ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 569/19205/21
провадження № 51-3443км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
представника власниці майна ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_9 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021186180000049, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року затверджено угоду від 26 жовтня 2022 року у кримінальному провадженню № 12021186180000049 від 07 лютого 2021 року про визнання винуватості між прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_6, за участю захисника ОСОБА_7 .
ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено: за ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 грн, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів; за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 63 750 грн, з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.
Вирішено питання щодо арешту, судових витрат та речових доказів.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 20 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 .
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Рівненського районного суду Рівненської області від 27 квітня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_9 було повернуто особі, яка її подала.
Постановами Верховного Суду від 06 лютого 2024 року скасовано ухвали Волинського апеляційного суду від 20 червня 2023 року та від 05 вересня 2023 року через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначено новий розгляд у цьому суді.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 22 травня 2024 року скасував вирок районного суду від 27 квітня 2023 року, звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204, ч. 4 ст. 358 КК на підставі строків, визначених ст. 49 КК та закрив кримінальне провадження, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вирішено питання щодо арешту майна, судових витрат та речових доказів у провадженні.
Цією ж ухвалою вирішив долю речових доказів -спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, марки "SCANIA", модель R440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 ; спеціалізований напівпричіп - спеціалізований напівпричіп-фургон ізотермічний - Е марки "SCHMITZ", моделі SKO 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4, та два ключі конфіскував.
Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційних скаргах
У поданих касаційних скаргах, які є фактично ідентичними за своїми доводами, адвокат ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_6, та адвокат ОСОБА_8, в інтересах власниці майна ОСОБА_9, просять змінити ухвалу апеляційного суду в частині вирішення питання речових доказів та застосування спеціальної конфіскації, зокрема транспортні засоби, щодо яких застосовано спеціальну конфіскацію, повернути власниці ОСОБА_9 .
Свої позиції обґрунтовують неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Так, касатори наполягають, що апеляційний суд, всупереч вимог ч. 3 ст. 96-2 КК, застосував спеціальну конфіскації до майна ОСОБА_9, при цьому не врахував, що ця норма виключає можливість застосування інституту спеціальної конфіскації у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а саме у зв`язку із закінченням строків давності.
Крім іншого, адвокат ОСОБА_8 наполягає, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_9 (власниці майна) було відомо про незаконне використання її транспортних засобів, а отже висновки суду про конфіскацію майна є передчасним.
Позиції учасників судового провадження
На касаційні скарги заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні ОСОБА_6 та адвокат ОСОБА_7, та представник ОСОБА_8 в інтересах власниці майна ОСОБА_9, підтримали доводи, викладені в касаційних скаргах, просили їх задовольнити, прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти їх задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За змістом ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Правомірність звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 204, ч. 4 ст. 358 КК та закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв`язку із закінченням строків давності, суд касаційної інстанції не перевіряє, оскільки зазначене в касаційних скаргах не оспорюється.
Що стосується доводів адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію транспортних засобів ОСОБА_9, то суд касаційної інстанції з цього приводу зазначає про таке.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту положень ч. 9 ст. 100 КПК вбачається, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Отже, законом передбачено підставу, за наявності якої майно, використане як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, повертається власникові, це випадок, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про незаконне використання цього майна.
З матеріалів провадження вбачається, що спеціалізований вантажний - спеціалізований сідловий тягач - Е, марки "SCANIA", модель R440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 ; спеціалізований напівпричіп - спеціалізований напівпричіп-фургон ізотермічний-Е марки "SCHMITZ", моделі SKO 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4, та два ключі до напівпричепа визнано знаряддям вчинення злочину, та на які ухвалою слідчого судді Рівненського районного суду Рівненської області від 10 лютого 2021 року накладено арешт.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 22 травня 2024 року звільнив ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, закрив кримінальне провадження, та вирішив питання щодо долі речових доказів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвалюючи рішення щодо речових доказів, зокрема транспортних засобів, суд апеляційної інстанції вказав, що власник транспортного засобу - ОСОБА_9 не була позбавлена можливості знати про незаконне використання вказаного автомобіля обвинуваченим, як тимчасовим володільцем, та не вжила достатніх заходів спрямованих на недопущення такого його використання.
З цього приводу слід зазначити, що як вбачається з ухвали суду від 22 травня 2024 року суд апеляційної інстанції не застосовував положення норм матеріального права, які регламентують питання спеціальної конфіскації, а вирішував долю речових доказів.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи касаторів про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема ч. 3 ст. 96-2 КК.
Водночас, Верховний Суд уважає таке рішення суду апеляційної інстанції передчасним з огляду на вимоги п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК, оскільки судом не було наведено даних, які б свідчили, що ОСОБА_9 як власник цих спеціалізованих сідлового тягача та напівпричепу-фургону знала чи могла знати про їх незаконне використання.
Із апеляційних скарг ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_7 вбачається, що вони покликаються на відсутність у матеріалах провадження даних про те, що власник транспортних засобів знала чи могла знати про незаконне їх використання ОСОБА_6 ..
Проте, суд апеляційної інстанції не надав мотивованих відповідей на такі доводи апеляційних скарг, не з`ясував цих обставин та в ухвалі не зазначив підстав, з яких такі їх доводи визнано необґрунтованими.
Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги ст. 419 КПК під час розгляду апеляційних скарг.
Враховуючи викладене, а також те, що Верховний Суд є судом права, а не факту, касаційні скаргиадвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо вирішення долі речових доказів шляхом конфіскації спеціалізованого вантажного - спеціалізованого сідлового тягача - Е, марки "SCANIA", модель R440, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2 ; спеціалізованого напівпричіпу - спеціалізованого напівпричіпу-фургону ізотермічного - Е марки "SCHMITZ", моделі SKO 24, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі НОМЕР_4, та двох ключів до напівпричепу- скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та розглянути кримінальне провадження з дотриманням вимог закону й ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд,