ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 202/8251/18
провадження № 61-5703св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Драпата Ольга Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року у складі судді Якименко Л. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П.,
Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) Драпата О. М., приватний нотаріус Златова Н. А., приватний нотаріус Петрушенська І. Р., про встановлення факту родинних відносин, визнання правочинів недійсними, визнання права власності в порядку спадкування, витребування майна із чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації.
Позов з урахуванням уточнень мотивований тим, що 03- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивача ОСОБА_6, після смерті якої залишилася спадщина, а саме квартира АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01 квітня
2004 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Якубою Ю. А.
05 вересня 2016 року позивач звернувся за місцем проживання у м. Стрий Львівської області до приватного нотаріуса Палінської О. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_6 .
Постановою приватного нотаріуса від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_6, оскільки зазначене спадкове майно відсутнє, бо було відчужене після смерті спадкодавця.
Вказував, що спадкове майно, а саме спірна квартира була відчужена
ОСОБА_4, який набув право власності на неї на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано.
ОСОБА_1 зазначав, що факт родинних відносин між ним і тіткою ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, де батьком зазначений ОСОБА_7 (рідний брат ОСОБА_6 ); відповіддю на запит державного архіву Дніпропетровської області, відповідно до якої у Книзі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського бюро ЗАГС є актовий запис від 05 травня 1938 року № 2238 про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 дитини чоловічої статі на прізвище, ім`я " ОСОБА_8", батько " ОСОБА_9", українець, ІНФОРМАЦІЯ_5, мати " ОСОБА_10", українка, 28 років, постійне місце проживання батьків м. Дніпропетровськ; свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 ; відповіддю на запит державного архіву Дніпропетровської області, якою надано копію актового запису про народження дитини жіночої статті на прізвище " ОСОБА_11" з Книги реєстрації актів цивільного стану Поливанівської сільської ради Магдалинівськго району, де зазначено, що батьками дитини народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_12 ., вік 24 роки, проживає в сел. Поліванівка, мати ОСОБА_13, вік 23 роки, проживає в сел. Поліванівка (дані відображені мовою оригіналу та зі збереженням орфографії та скорочень відповідно до даних актового запису).
Таким чином, у зв?язку з розбіжностями у написанні прізвища рідних брата
і сестри - ОСОБА_7 і ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) в актових записах про народження позивач не має можливості отримати
у позасудовому порядку дублікат свідоцтва про народження своєї тітки.
Позивач зазначав, що він є єдиним спадкоємцем після смерті тітки
ОСОБА_6 та прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
Спадкове майно (квартира АДРЕСА_1 ) на момент смерті спадкодавця було зареєстроване за нею. Інших спадкоємців, окрім позивача, ОСОБА_6 не мала.
ОСОБА_1 просив встановити факт родинних відносин, а саме: що
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, є племінником
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсною реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_15 і ОСОБА_3, посвідчений 14 липня
2016 року приватним нотаріусом Петрушенською І. Р., зареєстрований
в реєстрі за № 2960; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3
і ОСОБА_2, посвідчений 12 серпня 2016 року приватним нотаріусом Златовою Н. А., зареєстрований в реєстрі за № 9089; визнати за
ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 ; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; скасувати запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року, з урахуванням ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 січня 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено частково.
Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_1 є племінником ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідчений
14 липня 2016 року приватним нотаріусом Петрушенською І. Р., зареєстрований в реєстрі за № 2960.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру
АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на користь спадкоємця ОСОБА_6 - ОСОБА_1 .
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .
Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги в частині встановлення факту родинних відносин за ступенем споріднення "племінник - тітка" між позивачем ОСОБА_1 і ОСОБА_6, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року, відповідно до якого за ОСОБА_4 було визнано право власності на спірну квартиру, скасовано та ухвалою Індустріального районного суду від 25 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_16 про визнання договору довічного утримання дійсним
і визнання за ним права власності залишено без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, посвідченого 14 липня 2016 року приватним нотаріусом Петрушенською І. Р., зареєстрованого в реєстрі за № 2960, оскільки ОСОБА_4 не набув права власності на квартиру та, відповідно, не мав права відчужувати вказану квартиру.
Врахувавши, що ОСОБА_1 прийняв спадщину у встановленому законом порядку, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину із вказаних вище причин, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом після смерті тітки - ОСОБА_6, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки ОСОБА_3 не мав правових підстав на відчуження спірної квартири, суд першої інстанції дійшов висновку про витребування її з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь спадкоємця
ОСОБА_6 - ОСОБА_1 .
Оскільки речове право відповідачів на спадкове майно є припиненим, то суд вважав за необхідне скасувати записи про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, ОСОБА_3
і ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
24 червня 2021 року в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 і в частині скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за
ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року залишено без змін.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та скасування запису про державну реєстрацію права власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, апеляційний суд виходив із того, що на теперішній час право власності на спірну квартиру за
ОСОБА_3 і за ОСОБА_4 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване, а тому немає підстав для задоволення позову в цій частині.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
19 квітня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Зоц А. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня
2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 березня
2023 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач звернувся до приватного нотаріуса Драпатої О. М. не особисто, а через представника. Той факт, що заява про вступ у спадщину була підписана ОСОБА_1 і його підпис був нотаріально посвідчений, не означає, що заява була подана особисто, тобто що була дотримана передбачена законом процедура такого звернення. Вказує, що у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що суд визнав ОСОБА_1 племінником ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_5, проте в заяві про прийняття спадщини позивач вказав про прийняття спадщини після ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, що свідчить про те, що заява про прийняття спадщини була подана не після тієї особи, племінником якої позивач був визнаний. Версія суду про суперечності в документах, наданих позивачем, як "неправильний правопис, написання прізвища дитини через сприйняття на слух, без підтверджуючого документа про посвідчення особи" є припущенням. Батьки ОСОБА_7 не можуть бути батьками ОСОБА_11, а отже,
ОСОБА_7 не може бути рідним братом ОСОБА_11 .
Доводи інших учасників справи
01 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Полтавець Т. О подала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 березня 2023 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що у касаційній скарзі ОСОБА_2 не оскаржує той факт, що спірна квартира була відчужена за допомогою шахрайських дій, а саме на підставі рішення Індустріального районного суду у справі
№ 202/3677/16-ц, де позовна заява була подана через місяць після смерті спадкодавця, а вже через десять днів після надходження позову до суду було винесено заочне рішення, на підставі якого ОСОБА_4, через місяць після реєстрації за собою права власності, відчужив квартиру ОСОБА_3, а той у свою чергу через місяць відчужив квартиру ОСОБА_2 .
У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 лише оспорює порядок вступу ОСОБА_1 у спадщину.
Вказувала, що право вибору способу подання заяви про прийняття спадщини належить самому спадкоємцеві. Існують такі способи подання заяви про прийняття спадщини: особисте подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцем нотаріусу за місцем відкриття спадщини; надіслання заяви про прийняття спадщини, підпис спадкоємця на якій засвідчено нотаріусом, поштою; подання представником спадкоємця за довіреністю (на подання заяви) заяви про прийняття спадщини, звіреної нотаріально або
в установленому порядку. Жоден із вказаних способів не є протиправним та не заборонений законодавством. Представник не може скласти заяву про прийняття спадщини за свого довірителя, однак заборони на подання вже складеної та нотаріально посвідченої заяви немає.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2023 року представнику
ОСОБА_2 - ОСОБА_5 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від
24 червня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від
07 березня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Амур-Нижньодніпровського районного суду
м. Дніпропетровська.
21 липня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Згідно з копією актового запису про народження дитини на прізвище, ім`я, по батькові " ОСОБА_11" з книги реєстрації актів цивільного стану Поливанівської сільської ради Магдалинівського району, спадкодавець народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, батько - ОСОБА_12,
24 роки, с. Поливанівка, мати - ОСОБА_13, 23 роки,
с. Поливанівка (т. 2, а. с. 68, 69).
Згідно з фотокопією паспорта ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка с. Поливанівка Магдалинівського району Дніпропетровської області (т. 1, а. с. 12).
Згідно з архівною довідкою від 23 вересня 2016 року № Б-218-2016, виданою Державним архівом Дніпропетровської області, у книзі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського бюро є актовий запис від
05 травня 1938 року № 2238 про народження дитини чоловічої статі на прізвище " ОСОБА_8", батько - " ОСОБА_9", українець, 31 рік, мати " ОСОБА_17", українка, 28 років; постійне місце проживання батьків - м. Дніпропетровськ (т. 2, а. с. 67).
З копії господарської книги Поливанівської сільської ради за 1950-1952 роки відомо, що до складу сім?ї по домогосподарству ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, колгоспниці колгоспу "Гігант", входили: дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, та син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2
(т. 3, а. с. 10).
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець
м. Стрий Львівської області, є сином ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого міським бюро ЗАГС м. Стрий Львівської області, актовий запис № 267 (т. 1, а. с. 245).
Батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Стрий Львівської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть
(т. 2, а. с. 66).
03- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 згідно з договором купівлі-продажу від 25 лютого 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Якубою Ю. А., належала квартира АДРЕСА_1, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01 квітня 2004 року зроблено запис (т. 1, а. с. 72).
05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся за місцем проживання
у м. Стрий Львівської області до приватного нотаріуса Палінської О. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_6
(т. 1, а. с. 239).
08 вересня 2016 року приватний нотаріус Драпата О. М. відкрила спадкову справу після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
(т. 1, а. с. 238-260).
Постановою приватного нотаріуса Драпатої О. М. від 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_6, оскільки спадкове майно відсутнє, тому що було відчужене після смерті спадкодавця (т. 1, а. с. 259).
З Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що у червні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_16 про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності (справа
№ 202/3677/16-ц).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2016 року відкрито провадження у справі № 202/3677/16-ц та призначено її до попереднього судового розгляду на 10 червня 2016 року.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від
10 червня 2016 року у справі № 202/3677/16-ц визнано за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,0 кв. м, житловою площею 16,3 кв. м. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
14 липня 2016 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Петрушенською І. Р., зареєстрованого
в реєстрі за № 2960, продав, а ОСОБА_3 купив спірну квартиру
(т. 2, а. с. 84-85).
12 серпня 2016 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Златовою Н. А., зареєстрованого
в реєстрі за № 9089, продав, а ОСОБА_2 купив спірну квартиру
(т. 1, а. с. 155-156).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2016 року заяву ОСОБА_16 про перегляд заочного рішення у справі
№ 202/3677/16-ц задоволено. Заочне рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 10 червня 2016 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_16 про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності залишено без розгляду.