ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 638/7210/15
провадження № 61-469св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2023 року у складі судді Цвіри Д. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, який уточнили у процесі розгляду справи, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання угоди недійсною.
Позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивована тим, що в їх постійному користуванні перебував житловий будинок АДРЕСА_1 . Крім них в зазначеному будинку були зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зареєстрували право власності на 47/100 частин цього будинку на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 07 квітня 1997 року згідно з розпорядженням (наказом) ВАТ "Теплоенергомонтаж" № 383 та зареєстрованого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 08 квітня 1997 року за № В-28349.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 квітня 2003 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_5, АТ "Теплоенергомонтаж", ЖЕУ "Теплоенергомонтаж" про скасування приватизації та позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, АТ "Теплоенергомонтаж" про поновлення порушеного права, зокрема визнано протиправною приватизацію площі 64 кв. м домоволодіння АДРЕСА_1, визнано незаконною приватизацію 10 кв. м ідеальної долі сім`ї ОСОБА_1, а також приміщень: тамбуру - 1,23 кв. м (1-1); ванни - 3,7 кв. м (1-11); туалету - 2,3 кв. м (1-10); тамбуру - 1,3 кв. м (1-7); котельної - 12,4 кв. м (1-4) цього домоволодіння.
Однак ОСОБА_5 внесла зміни до правовстановлюючих документів і питання щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності за ОСОБА_5, ОСОБА_6 на 47/100 частин спірної квартири не вирішувалося. Крім того, незважаючи на вищевказане судове рішення, за договором купівлі-продажу від 23 квітня 2007 року ОСОБА_5, ОСОБА_6 передали ОСОБА_3, ОСОБА_4 у власність кожному по 47/200 частин житлового будинку літ. А-1, житловою площею 57,5 кв. м, загальною площею 118,5 кв. м, з надвірними будівлями: льох літ. "Б"; сарай літ. "Г", "Л"; вбиральня літ. "Е"; огорожа 1-4.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло, видане 07 квітня 1997 року згідно з розпорядженням (наказом) ВАТ "Теплоенергомонтаж" № 383 ОСОБА_5, ОСОБА_6 на 47/100 частин комунальної квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 23 квітня 2007 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, про продаж 47/100 частин житлового будинку літ. А-1, житловою площею 57,5 кв. м, загальною площею 118,5 кв. м, з надвірними будівлями: льох літ. "Б"; сарай літ. "Г", "Л"; вбиральня літ. "Е"; огорожа 1-4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л. Є., зареєстрований у реєстрі за № 3455.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2023 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлені позивачі не з`явилися в судові засідання, призначені на 11 січня та 02 лютого 2023 року, не повідомили про причини неявки, не подали заяв про розгляд справи за їх відсутності, а їх нез`явлення перешкоджає подальшому розгляду справи. Тому позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2023 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися в судові засідання, призначені місцевим судом на 11 січня та 02 лютого 2023 року. Судові повістки направлялися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою, яку вони особисто зазначали в позовній заяві, апеляційних скаргах, уточненій позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, однак повернулися до суду з відміткою на конвертах - адресат відсутній за вказаною адресою, тому вважаються врученими згідно з пунктом 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не подавали до суду заяв про розгляд справи за їх відсутності, або ж за відсутності їх представників, та за наявними в матеріалах справи доказами, а також про те, що вони не заперечують проти ухвалення судом у справі заочного рішення. Так само позивачі не заявляли клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату та не подавали заяви щодо зміни адреси свого фактичного проживання.
При цьому колегія суддів звернула увагу на те, що дана справа перебуває у провадженні суду з квітня 2015 року і позов неодноразово залишалася місцевим судом без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивачів, а саме: ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 31 жовтня 2016 року, яка була скасована ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2017 року; ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 грудня 2020 року, яка була скасована постановою Харківського апеляційного суду від 22 червня 2021 року.
За час розгляду справи позивачка ОСОБА_2 декілька разів брала участь в судових засіданнях під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції, натомість ОСОБА_1 жодного разу особисто не з`являвся у судові засідання під час розгляду справи судом першої інстанції, а лише один раз брав участь в судовому засіданні під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, посилаючись на те, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки ухвала суду про залишення позову без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду, тому суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 серпня 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 02 лютого 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтована тим, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16 тощо.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі тавитребувано її матеріалиіз Дзержинського районного суду містаХаркова.
26 лютого 2024 року справа № 638/7210/15 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що вона та ОСОБА_1 постійно проживають за адресою, яка зазначена в позовній заяві, апеляційній скарзі та інших наявних в матеріалах справи документах, однак вони не отримували судових повісток на 11 січня та 02 лютого 2023 року, тому ці повістки мали повернулися до суду з відмітками "за закінченням терміну зберігання", а не відмітками про "відсутність адресата".
За таких обставин, оскільки вона та ОСОБА_1 не були належним чином повідомлені про судові засідання, призначені на 11 січня та 02 лютого 2023 року, то суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про залишення позову без розглядуз підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 09 листопада 2015 року відкрито провадження у справі. Зазначено, що проведення попереднього судового засідання у справі не є обов`язковим.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався.
В судове засідання, призначене місцевим судом на 11 січня 2023 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися. При цьому судові повістки, які направлялися на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка зазначена ними особисто в позовній заяві (т.1 а.с.1) апеляційних скаргах (т.1 а.с.11, 36, 195, т.2 а.с.198, т.3 а.с.80), уточненій позовній заяві (т.3 а.с.23), а саме: АДРЕСА_1, повернулися до суду з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.3 а.с.64-65, 66-67).
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи 11 січня 2023 року було відкладено на 02 лютого 2023 року, про що свідчить довідка від 02 лютого 2023 року (т.3 а.с.68).
В судове засідання, призначене місцевим судом на 02 лютого 2023 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також не з`явилися, а направлені їм за адресою: АДРЕСА_1, судові повістки так само повернулися до суду з відміткою - "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.3 а.с.69-70, 71-72).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 16 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.