ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 752/1273/21
провадження № 61-8356св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Друга Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва в складі судді Чередніченко Н. П. від 27 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Стрижеуса А. М. від 02 травня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" (далі - ТОВ "Діджи Фінанс") та з урахуванням заяви про зміну предмета позову просила суд, з підстав передбачених статтею 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 1281 ЦК України, визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки від 01 вересня 2006 року, укладеним між ВАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію іпотеки реєстраційний номер іпотеки № 3690585, зареєстровану 05 вересня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Шевельовим Я. Д.; скасувати державну реєстрацію іпотеки реєстраційний номер іпотеки № 36337434 (спеціальний розділ), зареєстровану 24 квітня 2020 року приватним нотаріусом КМНО Швець Р. О.; скасувати державну реєстрацію заборони реєстраційний номер обтяження № 3678508, зареєстровану 01 вересня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Шевельовим Я. Д.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 зареєстровано заборону на нерухоме майно на підставі: договір іпотеки, 2108, 01 вересня 2006 року та внесено відомості в державний реєстр іпотек: реєстраційний номер обтяження 3690585, зареєстроване 05 вересня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевельовим Я. Д. Указувала на те, що іпотека є припиненою внаслідок припинення основного зобов`язання. Вважала, що основне зобов`язання за кредитним договором № 78/П/99/2006-840 від 01 вересня 2006 року, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ КБ "ПриватБанк" припинено відповідно до статті 1281 ЦК України.
Зазначила, що ані первісний іпотекодержатель, ані його правонаступники із вимогами до спадкоємців ОСОБА_2, до нотаріальної контори не звертались, відповідачами були пропущені строки для пред`явлення таких вимог в силу статті 1281 ЦК України, реєстрація іпотеки та заборони на відчуження порушує права позивачки, як єдиної спадкоємиці та власниці квартири, яка в свою чергу, не була ані боржником, ані іпотекодавцем, а відтак вважала, що наявні підстави для визнання іпотеки припиненою та скасування її державної реєстрації.
Крім того, позивачка вказувала, що договір іпотеки був укладений на підставі договору дарування квартири від 28 липня 2006 року, який визнано недійсним з моменту його укладення, зумовлює і недійсність спірного договору іпотеки, оскільки, він є похідним від договору дарування від 28 липня 2006 року, що зумовлює визнання іпотеки припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в ході розгляду справи не було залучено до участі у справі спадкоємицю, яка за законом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, не доведено достатніми доказами наявність підстав, передбачених законом, для припинення іпотеки за договором іпотеки, який є чинним та у визнанні недійсним якого було відмовлено в судовому порядку, фактично позивачем було обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
При цьому, суд зауважив, що ані позивач ОСОБА_1, ані ОСОБА_3 не були сторонами кредитного договору та договору іпотеки, які були укладені між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_2, а тому з урахуванням того, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також наявністю у боржника спадкоємиці, яка в силу вимог закону прийняла спадщину після смерті сина, та не була залучена позивачкою до участі у справі, позовні вимоги в частині визнання іпотеки за договором іпотеки припиненим є безпідставними.
Суд першої інстанції також відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування реєстрації іпотеки та заборони з огляду на те, що ці вимоги є похідними від визнання іпотеки припиненою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що правильними є висновки суду першої інстанції про те, що вимоги про визнання іпотеки припиненою не знайшли свого об`єктивного підтвердження, стороною відповідача ці доводи спростовані, позивачем обрано невірний спосіб захисту, у зв`язку із чим правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині з наведених у позові підстав.
Суд першої інстанції також правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині скасування державної реєстрації іпотеки та заборони, оскільки, зазначені вимоги є похідними.
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У червні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельнікова І. Г. звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року в справі № 233/2021/19, від 30 червня 2020 року в справі № 264/5957/17, від 17 квітня 2018 року в справі № 522/407/15-ц, від 13 березня 2019 року в справі № 520/7281/15-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17, від 03 листопада 2020 року в справі № 916/617/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також касаційна скарга містить посилання на порушення судом норм процесуального права, а саме суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд документів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 752/1273/21 з Голосіївського районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2024 року зазначену справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 28 липня 2006 року ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_3, відповідно до довіреності, посвідченої 21 липня 2006 року Носівською державною нотаріальною конторою № 1268, подарував, а ОСОБА_2 прийняв в дар квартиру АДРЕСА_1 про що сторонами було укладено договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчуком З. М., зареєстрований в реєстрі за № 2081.
01 вересня 2006 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 78/П/99/2006-840.
У той же день, між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ КБ "Надра", та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 2108, відповідно до умов якого в забезпечення виконання кредитного договору № 78/П/99/2006-840 від 01 вересня 2006 року в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1, іпотекодержатель - ВАТ КБ "Надра", а також на підставі зазначеного договору до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені відповідні записи.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2012 року у справі № 2-81/12, задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреності та договору дарування квартири. Визнано недійсною довіреність від 21 червня 2006 року, видану від імені ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_4, а також визнано недійсним договір дарування квартири від 28 липня 2006 року, укладений між ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Крім того, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19 вересня 2014 року у справі № 752/1106/14-ц частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ПАТ КБ "Надра", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевельова Я.Д., Головного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору іпотеки, скасування права власності та державної реєстрації права власності, визнання права власності та спонукання до вчинення певних дій. Скасовано державну реєстрацію права власності на підставі договору дарування квартири, посвідченого 28 липня 2006 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевчук З. М., зареєстрованого за № 2081 д, на квартиру АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі правовстановлюючого документу є законним власником квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
07 березня 2017 року Другою київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 146/2017 щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 указувала на те, що вона не змогла отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по спірній квартирі зареєстровано заборону на нерухоме майно, яка внесена нотаріусом на підставі вищевказаного договору іпотеки.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягаєзадоволенню з огляду на таке.