ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 201/9914/21
провадження № 61-17410св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 рокуу складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Позов мотивований тим, що 20 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ЗАТ "Альфа-Банк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SME0013034.
30 вересня 2009 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" і Публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк", яке є правонаступником ЗАТ "Альфа-Банк", укладено договір факторингу, предметом якого є право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року у справі № 201/7146/16 стягнено солідарно з ОСОБА_1
і ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № SME0013034 станом на
20 травня 2008 року в розмірі 53 332,89 дол. США, що еквівалентно
1 398 284,69 грн, а саме: за кредитом - 36 663,95 дол. США, що еквівалентно
961 257,49 грн; за відсотками - 16 668,94 дол. США, що еквівалентно
437 027,20 грн. Стягнено з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" судовий збір у розмірі по 10 487,14 грн з кожного.
22 жовтня 2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований
в реєстрі за № 4757, яким стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № SME0013034 в розмірі 80 220,80 дол. США, що еквівалентно 2 267 842,02 грн, та 1 500,00 грн.
30 листопада 2020 року приватний виконавець Щигарцев І. В. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 4757.
Під час виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватний виконавець Щигарцев І. В. встановив, що 05 жовтня 2017 року боржник здійснив відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що згідно з інформаційною довідкою № 269054359
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної квартири, 05 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, серія та номер 4637, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В.
Оскільки на момент відчуження спірного майна, а саме 05 жовтня 2017 року, позичальнику було достеменно відомо про наявність невиконаного зобов`язання за кредитним договором від 20 травня 2008 року
№ SME0013034, наявність невиконаного рішення суду у справі
№ 201/7146/16, винесеного 09 листопада 2016 року, позивач вважав, що спірний договір купівлі-продажу укладено з метою уникнення боржником ОСОБА_1 виконання грошового зобов?язання.
З огляду на викладене ТОВ "Кредитні ініціативи" просило визнати недійсним договір купівлі-продажу, серія та номер 4637, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., укладений 05 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
06 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав суду жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження того, що укладення спірного договору не відповідало дійсній волі відповідачів, та оскаржуваний ним договір купівлі-продажу вчинявся під впливом обману з боку відповідачів, а також що відповідачі неправильно сприймали фактичні обставини правочину, та це вплинуло на їх волевиявлення.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено.
Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від
06 жовтня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, серія та номер 4637, укладений
05 жовтня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що вчинення оспорюваного правочину після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором свідчить про намір приховати майно від виконання судового рішення у майбутньому, що дозволяє кваліфікувати договір купівлі-продажу від 05 жовтня 2017 року, серія та номер 4637, як такий, що вчинений на шкоду кредитору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
04 грудня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Черкашин І. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року та змінити мотивувальну частину заочного рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2022 року, виклавши її в редакції постанови касаційного суду, а резолютивну частину рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2022 року залишити без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд фактично не досліджував спірний договір купівлі-продажу квартири, оскільки в матеріалах немає його копії. Стороною спірного договору купівлі-продажу, а саме продавцем є ОСОБА_5, а не ОСОБА_1, що свідчить про те, що позов пред?явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові. Також вказує, що квартира вибула із власності боржника раніше, ніж було укладено спірний правочин, а тому висновок апеляційного суду про те, що спірним правочином ОСОБА_1 мав на меті приховати своє майно від виконання судового рішення, є неправильним. Квартира АДРЕСА_1 вибула з власності ОСОБА_1
11 березня 2015 року, тобто за 1 рік і 2 місяці до звернення ТОВ "Кредитні ініціативи" до суду з позовом до боржника про стягнення заборгованості. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем вказаної квартири, жодним чином не пов?язана з продавцем ОСОБА_5 та колишнім власником
ОСОБА_1, жодних зобов?язань перед позивачем не має.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня
2023 року у справі № 352/371/21, від 10 травня 2023 року у справі
№ 204/8118/14, від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц,
від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21, від 03 травня 2023 року
у справі № 200/7595/18, від 30 липня 2020 року у справі № 670/23/18, постановах великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц
від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17, від 12 грудня 2018 року
у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц,
від 30 січня 2019 року у справі № 522/6381/17, від 13 березня 2019 року
у справі № 757/39920/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі
№ 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 поновлено строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
15 січня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеннюз таких підстав.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 20 травня 2008 року між
ЗАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ SME0013034.
30 вересня 2009 року між ТОВ "Кредитні ініціативи" і ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір факторингу, предметом якого є право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2016 року у справі № 201/7146/16 стягнено солідарно з ОСОБА_1
і ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № SME0013034 станом на
20 травня 2008 року в розмірі 53 332,89 дол. США, що еквівалентно
1 398 284,69 грн, а саме: за кредитом - 36 663,95 дол. США, що еквівалентно
961 257,49 грн; за відсотками - 16 668,94 дол. США, що еквівалентно
437 027,20 грн. Стягнено з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" судовий збір у розмірі по 10 487,14 грн з кожного.
22 жовтня 2020 року приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Т. В. вчинив виконавчий напис, зареєстрований
в реєстрі за № 4757, яким стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 20 травня 2008 року № SME0013034 в розмірі 80 220,80 дол. США, що еквівалентно 2 267 842,02 грн, та 1 500,00 грн.
30 листопада 2020 року приватний виконавець Щигарцев І. В. відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 22 жовтня 2020 року № 4757.
Згідно з інформаційною довідкою від 04 серпня 2021 року № 269054359
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1, 05 жовтня 2017 року було укладено договір купівлі-продажу, серія та номер 4637, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Солошенко Ю. В., який був підставою реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 .