітям позивачки щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 15 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551-ХІІ (стаття 15) слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Та обставина, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни відповідно до статті 15 Закону № 3551-XII відповідачем визнається, проте виплата разової грошової допомоги до 5-го травня була здійснена у розмірі 1932 грн (по 966 грн на кожну неповнолітню дитину), що не узгоджується із вимогами Закону № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері спірних правовідносин.
Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо безпідставності доводів пенсійного органу про те, що останній не є належним відповідачем у цих правовідносинах, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 Постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Таке повноваження визначати розпорядників бюджетних коштів надано Кабінету Міністрів України частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, згідно із якою за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.
Отже, оскільки позивачка перебуває на обліку в ГУПФУ у Волинській області та останнім було здійснено виплату позивачці разової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 1932 грн (по 966 грн на кожну неповнолітню дитину), то ГУПФУ у Волинській області є належним відповідачем у цій справі.
За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішенням суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 необхідно скасувати, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2022 залишити в силі.