РІШЕННЯ
Іменем України
м. Київ
17 грудня 2024 року
справа №990/132/24
адміністративне провадження № П/990/132/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідачки Ханової Р. Ф.
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Олендера І. Я., Юрченко В.П.
за участю:
секретаря судового засідання Пугач Д.С.
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Предоляк Н.Ю. в порядку самовредставництва
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
15 квітня 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позовну заяву, в якій просить Суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії судів України (далі - Комісія, відповідач) №340/дс-24 від 14 березня 2024 року про відмову ОСОБА_1 у наданні рекомендації для призначення на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію судів України повторно провести співбесіду з ОСОБА_1, переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад місцевих судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії судів України від 14 вересня 2023 року №119/дс-24.
Відповідно до частин першої та другої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: ОСОБА_2 (головуючий суддя), Кашпур О.В., Радишевська О.Р., Смокович М.І., Уханенко С.А.
Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2024 року відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
31 травня 2024 року від відповідача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1, в якому представник Комісії просить відмовити в задоволенні цього позову.
17 вересня 2024 року до Суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, яка прийнята Верховним Судом ухвалою від 30 липня 2024 року.
15 серпня 2024 року від відповідача на адресу Верховного Суду надійшов відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, в якому представник Комісії повторно просить відмовити в задоволенні цього позову.
20 серпня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач підтримав свої вимоги та просив задовольнити адміністративний позов повністю.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 вересня 2024 року № 2777/0/15-24 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
У зв`язку з цим, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №1104 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року для розгляду справи № 990/132/24 визначений такий склад суду: Ханова Р.Ф. - головуюча суддя, судді: Бившева Л.І., Васильєва І.А., Олендер І.Я., Юрченко В.П.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року прийнято до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії судів України про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку за правилами спрощеного позовного провадження. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 22 жовтня 2024 року на 14 годину 00 хвилин.
16 жовтня 2024 року до Суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, яка прийнята Верховним Судом ухвалою від 22 жовтня 2024 року.
15 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
02 грудня 2024 року до Суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів та затверджено Умови подання документів та допуску до добору і відбіркового іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду.
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі у доборі кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Рішенням Комісії від 29 вересня 2017 року № 103/дс-17 ОСОБА_1 допущено до участі у доборі без складення відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки як особу, яка відповідає пункту 29 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Рішенням Комісії від 06 липня 2018 року № 334/дс-18 ОСОБА_1 визнано таким, що за результатами спеціальної перевірки відповідає установленим Законом України "Про судоустрій і статус суддів" вимогам до кандидата на посаду судді.
Рішенням Комісії від 08 жовтня 2018 року № 220/зп-18 ОСОБА_1 допущено до складання кваліфікаційного іспиту в межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17.
Рішенням Комісії від 19 липня 2019 року № 101/дс-19 ОСОБА_1 допущено до участі у оголошеному Комісією 02 липня 2019 року конкурсі на зайняття вакантних посад суддів місцевих загальних судів.
Рішенням Комісії від 07 серпня 2019 року № 150/зп-19 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на зайняття вакантних посад суддів у місцевих загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 03 квітня 2017 року № 28/зп-17.
Рішенням Комісії від 01 серпня 2023 року № 45/зп-23 продовжено термін дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого загального, адміністративного, господарського судів, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та затверджено резерв кандидатів на заміщення вакантних посад суддів.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в цьому конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Визначено, що питання допуску до участі в конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
У жовтні 2023 року до Комісії надійшла заява ОСОБА_1 про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особи, яка відповідає вимогам статті 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
Рішенням Комісії від 01 грудня 2023 року № 10/дс-23 ОСОБА_1 допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23 конкурсі.
Рішенням Комісії від 19 грудня 2023 року № 177/зп-23 затверджено та оприлюднено на офіційному вебсайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23. Зокрема, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області, в якому ОСОБА_1 займає переможну позицію.
14 березня 2024 року Комісією проведено співбесіду з позивачем.
Рішенням від 14 березня 2024 року № 340/дс-24 Комісія у складі колегії, дійшовши висновку про наявність обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата критеріям, що висуваються до особи, яка претендує обійняти посаду судді, відмовила позивачу в наданні рекомендації про призначення на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.
Обґрунтовуючи зазначене рішення, Комісія звернула увагу на те, що нездатність кандидата підтвердити та пояснити законність і добросовісність своїх намірів укладати замість обумовленого сторонами договору купівлі-продажу іншого удаваного правочину - договору дарування та у зв`язку з цим позбавлення інших співвласників майна реалізувати своє право переважної купівлі, надати достовірні та обґрунтовані пояснення щодо реальності судового спору, який ініційовано за позовом дружини кандидата до самого кандидата, не відповідають критеріям, які висуваються до особи яка претендує обійняти посаду судді.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що Комісія дійшла помилкового висновку щодо існування сумніву відповідності позивача критеріям доброчесності та професійної етики, застосувала під час співбесід різні підходи до оцінки кандидатів на посаду судді.
Позивач наголошує на тому, що особисто та добровільно повідомив Комісії про наявність рішення Приморського районного суду від 10 вересня 2020 року у справі №522/4574/20, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори Пенчева Костянтина Леонтійовича про визнання договору дарування удаваним правочином. Визнання правочину удаваним не є злочином чи правопорушенням. У випадку позивача, це приведення укладеного правочину у відповідність із вимогами законодавства, оскільки, нерухоме майно було придбано за гроші, а не подаровано. До того ж, правові наслідки укладення, що договору дарування, що договору купівлі-продажу для сторін були незмінні. ОСОБА_4 відчужувала майно, ОСОБА_1 придбавав у власність майно.
Позивач вказує, що він надав пояснення Комісії, що відчужувана ОСОБА_4 квартира є комунальною квартирою і їй належало лише 400/1000 частки цієї квартири, інші частки були у власності решти співвласників, нічим не пов`язаних між собою осіб, частина з яких не проживає у ній, а частина знаходиться поза межами території України, а саме перебувають на території російської федерації, а відтак, надати згоду на відчуження належної частки квартири ОСОБА_4, відповідно до законодавства України вони надати не могли. Проте, співвласники не заперечували проти відчуження квартири. Саме з цих підстав було укладено між ОСОБА_4 та позивачем договір дарування квартири, а не договір купівлі-продажу.
Фактично обрання такого виду правочину обумовлено життєвою необхідністю, а не бажанням вводити когось в оману. Ба більше, законодавець не вбачає у цьому порушення норм чинного законодавства та не встановлює відповідальності за укладення удаваних правочинів.
ОСОБА_1 звернув увагу на те, що Комісія не мала відомостей про зазначене рішення суду, однак, саме з підстав його наявності і відмовила у наданні позивачу рекомендації про призначення його на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.
Позивач вважає, що самостійне повідомлення ним про укладення такого правочину, а згодом приведення його у відповідність до законодавства України слугує підтвердженням його як кандидата чесності, сумлінності, неупередженості та бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що не порушував законодавство України, не допускав недоброчесної та неетичної поведінки, веде чесний спосіб життя, добросовісно виконує всі покладені на нього обов`язки, а тому наявність рішення про визнання удаваним правочину, укладеного за його участі, про яке він добровільно та самостійно повідомив Комісію, не може слугувати вагомою підставою для виникнення обґрунтованого сумніву у відповідності його критеріям доброчесності чи професійної етики.
Позивач звертає на те, що відповідно до вимог частини дев`ятої статті 89 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" встановлено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
Про факт наявності рішення Приморського районного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 522/4574/20 позивач повідомив самостійно, тобто, така інформація не містилася в досьє кандидата на посаду судді, а була надана самим кандидатом, однак, саме вона і стала причиною сумнівів Комісії у відповідності позивача критеріям доброчесності та професійної етики, що потягло за собою відмову у наданні йому рекомендації на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області.
Наведене, на думку ОСОБА_1, у підсумку дає підстави стверджувати, що викладені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у спірному рішенні мотиви щодо невідповідності його критеріям доброчесності та професійної етики з підстав нездатності кандидата підтвердити та пояснити законність і добросовісність своїх намірів укладати замість обумовленого сторонами договору купівлі-продажу іншого удаваного правочину - договору дарування та у зв`язку з цим позбавлення інших співвласників майна реалізувати своє право переважної купівлі - є необґрунтованими, суб`єктивними і такими, що зроблені фактично на підставі припущень (сумнівів) за відсутності належних доказів, які б доводили його недоброчесність як кандидата.
Крім того, позивач вважає, що відмова у внесенні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення, його на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області обумовлена недосконалістю та дискримінаційністю процедури проведення конкурсу та співбесіди, зокрема, з огляду на наступне.
По-перше, Рішення Комісії, у складі Колегії від 14 березня 2024 року суперечить Рішенню Комісії від 01 грудня 2023 року № 10/дс-23, яким ОСОБА_1 було допущено до участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів, оскільки, ці два рішення були ухвалені на підставі однієї і тієї ж самої інформації, але містять взаємовиключні висновки за її розглядом.
По-друге, позивач звертає увагу на відсутність методології проведення співбесід з кандидатами на зайняття вакантних посад суддів.
По-третє, відсутність методології проведення співбесід з кандидатами на зайняття вакантних посад суддів породжує відсутність правової та юридичної визначеності.
По-четверте, ОСОБА_1 звертає увагу на відсутність власне критеріїв доброчесності.
По-п`яте, зазначає, про дискримінаційний та різний підхід до кандидатів на посаду судді.
Позивач наголошує на тому, що вважає рішення № 340/дс-24 від 14 березня 2024 року ухваленим Вищою кваліфікаційною комісією суддів України без дотримання вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), упереджено, недобросовісно, нерозсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, із дискримінаційним підходом до прийняття рішення, непропорційно, а саме без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Оспорюване рішення № 340/дс-24 від 14 березня 2024 року не містить обґрунтованих мотивів, з яких відповідач дійшов неправильного висновку про наявність підстав для відмови у рекомендації на посаду судді кандидату ОСОБА_1, підставою для відмови у наданні рекомендації стали сумніви Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (які не підтверджуються жодними доказами) у відповідності ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, що потягло за собою відмову у наданні йому рекомендації на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області, що свідчить про упередженість Комісії, її нерозсудливість, і прийняття зазначеного рішення саме без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а власне процедура проведення конкурсу, зокрема співбесіди, є дискримінаційною, що свідчить про відсутність дотримання принципу рівності перед законом.
Також позивач вказує на те, що він, наприкінці співбесіди заявив клопотання до Комісії, у якому він попросив, у разі наявності сумнівів щодо тих чи інших обставин, оголосити перерву та надати пояснення та докази на спростування цих сумнівів, але Комісія навіть не розглянула заявлене клопотання, і винесла рішення ґрунтуючись на припущеннях, та не давши змоги надати додаткові докази на спростування цих сумнівів.
У відзиві на адміністративний позов представник Комісії звертає увагу на те, що кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам статті 69 Закону, має дотримуватися у своїй професійній, громадській діяльності та приватному житті вимог, передбачених Кодексом суддівської етики, які спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов`язаних зі статусом судді, з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Майбутній суддя має бути прикладом законослухняності, зміцнювати довіру громадян до суду, утримуватися від поведінки, будь-яких дій або висловлювань, що можуть призвести до втрати віри громадян у порядність суддів, докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
На думку Комісії, кандидат на посаду судді повинен бути відданим принципу справедливості, відповідати за свої дії, не допускати ситуацій, у яких у стороннього спостерігача могли б виникнути обґрунтовані сумніви щодо його чесності, незалежності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, відповідності його дій етичним нормам.
Саме тому проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді є одним з вирішальних (ключових) етапів у процедурі призначення на посаду судді, на якому обговорюються, встановлюються та перевіряються дані щодо відповідності кандидата критеріям доброчесності та професійної етики, а також пов`язана з цим інформація.
Відповідач вказує на те, що під час співбесіди з позивачем Комісією досліджено питання про набуття кандидатом квартири у 2019 році площею 100,5 кв. м в місті Одеса. Стосовно запитань Комісії про набуття кандидатом зазначеної квартири ОСОБА_1 пояснив, що вказана квартира є комунальною квартирою і йому належить лише 400/1000 частки квартири, проте він у в декларації зазначив не частку від квартири, а загальну площу квартири через те, що у випадку зазначення ідеальної частки необхідно було зазначати дані інших співвласників, а такими даними кандидат не володів, тому в декларації зазначив про належність йому всієї квартири.
