ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 209/1008/24
провадження № 51-3849 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 лютого 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 2 ст. 164 Кримінального кодексу України (далі - КК) та засуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
2. На підставі ст. 71 цього Кодексу частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2023 року у виді обмеження волі строком 1 місяць і визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяць.
3. Не погодившись із вироком місцевого суду ОСОБА_6 оскаржив його до апеляційного суду.
4. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на вирок Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 26 лютого 2024 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. На обґрунтування свого прохання зазначає, що було істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, зокрема його право на захист.
6. Стверджує, що органи досудового розслідування не роз`ясняли йому права підозрюваного, обвинуваченого, в тому числі обмеження права на апеляційне оскарження вироку, ухваленому за наслідками розгляду обвинувального акта у спрощеному порядку. Крім того, зазначає, що адвокат ОСОБА_7 був відсутній 20 лютого 2024 року, коли йому було оголошено підозру у відділенні поліції, та 21 лютого 2024 року, коли він підписував документи у прокурора, що підтверджується журналами реєстрації відвідувачів органів поліції та прокуратури.
7. ОСОБА_6 також наголошує, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не перевірив доводів його апеляційних вимог та формально послався на те, що матеріали провадження містять підписану обвинуваченим заяву про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку.
8. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
9. У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
10. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
11. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 370 КПК судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення. Зміст ухвали апеляційного суду повинен відповідати положенням ст. 419 КПК.
12. Стаття 438 КПК містить підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції, якими є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
13. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
14. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК.
15. Частиною 4 ст. 399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
17. З апеляційної скарги, що міститься в матеріалах кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6, не погодившись з вироком місцевого суду від 26 лютого 2024 року, подав на нього апеляційну скаргу, в якій наголошував, що органи досудового розслідування порушили його фундаментальні права, не роз`яснили особливостей розгляду обвинувального акта в спрощеному порядку на підставі статей 381, 382 КПК, зокрема обмеження права оскарження вироку за результатами такого розгляду. При цьому стверджував, що, 20 та 21 лютого 2024 року, коли він перебував у відділенні поліції та прокуратурі його захисник був відсутній, що підтверджується журналами реєстрації відвідувачів зазначених органів.
18. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, суддя суду апеляційної інстанції, загалом пославшись на підстави визначені ч. 1 ст. 394 КПК, з яких вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку, зазначив, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
19. При цьому апеляційний суд зазначив, що наведені обвинуваченим ОСОБА_6 в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності, оскільки у матеріалах провадження міститься письмова заява ОСОБА_6, складена в присутності захисника ОСОБА_7, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
20. Разом з тим, суд апеляційної інстанції при прийнятті свого рішення, не звернув уваги на те, що вирок місцевого суду оскаржений з підстав, відмінних від тих, які зазначені в ч. 1 ст. 394 КПК, та постановив рішення, яке не відповідає приписам статей 370, 419 КПК, що є підставою до його скасування судом касаційної інстанції в аспекті застосування положень п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК.
21. Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд