Окрема думка суддів К. М. Пількова, Ж М. Єленіної, І. В. Ткача до постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.09.2024 у справі № 800/74/17 (провадження № 11-89заі21)
Велика Палата Верховного Суду постановою від 24.09.2024 залишила без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 у справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, про визнання незаконним та нечинним з моменту видання указу в частині; оскаржене рішення залишила без змін.
Велика Палата в цілому погодилась з висновком суду першої інстанції.
Висловлюємо незгоду з мотивами прийнятого рішення з огляду на таке.
1. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
2. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
3. Водночас, частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
4. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
5. Як установив суд першої інстанції, Указом № 467/2016, який Позивач оскаржує у цій справі, введено в дію рішення РНБО від 16.09.2016 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", яким строком на один рік застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
6. Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 введено в дію рішення РНБО від 28.04.2017 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", вирішено застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) строком на один рік, зокрема, до ОСОБА_1 ; визнано таким, що втратив чинність, Указ № 467/2016.
7. Правомірність Указу № 133/2017 оскаржується у справі № 800/365/17, яка перебуває у провадженні КАС ВС, яке було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
8. Отже, після звернення з позовом у цій справі, Позивач ініціював окреме провадження з оскарження виданого Відповідачем Ук