Також кандидат пояснив, що він придбав частину квартири за грошові кошти, проте уклав із попереднім власником договір дарування. Такий вид поіменованого договору було обрано, оскільки інша частина квартири належала співвласникам, які мали переважне право купівлі частини вказаної квартири. За твердженням кандидата, співвласники квартири не виявили інтерес скористатися своїм преважним правом, проте така відмова від переважного права не була оформлена у відповідному порядку.
Крім того, в засіданні ОСОБА_1 надав пояснення про те, що після того, як було укладено договір дарування, для того щоб привести все до реального стану, оскільки насправді це був договір купівлі-продажу, він вимушений був звернутися до суду і визнати цей договір удаваною угодою Ї договором купівлі-продажу.
Комісія звернула увагу ОСОБА_1 на те, що згідно з рішенням суду у справі № 522/4574/20 від 10 вересня 2020 року щодо зазначеної квартири, позивач не звертався до суду, а з відповідним позовом до суду зверталася його дружина. У цій судовій справі ОСОБА_1 був відповідачем. При цьому Комісія уточнила в кандидата, чи був реальний спір, чи цей спір був штучно створений.
Після запитання Комісії кандидат змінив свої пояснення та вказав, що дійсно з позовом зверталась його дружина, а єдиним його бажанням було увідповіднити договір до вимог законодавства.
На запитання Комісії чи передавалися ОСОБА_1 грошові кошти за придбану квартиру, чи розумів кандидат, що він укладає договір купівлі- продажу, чи було в тексті договору зазначено, що сторони розуміють зміст договору і його правову природу, і чи підписав такий текст договору ОСОБА_1, останній відповів ствердно.
Комісія дійшла до висновку, що судовий процес щодо визнання договору дарування удаваним правочином, який формально ініційовано дружиною кандидата, кандидат вважав судовим процесом в своїх інтересах, хоч ОСОБА_1 був відповідачем у цій справі.
Покликаючись на статтю 235 Цивільного кодексу України, відповідач вказує на те, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили насправді. Удавані правочини фактично вводять в оману інших суб`єктів правовідносин, державу щодо справжніх намірів учасників.
Вказані обставини у своїй сукупності розглянуті Комісією як такі, що викликають обґрунтований сумнів у відповідності ОСОБА_1 критеріям, що висуваються до особи, яка претендує обійняти посаду судді.
Комісія наголошує на тому, що наведені ОСОБА_1 підстави та мотиви для скасування оскаржуваного рішення Комісії ґрунтуються на його незгоді, зокрема, із загальною думкою (внутрішнім переконанням) членів Комісії, яка оформлена оскаржуваним рішенням. Разом з тим, перегляд мотивів оскаржуваного рішення і їх виклад інакшим змістом, аніж оцінено та зазначено в оскаржуваному рішенні, означатиме втручання у здійснення Комісією дискреційних повноважень під час проведення конкурсних процедур.
Щодо покликання скаржника на такі факти: що оскаржуване рішення суперечить рішенню Комісії від 01 грудня 2023 року № 10/дс-23, яким ОСОБА_1 було допущено до участі у конкурсі; що перехідними положеннями було визначено питання проведення співбесіди, однак у Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затвердженого рішенням Комісії від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16, внесено змін не було; що відсутня правова та юридична визначеність щодо проведення співбесіди з кандидатами на посаду судді, про дискримінаційний та різний підхід до кандидатів на посаду судді, Комісія вказала наступне.
Комісія як суб`єкт владних повноважень діє в межах, порядку та у спосіб, визначений Законом, який передбачає завершення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів місцевих судів, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 95/зп-23, за правилами, які передбачають перевірку відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики під час проведення співбесіди з кандидатом на посаду судді.
Вказаними положеннями Закону визначено дискреційні повноваження Комісії, встановлено необхідність належного мотивування рішення про відмову у наданні рекомендації кандидату на посаду судді для призначення на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності кандидата на посаду судді вказаним критеріям.
Покладення на Комісію завдань щодо формування в Україні якісного суддівського корпусу з професійних кадрів високого рівня кваліфікації з урахуванням їхніх особистих та моральних якостей, необхідних для здійснення правосуддя є причиною виникнення обов`язку перевірити дані, що характеризують особисті та моральні якості претендента на посаду судді, репутація якого має бути бездоганною.
Тому під час проведення визначених Законом етапів добору, конкурсу та призначення кандидатів на посаду судді, Комісія не лише має повноваження, а й зобов`язана ретельно перевіряти інформацію, що характеризує особисті морально-етичні якості кандидата на посаду судді, його репутацію та врахувати всі обставини, які перешкоджають йому зайняти таку посаду, зокрема ті, що негативно характеризують кандидата. Окреслені заходи об`єднані метою забезпечення авторитету та довіри до судової влади, які формуються залежно від персонального складу осіб, які обіймають посади суддів.
ОСОБА_1, скориставшись процесуальним правом на зміну підстав позову, змінив підстави позову у справі №990/132/24 шляхом їх доповнення новими фактичними та правовими підставами.
Зокрема, позивач звернув увагу на те, що під час проходження співбесіди 14 березня 2024 року Комісія у складі колегії задовольнила клопотання позивача і погодилась частину співбесіди проводити в закритому режимі (без трансляції в мережі "Інтернет").
Незважаючи на те, що частина співбесіди проводилась 14 березня 2024 року Комісією в закритому режимі, відомості, які позивач повідомив у закритому режимі були майже повністю відображено в рішенні Комісії № 340/дп-24 від 14 березня 2024 року.
Позивач наголосив на тому, що відомості, які обговорювались у закритій частині співбесіди, викладені на сторінці № 3 рішення в дещо перекрученому вигляді. Так, зазначено, що ОСОБА_1 вивіз із м. Луганськ на підконтрольну територію України лише 10 000 доларів США, і не зазначено, що таку суму він вивіз лише за один візит, а були ще візити, іншу частину коштів було по частинах вивезено його дружиною та батьками в інших часових проміжках. Відображення повідомлених ОСОБА_1 відомостей у закритій частині співбесіди у спотвореному вигляді, створює у стороннього спостерігача враження, щодо невідповідності доходів ОСОБА_1 реальній дійсності. І саме за кошти, які родиною ОСОБА_1 було вивезено з м. Луганськ, та які були набуті ним відповідно до рішення Брянківського міського суду Луганської області від 15 квітня 2011 року, позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 .
Щодо твердження Комісії про відсутність у ОСОБА_1 в період з 2016 року по 2017 рік доходів, позивач наголошує на тому, що у нього значний проміжок часу триває листування з податковими органами щодо врегулювання суперечностей у відомостях, що наявні у їхньому розпорядженні. Податкові органи неодноразово присвоювали звітам ОСОБА_1 щодо сум нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску (код помилки 18 - страхувальника не вдалось визнати в ПФ), що очевидно відобразилось на офіційній інформації про його доходи в податкових органах.
На момент звернення до суду з цим позовом ці помилки було виправлено і згідно з відомостями, що містяться в Головному управлінні ДПС в Одеській області, які було надано листом № 21873/6/15- 32-53-06 від 30 травня 2024 року у відповідь на адвокатський запит з проханням повідомити розмір доходів (ДРФО) ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в період з 2018 року по 2024 рік, було повідомлено наступне: чистий оподатковуваний дохід, отриманий фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність за 2018 рік становить 65 000 гривень; за 2019 рік становить 72 500 гривень; за 2020 рік становить 51 300 гривень; за 2021 рік становить 71 400 гривень; за 2022 рік становить 39 000 гривень; за 2023 рік становить 96 000 гривень.
Позивач наголошує, що під час співбесіди ОСОБА_1 наголосив, що з 2019 року до 2022 року він сплатив податків близько 170 000 гривень і надавав відповідні квитанції на підтвердження сплати ним податків.
Зауважує, що ОСОБА_1 просив надати йому додатковий час для надання відомостей щодо його доходів аби надати відповіді на запитання, що виникли в комісії, підтвердивши їх відповідними доказами, однак, додаткового часу йому надано так і не було.
