ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 757/25409/22-ц
провадження № 61-907св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Порт",
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Порт", про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просив витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на його користь машино-місця (гаражі) № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 .
Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 машино-місця (гаражі) № № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000630880000, площею 19,5 кв м), НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000711480000, площею 19,5 кв м), розташовані за адресою: АДРЕСА_2, підвал, 2-й рівень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 158, 80 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 52 000, 00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 17 листопада 2022 року відмовлено.
16 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Р. М. звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути із відповідача на користь позивача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім у зв`язку з розглядом Печерським районним судом м. Києва заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Р. М. про постановлення у справі додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом заяви про перегляд заочного рішення суду від 17 листопада 2022 року, залишено без задоволення.
Не погодившись з заочним рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року, адвокат Неведомський В. О. в інтересах ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Не погодившись з ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2023 року,адвокат Поліщук Р. М. в інтересах ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року апеляційну скаргу адвоката Неведомського В. О. в інтересах ОСОБА_2 на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року задоволено частково.
Апеляційну скаргу адвоката Поліщука Р. М. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 червня 2023 року задоволено частково.
Заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року скасовано.
Ухвалено у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 машино-місця (гаражі) № НОМЕР_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000630880000, площею 19,5 кв.м.), НОМЕР_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2000711480000, площею 19,5 кв.м.), розташовані за адресою: АДРЕСА_2, підвал 2-й рівень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 158,80 грн та витрати на правову допомогу, понесені під час розгляду справи в суді першої інстанції, у сумі 25 000,00 грн.
21 грудня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Поліщук Р. М. звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, в суммі 65 000 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року заяву адвоката Поліщука Р. М. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні заяви в іншій частині відмовлено.
16 січня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Неведомського В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року у вказаній справі.
В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про залишення позову ОСОБА_1 без задоволення.
25 березня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Неведомського В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року.
В касаційній скарзі заявник просив скасувати додаткову постанову апеляційного суду та відмовити у задоволенні заявиадвоката Поліщука Р. М. в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови.
Постановою Верховного Суду від 26 листопада 2024 року касаційні скарги ОСОБА_2, яка подана його представником - адвокатом Неведомським В. О., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року залишено без змін.
30 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку із заявою про ухвалення додаткової постанови у справі, у якій просить суд ухвалити у справі додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених при перегляді справи в суді касаційної інстанції.
У підпункті "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України зазначено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідності до статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону № 5076-VI, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Крупський В. В. у відзиві від 28 березня 2024 року на касаційну скаргу ОСОБА_2 просив суд касаційної інстанції, зокрема, судові витрати покласти на відповідача. При цьому представник позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції складає 50 000,00 грн. Також заявник вказав, що докази на підтвердження понесених витрат будуть надані до суду протягом п`яти днів з дня ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення у справі.
До поданої 30 листопада 2024 року до Верховного Суду заяви про ухвалення додаткової постанови ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додав договір про надання правової допомоги № 15/2024 від 25 березня 2024 року, укладений між адвокатом Крупським В. В. та ОСОБА_1, в якому відображені послуги за договором про надання правової допомоги; акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 до договору про надання правової допомоги № 15/2024 від 25 березня 2024 року.
У запереченнях від 16 грудня 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Неведомський В. О. просить суд відмовити позивачу у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови у справі, посилаючись, зокрема, на неспівмірність понесених витрат зі складністю розгляду справи, витраченим часом.
Ураховуючи характер виконаної адвокатом Крупським В. В. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги заперечення представника ОСОБА_2 - адвоката Неведомського В. О., виходячи з конкретних обставин справи, Верховний Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при перегляді справи в суді касаційної інстанції.
Визначена судом сума є співмірною з наданими учаснику справи послугами, що відповідає принципу розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду