ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 753/13117/23
провадження № 61-8237св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Шкоріної О. І.,Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М. від 18 квітня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі- АТ КБ "ПриватБанк"), у якому просила визнати неправомірними дії АТ КБ "ПриватБанк" щодо несанкціонованого списання грошових коштів 15 червня 2023 року о 17:40 год. у розмірі 18 698,96 грн; стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 безпідставно списані грошові кошти в розмірі 18 698,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ "ПриватБанк", має відкритий картковий рахунок НОМЕР_1, на підставі договору від 11 листопада 2020 року № SAMDNWFC00063884880.
11 червня 2023 року позивачці надійшло смс-повідомлення про несанкціоноване втручання в її картковий рахунок "Універсальний" АТ КБ "ПриватБанк". Картковий рахунок був заблокований банком. 12 червня 2023 позивачка звернулася до Банку, де їй повідомлено про необхідність заміни поточної кредитної картки "Універсальна" на нову картку за цими ж кредитними умовами, з метою захисту від несакціонованих втручань. При цьому працівниця банку наполягала на укладенні страхового договору з метою майнового захисту, який буде діяти відразу, після першої сплати вартості договору. Позивачка погодилася на ці пропозиції, отримала нову картку, уклала страховий договір.13 червня 2023 року позивачка сплатила першу частину вартості договору.
15 червня 2023 року близько о 17:30 год, перебуваючи за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачу на мобільний номер телефону, який є контактним номером, зареєстрованим в банку, надійшло смс-повідомлення, що у місті Рівному в банкоматі о 17:30 год на АДРЕСА_2 зняті грошові кошти у розмірі 18 698,96 грн (з урахуванням відсотків за зняття). Потім ці кошти повернуті на її рахунок.
Цього ж дня о 17:40 год на АДРЕСА_3 відбулося зняття цієї ж суми грошових коштів з карткового рахунку НОМЕР_1 .
Позивачка зазначила, що будь-яких транзакцій щодо зняття грошових коштів вона не вчиняла, в момент зняття грошових коштів знаходилася за місцем свого проживання в місті Києві. Дізнавшись про зняття грошових коштів з кредитного рахунку протягом 15 хв. звернулася до відділення банку, що знаходиться поблизу її будинку за адресою: АДРЕСА_4, за допомогою працівника банку заблокувала карткові рахунки "Для виплат" та "Універсальний". Одразу, перебуваючи у відділенні банку, звернулася до органів поліції з заявою про вчинення злочину.
Крім того, позивачка звернулася до банку, з метою відшкодування страхової виплати, проте АТ КБ "ПриватБанк" повідомив, що страхове відшкодування не виплачується за страховим договором, оскільки відповідно до умов договору (пункт 6.5) страховий випадок стався протягом перших 7 (семи) днів, з дня набрання чинності цим договором. Тобто страховим договором відшкодування не охоплюється.
Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути безпідставно зняті кошти з її рахунку, проте АТ КБ "ПриватБанк" в смс-повідомленнях їй повідомив про відмову у поверненні цих грошових коштів. В подальшому, 08 липня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" листом відмовив позивачці у поверненні знятих з рахунків коштів.
Посилаючись на захист прав споживача, вказувала, що діями АТ КБ "ПриватБанк" порушені її права, як споживача від несанкціонованого зняття грошових коштів. Вказала, що не вчиняла жодних дій, що могли призвести до втрати, незаконного використання Пін-коду або іншої інформації по картковому рахунку, а тому у її діях відсутня вина. Оскільки вона не вчинила жодних дій щодо розголошення ПІН-коду свого карткового рахунку, не сприяла незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не давала розпорядження на списання грошових коштів зі свого рахунку, а тому, на її переконання, банк порушив взяті на себе зобов`язання в частині збереження коштів клієнта.
Крім того, позивачка зазначила, що з метою уникнення та захисту майнових прав, сплатила заборгованість у розмірі 17 999,22 грн, станом на день звернення до суду картковий рахунок закрито.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано АТ КБ "ПриватБанк" повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 18698,96 грн., шляхом відновлення їх на банківському/картковому рахунку НОМЕР_1, який відкритий на ім`я ОСОБА_1 (договір SAMDNWFC00063884880 від 11 листопада 2020 року). В решті вимог позову відмовлено. Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки грошові кошти були зняті з рахунків позивачки в банкоматі за ініціативою невстановлених осіб, внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ "Приватбанк" не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин зняття грошових котів з карткового рахунка ОСОБА_1, суд погодився з обґрунтованістю заявлених позовних вимог про порушення банком прав позивачки, однак вважає, що оскільки ОСОБА_1 погасила кредитну заборгованість, яка становила 17 997,71 грн, ефективним способом захисту буде зобов`язання банку повернути на рахунок позивачки кошти у загальному розмірі 18 698,96 грн за рахунок власних коштів.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" 31 січня 2023 року подало засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 березня 2024 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно було подати заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, та сплатити судовий збір в розмірі 1 610,40 грн.
Залишаючи апеляційну скаргу у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що посилання заявника на перебої з електропостачанням та повітряні тривоги, як на підставу пропуску строку є безпідставними, оскільки у період часу з 20 листопада 2023 року до 09 січня 2024 року перебоїв з електропостачанням не було, а періодичність повітряних тривог не є перешкодою, яка абсолютно унеможливлювала вчасне подання апеляційної скарги.
Сам по собі збій в роботі конкретного постачальника електронних комунікаційних послуг не вказує на наявність перешкод, які абсолютно унеможливлювали доступ до підсистеми "Електронний суд" та електронної адреси.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначені представником АТ КБ "ПриватБанк" причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки отримавши 09 грудня 2023 року 0:30:44 (а з урахуванням вихідних днів, фактично 11 грудня 2023 року) копію оскаржуваного рішення, апеляційну скаргу подав лише 31 січня 2024 року, а тому заявнику відповідно до статті 357 ЦПК України слід вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду представник АТ КБ "ПриватБанк" надав клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, у якому вказувало, що на поштову адресу копія рішення в паперовому вигляді не надходила, відомості про Електронний кабінет зазначені лише в апеляційній скарзі, на стадії розгляду справи в суді першої інстанції такі відомості у суду були відсутні. Також посилається на ті ж самі обставини, що і у раніше поданому клопотанні, а саме про збій в роботі оператора Kyivstar 12 грудня 2023 року та регулярні сигнали про повітряну тривогу, які спричинені військовою агресією російської федерації.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ КБ "ПриватБанк" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що згідно з довідкою про доставлення електронного листа документ в електронному вигляді "Рішення" від 20 листопада 2023 року у справі № 753/13117/23 доставлено до електронної скриньки АТ КБ "ПриватБанк" 09 грудня 2023 року. Зважаючи на наявність у АТ КБ "ПриватБанк" Електронного кабінету, суд першої інстанції виконав вимоги процесуального закону і направив копію рішення відповідачу.
Сам собою збій у роботі конкретного постачальника електронних комунікаційних послуг не вказує на наявність перешкод, які абсолютно унеможливлювали доступ до підсистеми "Електронний суд" та електронної адреси.
Таким чином колегія суддів вважала, що заявник не навів інших поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Інакший підхід до вирішення вказаної процесуальної ситуації буде свідчити про формування судових висновків про поважність причин пропуску процесуального строку на основі припущень.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2024 року представник АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Колодочка П. О. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд мав надати належну оцінку та врахувати аргументи банку про те, що масштабний збій у роботі мобільного оператора зв`язку "Київстар 12 грудня 2023 року доступ до електронного листування був обмежений та навіть неможливий.
Крім того, оцінці та врахуванню підлягали обставини правового режиму воєнного стану в Україні, в тому числі те, що через перебої з електропостачанням як у споживачів послуг, так і у відділеннях "Укрпошти", регулярні сигнали про повітряну тривогу, які спричинені військовою агресією російської федерації та масованими ракетними атаками території України, доступ до електронного листування також був обмежений та навіть неможливий.
Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском процесуальних строків, апеляційний суд порушив право на апеляційне оскарження, що включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 753/13117/23 з Дарницького районного суду м. Києва.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 357 ЦПК України).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина третя статті 272 ЦПК України).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (абзац перший частини сьомої статті 14 ЦПК України).
Отже, процесуальний закон передбачає надсилання судового рішення як рекомендованим листом з повідомленням про вручення, так і в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі на офіційну електронну адресу засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених у частині шостій статті 14 ЦПК України, пункті 10 вказаного Положення, зокрема для тих, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23), пункти 64-65).
Апеляційний суд встановив, що 20 листопада 2023 року суд першої інстанції постановив рішення, повний текст якого надіслав АТ КБ "ПриватБанк" в електронній формі до його електронного кабінету. 09 грудня 2023 року о 0:30:44 АТ КБ "ПриватБанк" отримало це судове рішення, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа. Проте апеляційну скаргу подано лише 31 січня 2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки поважних причин пропуску цього строку заявник не навів, а не отримання заявником копії оскаржуваного судового рішення у паперовому вигляді не спростовує факту отримання ним цього ж рішення в електронному кабінеті 09 грудня 2023 року, оскільки вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.
Враховуючи, що АТ КБ "ПриватБанк" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", а підсистемою реалізовано функціонал автоматичного направлення сторонам у справі процесуальний документів, колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги про неповідомлення відповідача про ухвалене судом першої інстанції рішення за допомогою цієї системи.
Посилання АТ КБ "ПриватБанк" на те, що через масштабний збій у роботі оператора мобільного зв`язку "Київстар" доступ до електронного листування був обмежений та навіть неможливий, є неспроможними, оскільки збій в роботі оператора "Київстар" мав місце після отримання заявником копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а саме 12 грудня 2023 року, тоді як копію цього рішення заявник отримав 09 грудня 2023 року.
Водночас, обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постійними повітряними тривогами, під час яких зачиняються відділення "Укрпошти", сторона відповідача не зазначила обставин, які дійсно перешкоджали їй впродовж тридцяти днів з моменту отримання оскаржуваного рішення надіслати апеляційну скаргу в паперовій формі засобами поштового зв`язку, зокрема, але не виключно, через Укрпошту, або в електронній формі через підсистеми ЄСІТС.
При цьому Верховний Суд звертає увагу, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки в Україні банківські установи, комунальні служби та/або поштового зв`язку не припиняли свою роботу в умовах воєнного стану. При цьому, жодного доказу з приводу об`єктивної неможливості направлення апеляційної скарги з наведених підстав АТ КБ "ПриватБанк" не надало.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв`язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв`язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв`язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Зважаючи на викладене, розглянувши клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року, подане на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що заявник не довів наявності особливих та непереборних обставин, що перешкоджали йому у встановлений процесуальним законом строк подати апеляційну скаргу, а отже, не довів поважних причин пропуску такого строку.
У справі, яка переглядається, апеляційний суд навів належне обґрунтування відхилення доводів заяви АТ КБ "ПриватБанк" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стороною відповідача своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення всіх можливих та залежних від неї дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, заявник не надав.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у цій справі згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України, а, отже, й не дають підстав вважати неправильним застосування цим судом норм процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали.