ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 751/4649/22
провадження № 61-17716св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Головне управління Національної поліції України в Чернігівській області, Чернігівська обласна прокуратура,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року в складі судді Овсієнко Ю. К. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області (далі - ГУ НП в Чернігівській області), Чернігівської обласної прокуратури та просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 3 000 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що рішенням Чернігівської обласної ради № 46-5/V11 від 20 липня 2016 року, його, депутата Чернігівської обласної ради сьомого скликання, було призначено виконуючим обов`язки директора комунального навчального закладу "Чернігівській обласний навчально-виробничий центр" з 21 липня 2016 року терміном на один рік на умовах контракту. Таким чином, він виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому був службовою особою.
06 березня 2017 року за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ЄРДР були внесені відомості за № 12017270000000285 за ознаками скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.
06 березня 2017 року було розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12017270000000285 за фактом вимагання ним як службовою особою неправомірної вигоди.
26 квітня 2017 року його дії були перекваліфіковані органом досудового розслідування з частини третьої статті 368 КК України на частину першу статті 368 КК України.
Постановою прокурора відділу процесуального керівництва Домашенка Ю. М. від 16 травня 2017 року матеріали досудових розслідувань № 12017270000000285, № 12017270000000353 об`єднані в одне провадження за № 12017270000000285, про що внесені відомості до ЄРДР.
16 травня 2017 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 368 КК України.
27 липня 2017 року обвинувальний акт відносно нього було направлено до Деснянського районного суду м. Чернігова.
Кримінальне провадження за № 12017270000000285 в суді розглядалося з 27 липня 2017 року по 25 червня 2018 року та вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 червня 2018 року у справі № 750/7236/17 його визнано невинуватим у пред`явленому обвинувачення за частиною першою статті 366, частиною першою статті 368 КК України та виправдано.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 червня 2018 року скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
25 листопада 2019 року було змінено обвинувачення та згідно нового обвинувального акту його дії кваліфіковані органом досудового розслідування за частиною першою статті 366 КК України та частиною першою статті 190 КК України.
Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 грудня 2019 року його визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю в його діянні складу злочину, передбаченого частиною першою статті 366, частиною першою статті 190 КК України.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 18 грудня 2020 року, вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 16 грудня 2019 року залишено без змін.
Він, будучи публічною особою, займався активною благодійною, громадською та політичною діяльністю, був волонтером Чернігівської обласної громадської організації інвалідів "Повір у себе", очолював громадську організацію Чернігівське обласне об`єднання "Милосердя і Доброта". Як публічна особа він користувався повагою серед депутатів Чернігівської обласної ради, займав принципову негативну позицію щодо корупціонерів як заступник голови комісії Чернігівської обласної ради з питань регламенту, депутатської етики, законності та запобігання корупції. На той час він був публічною особою, тому на всіх Чернігівських регіональних та центральних телевізійних каналах почали з`являтися публікації про те, що він корупціонер та хабарник.
Внаслідок незаконних дій співробітників ГУ НП в Чернігівській області та службової недбалості працівників Чернігівської обласної прокуратури він був визнаний винним до проголошення судового рішення.
Внаслідок вказаних обставин він зазнав значних душевних страждань, постраждала його ділова репутація, відбулись негативні зміни у особистому житті. Він змушений був докладати значних зусиль для підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Судові витрати зі сплати судового збору віднесено на рахунок держави.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 16 травня 2017 року по 18 грудня 2020 року, тобто 43 місяці та 2 дні.
Враховуючи тривалість перебування ОСОБА_1 під слідством та судом, характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, а також вимоги розумності та справедливості, на користь позивача підлягає стягненню 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Додатковим рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2023 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6 666, 67 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позов задоволено частково, відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України судових витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам (16,66%) в розмірі 6 666,67 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року та додаткове рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 червня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд вважав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Визначаючи розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, суд першої інстанції правильно виходив з критерію їх реальності, розумності їх розміру, врахував конкретні обставини справи, а також положення пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України щодо їх пропорційності розміру задоволених позовних вимог.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року в частині залишення без змін рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року, а також змінити рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року, визначивши розмір моральної шкоди в сумі 3 000 000,00 грн.
На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 751/7182/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Вказував на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 686/23731/15-ц, який застосовано судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Суд першої інстанції не дотримався принципу розумності та справедливості, не врахував, що під час досудового розслідування та судового розгляду він зазнав значних душевних страждань, втратив свою ділову репутацію. Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності та опублікування низки статей негативного змісту суттєво вплинули на ставлення до нього друзів, знайомих та партнерів.
Він змушений був докладати значні зусилля для підтвердження своєї невинуватості у вчиненні злочину та відновлення ділової репутації.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Новозаводського районного суду м. Чернігова.
12 лютого 2024 року справа № 751/4649/22 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року зупинено виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 травня 2023 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить здійснити розгляд справи за участю його представників.
Враховуючи положення статті 7, частини першої статті 401 ЦПК України, оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Додаткове рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині його перегляду в касаційному порядку не оскаржувалися та в силу вимог статті 400 ЦПК України не переглядаються.
Чернігівська обласна прокуратура та ДКСУ направили відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.