ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 334/5592/23
провадження № 51-4750км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року, постановлені стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Переможного Якимівського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 111 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, та на підставі статті 54 КК позбавлено спеціального звання - "старший сержант поліції".
Згідно з вироком ОСОБА_7, будучи громадянином України, перебуваючи на посаді помічника чергової частини відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Якимівки Мелітопольського району Запорізької області та інших населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, смт. Якимівки Мелітопольського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, в порушення вимог статті 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 08 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось за можливе), в період проведення військових дій на території Запорізької області, використовуючи теоретичні знання і практичні навики, отримані в Україні, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював чергування у незаконно створеному "правоохоронному органі", виконував завдання незаконної влади з патрулювання на території Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, незаконно проводив огляд на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів, розшукував та доставляв до незаконно створеного "правоохоронного органу" осіб, які не підтримували та чинили спротив незаконній владі, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Так, ОСОБА_7 з власної ініціативи добровільно розпочав "службу" в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - "народній міліції смт. Якимівки", а в подальшому у незаконно створеному "правоохоронному органі" так званому "Отделе полиции №3 (дислокации пгт. Акимовка) УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району ГУВД в Запорожской области", завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду та почав проходити службу в незаконно створеному окупаційною владою "правоохоронному органі".
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 111 КК - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить скасувати вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 08 квітня 2024 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2024 року, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність прокурор убачає у призначенні судом першої інстанції ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, тоді як санкція частини 2 статті 111 КК передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, що у свою чергу потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, на переконання прокурора, полягає у тому, що суд першої інстанції, в порушення вимог частини 3 статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не навів мотивів призначення ОСОБА_7 покарання, не передбаченого санкцією частини 2 статті 111 КК, а суд апеляційної інстанції, в порушення вимог статті 419 КПК не надав належної оцінки всім доводам апеляційної скарги прокурора.