ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 140/1940/24
адміністративне провадження № К/990/26552/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2024 (суддя Ксензюк А.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 (колегія суддів: Довга О.І., Глушко І.В., Запотічний І.І.) у справі № 140/1940/24 за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Луцької міської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо компенсаційної виплати за рахунок місцевого бюджету на особистий рахунок у Державному комунальному підприємстві "Луцьктепло" оплати за послугу з централізованого надання гарячої води, що призвело до утворення заборгованості через несплату нарахованих витрат, як громадянину, якому відповідно до законодавства було призначено субсидію на оплату житлово-комунальних послуг у разі відсутності квартирних приладів обліку гарячої води, що перевищило соціальні нормативи, визначені підпунктами 2- 4 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування" від 06.08.2014 № 409 з травня 2019 по квітень 2022 року протиправною; зобов`язання відповідача відповідно до пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 перерахувати суму в розмірі 7658,94 грн на особовий рахунок позивача у Державному комунальному підприємстві "Луцьктепло", як компенсацію за нараховану за централізоване надання гарячої води, як перевищення соціального нормативу, встановленого для громадян, яким відповідно до законодавства призначено субсидію; стягнути з Луцької міської ради за рахунок місцевого бюджету 300000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
2. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу запропоновано надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку, або ж уточнити позовні вимоги з урахуванням строку звернення до суду; документ про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн за подання позову або надати докази звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
3. Копію ухвали від 23.02.2024 позивач отримав 01.03.2024, про що свідчить повідомлення АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення.
4. 04.03.2024 від позивача надійшла заява, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору або продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, обґрунтовуючи його неможливістю вчасно виконати умови ухвали про залишення позовної заяви без руху.
5. Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви до 13.03.2024 включно.
6. Копію ухвали від 06.03.2024 позивач отримав 09.03.2024, про що свідчить повідомлення АТ "Укрпошта" про вручення поштового відправлення.
7. 13.03.2024 від позивача на адресу суду надійшла заява на виконання ухвали суду, однак позивач не додав до неї ані заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом, ані документа про сплату судового збору.
У заяві позивач лише звернув увагу, що клопотання про поновлення строку звернення до суду ним додане до позовної заяви, а клопотання про звільнення від сплати судового збору суд не розглянув.
8. Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.03.2024 позовну заяву повернув позивачу.
9. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.05.2024 залишив без змін ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2024.
10. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
11. Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що клопотання про поновлення строку звернення до суду заявлене ним у позовній заяві. При цьому суд першої інстанції його не розглянув, а залишив позовну заяву без руху. Також суд не розглянув клопотання про звільнення від сплати судового збору.
13. Верховний Суд ухвалою від 29.07.2024 відкрив касаційне провадження.
14. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
15. Зважаючи, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.
16. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає таке.
18. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
19. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено КАС України, в частині першій статті 5 якого зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
20. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли ос