ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2024 року
м. Київ
справа №200/107/23
адміністративне провадження № К/990/27988/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 200/107/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В.) у справі № 200/107/23
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ Нацполіції), в якому просив:
- визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та направленні до відповідних органів Пенсійного фонду України заяви та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб");
- зобов`язати відповідача оформити та направити до відповідних органів Пенсійного фонду заяву позивача та документи для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відмова відповідача в оформленні та направленні до відповідних органів Пенсійного фонду України заяви та документів для призначення пенсії за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, є протиправною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2023 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ Нацполіції стосовно відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до відповідних органів Пенсійного фонду України заяви та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Зобов`язано ГУ Нацполіції в Донецькій області оформити та направити до відповідних органів Пенсійного фонду заяву ОСОБА_1 та документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що періоди вислуги років позивача підлягають пільговому обчисленню.
Суди зазначили, що ОСОБА_1 має достатню кількість календарної вислуги років, яка дає право на призначенні пенсії за вислугу років за пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ, а відповідачем протиправно відмовлено позивачу в оформленні та направленні до органів Пенсійного фонду України необхідних документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років за пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Як підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідач вказує підпункт "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: стосовно застосування норм пункту 3 Постанови № 393, у редакції з 19 лютого 2022 року, у правовідносинах щодо призначення пенсії за вислугу років, передбаченої пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
Скаржник зазначає, що постановою КМУ від 16 лютого 2022 року № 119, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, тобто ще до моменту звільнення позивача, законодавець вніс зміни до Постанови № 393 та встановив, що вислуга років на пільгових умовах, впливає лише на розмір пенсії, а не її призначення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.
Верховний суд ухвалою від 17 грудня 2024 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в письмовому провадженні з 18 грудня 2024 року.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не надав.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 2016 року.
У період з жовтня 2002 року по квітень 2004 року позивач проходив військову службу (звільнений у запас 27 квітня 2004 року), що підтверджується відповідними записами, наявними у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 09 березня 2021 року.
З 06 вересня 2004 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України. З 07 листопада 2015 року по 01 червня 2022 року - в Національній поліції України, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_3 від 12 жовтня 2015 року.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 31 травня 2022 року № 244 о/с "По особовому складу" позивача було звільнено зі служби в поліції з 01 червня 2022 року, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) відповідно до розділу VII Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Станом на 01 червня 2022 року вислуга років позивача у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги склала 19 років 3 місяці 2 дні.
У періоди з 01 лютого 2015 року до 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року до 30 квітня 2018 року позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, що підтверджується довідкою № 296/12/03-2023 від 01 лютого 2023 року.
У періоди з 01 березня 2019 року до 31 березня 2019 року та з 01 листопада 2021 року до 30 листопада 2021 року позивач брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, на території Донецької області, що підтверджується довідкою № 295/12/03-2023 від 01 лютого 2023 року.
06 листопада 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Листом від 28 листопада 2022 року № Т-26/34/01-2022 відповідач, із посиланням на положення статті 12 Закону № 2262-ХІІ та на постанову Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова КМУ № 393) повідомив, що позивач не набув право на пенсію за вислугу років відповідно до чинного законодавства, оскільки його календарна вислуга років та вік на день звільнення не відповідають умовам, визначеним у статті 12 Закону № 2262-ХІІ (пункт "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ - 25 і більше календарних років вислуги; пункт "б" статті 12 Закону № 2262-ХІІ - 45-річний вік на дату звільнення зі служби).
За цих обставин відповідач відмовив позивачу в оформленні та направленні до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії за вислугу років.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Спірними питаннями у цій справі є: питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Яке законодавство підлягає застосуванню суб`єктом владних повноважень для обрахунку вислуги років під час оформлення документів для призначення пенсії колишньому поліцейському?
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Приписами пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Так, згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відповідно до статті 171 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог Закону № 2262-XII затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі по тексту - Порядок №393).
Відповідно до підпунктів "а" і "в" пункту 3 Постанови № 393 (у редакції до 19 лютого 2022 року) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
- один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Водночас редакцію пункту 3 Постанови № 393 було змінено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року. Вказаною постановою також змінено і назву Порядку №393.
Порівнюючи попередню назву постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та назву в редакції після 19 лютого 2022 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб", Суд доходить висновку, що змінами уточнено предмет регулювання Порядку, а саме застосування його для обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, тобто мають 25 років календарної вислуги.
Відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 1 Порядку № 393 в редакції, чинній на час звільнення позивача (травень 2022 року), для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
На підставі пункту 2-1 Порядку № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Згідно підпунктом "а" пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 01 червня 2022 року, тобто для обрахування вислуги років, необхідної позивачеві для призначення пенсії, слід керуватися Порядком №393, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119.
Судами встановлено, що станом на дату звільнення з поліції, вислуга років позивача у календарному обчисленні складає 19 років 3 місяці 2 дні.
Таким чином, на час звільнення позивача з 01 червня 2022 року редакція підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування строку на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача календарної вислуги для призначення пенсії за статтею 12 Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічну правову позицію щодо застосування Порядку № 393 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119) висловив Верховний Суд у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22 та від 31 січня 2024 року у справі № 120/7300/22 під час розгляду подібних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1, заяви про призначення пенсій за вислугу років подаються до Головних управлінь Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважений структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України.
Враховуючи, що на день звільнення позивача з поліції, він не мав необхідних 25 і більше календарних років вислуги, у відповідача були відсутні підстави для підготовки документів, необхідних для призначення пенсії та надсилання цих документів до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин правовий висновок, викладений Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а, оскільки вказаний висновок сформований до внесення змін до Порядку №393 у лютому 2022 року.
Доводи касаційної скарги відповідача, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 календарних років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
За вказаних обставин, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,