ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 562/1148/22
провадження № 61-8700св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 травня 2024 року в складі колегії суддів Боймиструка С. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 20 червня 2022 року було відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду.
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
15 травня 2023 року ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області провадження в справах об`єднано.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної інстанцій
11 листопада 2023 року рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстрований
25 травня 1991 року в Урвенській сільській раді Здолбунівського району Рівненської області, актовий запис № 6, розірвано.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. Визнано право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
12 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 11 листопада 2023 року.
29 грудня 2023 року ухвалою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення допущених недоліків (визначення ціни позову та сплати судового збору).
08 січня 2024 року ухвалою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
09 лютого 2024 року ОСОБА_1 повторно направила апеляційну скаргу на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області 11 листопада 2023 року засобами поштового зв`язку.
25 березня 2024 року ухвалою Рівненського апеляційного суду поновлено
ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області 11 листопада 2023 року. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (визначення ціни позову та сплати судового збору). Роз`яснено, що у випадку невиконання вимог ухвали судді в зазначений строк апеляційну скаргу буде визнано неподаною і повернуто особі, яка її подала.
10 травня 2024 року ухвалою Рівненського апеляційного суду апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що 25 березня 2024 року копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано представником Романюк Т. О. в електронному кабінеті в системі "Електронний суд". Проте із заявою про усунення недоліків сторона звернулася 08 квітня 2024 року, не зазначивши жодних причин пропуску встановленого судом п`ятиденного строку на усунення недоліків. За обставин, коли заявником вдруге подана апеляційна скарга, залишена без руху з тих самих підстав, однак у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, а під час звернення із заявою про усунення недоліків з пропуском такого строку не порушено питання про його поновлення, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12 червня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 травня 2024 року, в якій просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що особисто вона не має електронного кабінету, тому апеляційний суд мав направити їй ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Судом апеляційної інстанції не направлялася ухвала про залишення її апеляційної скарги без руху на поштову адресу, що позбавило її можливості вчасно усунути недоліки апеляційної скарги. Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги та виснував, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Положення частини третьої статті 185 ЦПК України застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.
Повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу через представника - адвоката Ярмольчука В. А., який сформував апеляційну скаргу в електронному кабінеті адвоката в системі "Електронний суд" та подав її в такий спосіб до апеляційного суду.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частини перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (частина восьма статті 128 ЦПК України).
Відповідно до пункту 11 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової
адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814, позивачу / заявнику / скаржнику або представнику позивача / заявника / скаржника після постановлення ухвали про залишення позовної заяви / заяви / скарги / клопотання без руху надсилається копія ухвали в порядку, визначеному процесуальним законодавством - до електронного кабінету або рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення або видається цій особі під розписку.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов`язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов`язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 липня 2024 року в справі № 9901/236/21 (провадження № 11-102заі24)).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету.
Інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв адвокат Ярмольчук В. А., який на виконання вимог статті 14 ЦПК України зареєстрував електронний кабінет та за його допомогою подав апеляційну скаргу, тому апеляційний суд мав вручати будь-які документи виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету адвоката. Лише за відсутності електронного кабінету судова кореспонденція надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
ОСОБА_1 могла за окремою заявою отримати копію ухвали в паперовій формі, проте з таким клопотанням до апеляційного суду не зверталася.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано представником Романюк Т. О. в електронному кабінеті в системі "Електронний суд" 25 березня 2024 року. Проте із заявою про усунення недоліків сторона звернулася 08 квітня 2024 року, не зазначивши жодних причин пропуску встановленого судом п`ятиденного строку на усунення недоліків.
Верховний Суд погоджується із застосуванням наслідків, визначених частиною третьою статті 185 ЦПК України, до апеляційної скарги ОСОБА_1, адже скарга не була оплачена судовим збором у встановлений судом строк для усунення такого недоліку апеляційної скарги.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Перевіривши обґрунтованість доводів ОСОБА_1 у касаційній скарзі та дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд висновує, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а доводи, наведені заявницею, не спростовують висновків суду, не містять вагомих підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Заявниця посилається на неврахування апеляційним судом висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22, де вказано, що надсилання відповідних процесуальних документів на електронну адресу сторони в справі, вказану в документах, що подавались до суду, не заборонено, однак такі дії не можуть замінити належне надсилання учаснику судового рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення). Фізична особа під час звернення до суду має чітко розуміти, що особам, які не мають зареєстрованих електронних кабінетів -отримає судове рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, тому в такому випадку надіслання особі, яка не має офіційної електронної адреси та не зареєстрована в підсистемі електронний суд рішення суду на електронну адресу, яку особа зазначила в позовній заяві (скарзі) не є належним врученням судового рішення в розумінні статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час ухвалення судом першої інстанції рішення).
Однак у цій справі заявниця ОСОБА_1 в апеляційному суді діяла через адвоката, що визначає порядок надсилання судових рішень саме представнику заявниці, тобто обставини порівнюваних справ є відмінними, у зв`язку з чим висновок Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22 нерелевантний до спірних правовідносин.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 751/3840/15-ц, у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 752/4567/19, від 24 лютого 2021 року в справі № 174/22/18, від 19 жовтня 2022 року № 213/3262/21, від 27 грудня 2023 року в справі № 400/3633/23, від 09 січня 2024 року в справі № 910/13098/22, про те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Висновки апеляційного суду в цій справі не суперечать наведеним вище висновкам Верховного Суду, адже встановлено, що представник заявниці отримав копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, проте із заявою про усунення недоліків звернувся із пропуском встановленого цією ухвалу строку.
З огляду на встановлені обставини, не суперечить ухвала апеляційного суду в цій справі й правовим висновкам Верховного Суду в постановах від 18 березня 2020 року в справі № 369/5101/19, від 24 червня 2021 року в справі № 369/13653/18, на які також посилається заявниця, про те, що неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених у ній недоліків скарги в установлений строк.
Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків ухвали апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.