ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 208/9501/21
провадження № 61-9874св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" - адвоката Білоуса Андрія Володимировича на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року в складі судді Івченко Т. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року в складі колегії суддів Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.
у справі за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", заінтересовані особи: Кам`янська міська рада, ОСОБА_1, про визнання спадщини відумерлою та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У листопаді 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: Кам`янська міська рада, ОСОБА_1 .
На обґрунтування вимог заявник вказав, що 17 липня 2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № DZB0GA0000000237, за умовами якого позичальниця отримала кредит у розмірі 15 000,00 доларів США на строк до 17 липня 2023 року. Станом на 21 жовтня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 155 290,11 доларів США, із яких: 16 033,07 доларів США - тіло кредиту, 23 883,32 доларів США - проценти, 6334,95 доларів США - комісія, 109 038,77 доларів США - пеня.
На забезпечення виконання кредитного договору ОСОБА_2 та ОСОБА_3 17 липня 2008 року за договором № DZBOGA0000000237 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До складу спадщини після смерті іпотекодавців входить квартира АДРЕСА_1 .
Заявник просив суд: визнати відумерлою спадщину, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а саме квартиру АДРЕСА_1 ; передати як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді - Кам`янській міській раді.
Для вирішення питання щодо визнання спадщини відумерлою необхідно з`ясувати відсутність в іпотекодавців спадкоємців. Така інформація є нотаріальною таємницею і обмежена в доступі. Тому заявник просив витребувати докази: від Другої Кам`янської державної нотаріальної контори інформацію із Спадкового реєстру щодо спадкових справ після смерті ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у разі заведення спадкових справ - завірені належним чином копії матеріалів про всіх спадкоємців, чинні заповіти, відмову від прийняття спадщини, усунення від спадщини, відомості про видані та отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті вказаної особи, копії заяв осіб, які звернулися до нотаріуса про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини; від Кам`янської міської ради інформацію про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату смерті іпотекодавців.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій
02 травня 2023 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заяву залишено без розгляду. Роз`яснено заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
12 червня 2024 року постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що обов`язковою умовою для визнання спадщини відумерлою є встановлена обставина відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, або усунення таких спадкоємців від права на спадкування, або наявна відмова спадкоємців від прийняття спадщини чи факт її неприйняття такими особами. Кам`янська міська рада заявила про незгоду з заявленими АТ КБ "ПриватБанк" вимогами. Сам факт отримання кредиту ОСОБА_1, на забезпечення виконання зобов`язань якої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за життя передали своє житло в іпотеку, свідчить про наявність осіб, які могли фактично прийняти спадщину та заявити про свої права на неї, що підлягає встановленню та перевірці під час позовного провадження. Судом встановлено наявність спору про право, тому заява банку підлягає залишенню без розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 липня 2024 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Білоус А. В. засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 травня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, в якій просить їх скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що Кам`янська міська рада не заявляла про наявність спору про право, а навпаки просила закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. У цій справі відсутні особи, які претендують на спадкове майно. Іпотечна квартира потребує капітального ремонту, в ній ніхто не проживає та вона зареєстрована за іпотекодавцями. У заяві про визнання спадщини відумерлою міститься клопотання про витребування від нотаріуса та міської ради необхідних документів для з`ясування обставин відсутності в іпотекодавців спадкоємців. Також у заяві зазначено, що отримання такої інформації ускладнено тим, що вона є нотаріальною таємницею.
Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 22 квітня 2024 року в справі № 205/5655/21, від 14 лютого 2023 року в справі № 712/14171/21, від 10 червня 2021 року в справі № 750/5549/19, від 31 березня 2021 року в справі № 638/1604/19, від 10 червня 2020 року в справі № 344/9660/17, від 10 вересня 2018 року в справі № 696/126/18.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 1216 Цивільного кодексу (далі - ЦК) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно із статтею 1277 ЦК України в разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об`єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Особи, які мають право або зобов`язані подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.
Відповідно до статті 334 ЦПК України заява про визнання спадщини відумерлою у випадках, встановлених ЦК України, подається до суду за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
У заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття (стаття 335 ЦПК України).
Відповідно до частин першої-третьої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що кредитор спадкодавця до заяви про визнання спадщини відумерлою має додати, зокрема, докази, які свідчать про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом. У випадку неможливості самостійно надати такі докази - вправі подати клопотання про витребування цих доказів судом.
У цій справі банк у заяві про визнання відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначав, що для вирішення питання про визнання спадщини відумерлою необхідно з`ясувати відсутність в іпотекодавців спадкоємців. Така інформація є нотаріальною таємницею і обмежена в доступі. Заявник просив суд витребувати докази: від Другої Кам`янської державної нотаріальної контори інформацію із Спадкового реєстру щодо спадкових справ після смерті ОСОБА_2 і ОСОБА_3, у разі заведення спадкових справ - завірені належним чином копії матеріалів про всіх спадкоємців, чинні заповіти, відмову від прийняття спадщини, усунення від спадщини, відомості про видані та отримані свідоцтва про право на спадщину після смерті вказаної особи, копії заяв осіб, які звернулися до нотаріуса про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини; від Кам`янської міської ради інформацію про реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_2 станом на дату смерті іпотекодавців.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно із статтею 260 ЦПК України в мотивувальній частині ухвали суду необхідно наводити мотиви, якими керувався суд, а в резолютивній частині повинні зазначатися висновки суду щодо вирішеного питання.
Суд першої інстанції в ухвалі від 22 листопада 2021 року зазначив, що заявлене АТ КБ "ПриватБанк" клопотання про витребування доказів підлягає належному оформленню з дотриманням вимог частини другої статті 84 ЦПК України.
Однак у мотивувальній частині ухвали не зазначено, яким саме вимогам частини другої статті 84 ЦПК України не відповідає заявлене банком клопотання про витребування доказів, а резолютивна частина ухвали взагалі не містить висновку за результатами розгляду клопотання (відмови в задоволенні, залишення без розгляду, тощо), що є порушенням вимог статті 260 ЦПК України.
У спірній категорії справ особи, які мають право подати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право й на одержання із Спадкового реєстру інформації про заведену спадкову справу та видане свідоцтво про право на спадщину (стаття 1277 ЦК України).
Проте відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцієюі законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не вжив заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, не витребував необхідні докази для з`ясування наявності в іпотекодавців спадкоємців, залишив без розгляду заяву банку про визнання спадщини відумерлою, обмежившись припущенням про можливу наявність таких спадкоємців.
Крім того, невідповідність заяви про визнання спадщини відумерлою вимогам статті 335 ЦПК України в частині долучення до неї відповідних додатків має наслідком залишення такої заяви без розгляду саме з цих підстав за частиною четвертою статті 183 ЦПК України, а суди послалися на частину шосту статті 296 ЦПК України - наявність спору про право.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (частина шоста статті 296 ЦПК України).
Під спором про право розуміють перешкоди в здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів відсутній спір про право.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 листопада 2024 року в справі № 352/2129/23 (провадження № 61-8194св24), від 04 січня 2023 року в справі № 198/99/15-ц (провадження № 61-7049св22), від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22).
Право кредитора спадкодавця на звернення із заявою про визнання спадщини відумерлою прямо передбачено законом і така заява, за загальним правилом, розглядається в порядку окремого провадження. Тобто сама собою відповідна заява кредитора не свідчить про виникнення спору про право, адже в ній відсутні вимоги про стягнення боргу чи звернення стягнення на забезпечувальне майно.
Задоволення заяви кредитора спадкодавця про визнання спадщини відумерлою лише створює передумови для вирішення питання щодо задоволення майнових вимог кредитора. За таких обставин визначається правовий статус спадкового майна, яке не прийнято жодним із спадкоємцем, тобто коли відсутній відповідач за позовом кредитора про стягнення боргу чи звернення стягнення на предмет іпотеки. Передача відумерлої спадщини до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна створює кредитору правову можливість заявляти свої вимоги.
Суд першої інстанції вказав, що Кам`янська міська рада заявила про незгоду з вимогами АТ КБ "Приватбанк" та просила закрити провадження в справі, що фактично підтверджує наявність спору про право щодо реалізації сторонами своїх прав для набуття, виникнення та припинення майнових прав на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 .
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи.
У відзиві на заяву банку про визнання спадщини відумерлою Кам`янська міська рада зазначила, що до заяви не додано постанови нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та що заявником не пояснено поважність значного пропуску строку на подання відповідної заяви, зважаючи на час відкриття спадщини (2009 та 2012 роки).
Тобто Кам`янська міська рада лише висловила заперечення щодо форми та змісту заяви банку про визнання спадщини відумерлою.
Висновки судів про наявність спору про право, який має розглядатися в порядку позовного провадження, є передчасним і нічим не підтверджений.
Висновки Верховного Суду в постановах від 22 квітня 2024 року в справі № 205/5655/21, від 14 лютого 2023 року в справі № 712/14171/21, від 10 червня 2021 року в справі № 750/5549/19, від 31 березня 2021 року в справі № 638/1604/19, від 10 червня 2020 року в справі № 344/9660/17, від 10 вересня 2018 року в справі № 696/126/18, на які посилається заявник у касаційній скарзі, стосуються суті розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою, а в цій справі заяву банку залишено без розгляду з процесуальних підстав. Посилання заявника на наведені постанови Верховного Суду не можуть бути самостійною підставою скасування оскаржуваних судових рішень.