Крім того, позивач надає нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6, якими вони підтверджують той факт, що не заперечували проти відчуження квартири ОСОБА_4 ОСОБА_1, та повністю підтверджують його твердження про те, що права співвласників квартири АДРЕСА_2 не порушувались, а висновок Комісії викладений в Рішенні № 340/дс-24 від 14 березня 2024 року є необґрунтованим, безпідставними, надуманим та таким, що не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.
ОСОБА_1 наголошує на тому, що оспорюване рішення № 340/дс-24 від 14 березня 2024 року не містить обґрунтованих мотивів, з яких відповідач дійшов неправильного висновку про наявність підстав для відмови у рекомендації на посаду судді кандидату ОСОБА_1 Підставою для відмови у наданні рекомендації стали сумніви Комісії (які не підтверджуються жодними доказами) у відповідності ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, що потягло за собою відмову у наданні йому рекомендації на посаду судді Великомихайлівського районного суду Одеської області, що свідчить про упередженість Комісії, її нерозсудливість, і прийняття зазначеного рішення саме без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а власне процедура проведення конкурсу, зокрема співбесіди, є дискримінаційною, що свідчить про відсутність дотримання принципу рівності перед законом.
У відзиві, поданому на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову, Комісія вказує на те, що у заяві про зміну підстав позову ОСОБА_1 надає нові пояснення та повідомляє іншу інформацію з приводу тих обставин, які були оцінені Комісією під час проведення співбесіди, а також подає до суду документи, оцінку яким Комісія не надавала та яких взагалі не існувало на час проведення співбесіди з позивачем.
Пояснення, надані ОСОБА_1 під час проведення співбесіди, детально відображені у рішенні Комісії від 14 березня 2024 року № 340/дс-24. В оскаржуваному рішенні зазначено зміст проведеної співбесіди з позивачем та окреслено питання, які були предметом обговорення на співбесіді, що підтверджується відеозаписом співбесіди та технічним записом на компакт-диску.
Інформація щодо коштів, набутих Позивачем за рішенням суду у 2011 році, відображена в оскаржуваному рішенні відповідно до пояснень, наданих ОСОБА_1 під час проведення співбесіди, що підтверджується технічним записом засідання Комісії від 14 березня 2024 року на компакт-диску. Саме та сума, яку повідомив кандидат під час проведення співбесіди, відображена в оскаржуваному рішенні.
Також, у заяві про зміну підстав позову ОСОБА_1 зазначає про некоректне відображення його даних про доходи податковими органами та тривале листування з ними щодо врегулювання суперечностей у відомостях, що наявні в розпорядженні таких органів. На підтвердження своїх тверджень позивач подав до суду лист Головного управління ДПС в Одеській області від 30 травня 2024 року № 21873/6/15-32-53-06 про свої доходи за період з 2018 року до 2024 року. Однак, про вказані обставини позивач під час проведення співбесіди Комісії не повідомив.
Позивач стверджує, що просив надати йому додатковий час для надання додаткових відомостей щодо його доходів аби відповісти на питання, що виникли у Комісії, підтвердивши їх відповідними доказами, однак додаткового часу йому надано не було.
Вказані твердження Позивача є безпідставними, надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на те, що 14 березня 2024 року перед початком проведення засідання головуючим було оголошено склад членів Комісії у складі колегії, який буде проводити співбесіду з позивачем, роз`яснено його права та обов`язки, визначені Регламентом. Перед початком проведення засідання, позивач заявив клопотання про проведення з ним співбесіди в закритому режимі, без трансляції в мережі "Інтернет". Вказане клопотання задоволено Комісією частково. Інших клопотань чи заяв ОСОБА_1 не заявляв, що підтверджується відеозаписом співбесіди та технічним записом на компакт-диску.
Комісією під час проведення співбесіди був додержаний принцип рівності умов щодо надання Позивачу розумної можливості доповнювати, спростовувати чи уточнювати дані, що містяться у матеріалах кандидата на посаду судді, надавати усні та письмові пояснення. У зв`язку з викладеним, доводи Позивача не знаходять свого фактичного підтвердження.
Крім цього, у своїй заяві про зміну (доповнення) підстав позову, ОСОБА_1 зазначає про дискримінацію стосовно нього з боку Комісії, яку позивач вбачає