ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року
м. Київ
справа №640/8580/21
адміністративне провадження № К/990/37375/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 (суддя Літвінова А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 (колегія суддів: Лічевецький І.О., Василенко Я.М., Оксененко О.М) у справі №640/8580/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати висновок комісії Міністерства оборони України про відмову у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності з 01.10.2019 внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, під час виконання військового обов`язку;
- зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо призначення як інваліду II групи одноразової грошової допомоги та виплатити в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму на момент встановлення II групи інвалідності, а саме: з 01.10.2019, відповідно до частини другої статті 16 Закону України №2011-ХІІ від 20.12.1991 "Про соціальний статус і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) з урахуванням раніше виплаченої суми.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 02.05.2022 позов задовольнив.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.11.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 змінив в частині мотивів.
4. Не погоджуючись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
5. Верховний Суд ухвалою від 02.02.2023 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що позивач з 08.10.2015 по 10.11.2016 брав участь в антитерористичній операції. 07.04.2016 отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне осколкове дотичне поранення.
Згідно з довідкою МСЕК серії АГ № 0013605 від 06.12.2016 ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.
У зв`язку з втратою працездатності, позивач отримав одноразову грошову допомогу в розмірі 28000 грн.
Згідно з довідкою МСЕК серія АВ № 0999978 від 01.10.2019 позивачу при повторному огляді з 01.10.2019 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги.
Згідно з витягом з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Міністерства оборони України від 01.11.2019 №147 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги у зв`язку з тим, що групу інвалідності заявнику встановлено понад дворічний термін після встановлення ступеня втрати працездатності. Допомога у зв`язку з встановленням 25 % втрати працездатності виплачена в сумі 28000 грн.
9. Вважаючи отриману відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу вперше при первинному огляді МСЕК 01.10.2019 встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням та травмою, пов`язаними із захистом Батьківщини, тому він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
11. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів, апеляційний суд вказав, що інвалідність ІІ групи встановлена в понад дворічний строк після встановлення втрати працездатності, однак позивач надав докази щодо неможливості проходження МСЕК у дворічний строк з огляду на тривалі хвороби, стаціонарне та амбулаторне лікування, а також через відсутність направлення на МСЕК в установлений термін.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди помилково застосували норми матеріального права та неправильно обґрунтували норму щодо термінів виплати (доплати) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві протягом двох років в контексті пункту 4 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ. Законодавством України передбачено право військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у випадку встановлення під час повторного огляду згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності за умови, що встановлення вищої групи інвалідності чи вищого ступеня втрати працездатності відбулось протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. У спірних правовідносинах ця умова не дотримана, оскільки 25% втрати працездатності позивачу встановлено 06.12.2016, а ІІ група інвалідності встановлена 01.10.2019, тобто після спливу двох років.
Вказує, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 806/2187/18, від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, від 02.12.2020 у справі № 1.380.2019.00695, від 24.03.2021 у справі № 826/6671/16.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
14. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
15. Згідно з пунктом четвертим статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, який набрав чинності з 01.01.2014 (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу 20% втрати працездатності), якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
16. У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) частину 4 статті 16-3 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
17. Пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975) передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
18. Обидві ці норми (абзац перший пункту 4 статті 16-3 Закону та пункт 8 Порядку № 975) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності, або причини інвалідності, можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
19. Верховний Суд в постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19 сформулював висновок про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII:
(1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку з встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
(2) передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014;
(3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).
20. Також Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.12.2020 у справі № 1.380.2019.006957 дійшов наступних висновків:
встановлення інвалідності та встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є пов`язаними підставами для виплати одноразової грошової допомоги;
встановлення інвалідності особі, якій раніше було встановлено часткову втрату працездатності без встановлення інвалідності, надає такій особі право на виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми;
дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту першого рішення компетентного органу (МСЕК), яким встановлено інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності.
21. Проте колегія суддів звертає увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022 у справі про посилений соціальний захист військовослужбовців положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України, а саме: статтям 1, 3, частині першій та другій статті 8, частині п`ятій статті 17, частині першій статті 17 Конституції України.
22. Установлені приписами пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII обмеження щодо виплати одноразової грошової допомоги у більшому розмірі за умови встановлення вищої групи інвалідності (або більшого відсотка втрати працездатності) лише протягом двох років є невиправданими та такими, що непропорційно обмежують право на посилений соціальний захист військовослужбовців, гарантований частиною першою статті 46 Конституції України у взаємозв`язку з частиною п`ятою її статті 17 (пункт 5.3. Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022 №1-р(II)/2022).
23. Оспорювані приписи Закону, якими встановлено обмеження щодо виплати однор