ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 380/13318/23
адміністративне провадження № К/990/21162/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Єзерова А.А.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №380/13318/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 (головуючий суддя: Кисильова О.Й.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 (колегія у складі: головуючий суддя Довга О.І., судді Глушко І.В., Запотічний І.І.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неоформлення та неподання документів до Головного управління ПФУ у Львівській області для призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ);
- зобов`язати відповідача оформити та подати до Головного управління ПФУ у Львівській області документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 13.01.2021 № 19к оголошено вислугу років ОСОБА_1, що дає право на виплату щомісячної надбавки за вислугу років, та пільгову вислугу років військовослужбовцям військових прокуратур Донецького, Маріупольського, Луганського та Харківського гарнізонів станом на 01.01.2021, що становить 26 років 7 місяців 11 днів, у тому числі пільгова вислуга - 9 років 1 місяць 26 днів.
Позивач зазначав, що 02.05.2023 він звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1, у якій просив підготувати та подати до Головного управління ПФУ у Львівській області документи для призначення мені пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
У відповідь на заяву від 02.05.2023 відповідач листом від 11.05.2023 № с/7801 повідомив, що для оформлення подання та направлення документів до Головного управління ПФУ у Львівській області для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 підстав у ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час немає. Відповідач покликався також на те, що для оформлення подання на призначення пенсії по лінії Міністерства оборони України одним із необхідних документів є розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, складання якого не входить до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1, а також зазначив, що вимогою для призначення пенсії за вислугою років є наявність 25 календарних років вислуги.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення власне пенсії, то суд погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для підготовки та подання до Головного управління ПФУ у Львівській області пакету документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-XII.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач, через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що маючи на час звільнення зі служби (14.03.2021) календарну вислугу в пільговому обчисленні понад 26 років, позивач мав абсолютні законні очікування на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII. Однак, суди першої та апеляційної інстанцій, попри загальновизнаний принцип права про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів в часі, протиправно, на думку скаржника, застосували до спірних правовідносин норми постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Порядок № 393), в редакції, яка ще не була чинною на час виникнення цих спірних правовідносин.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 30.05.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Єзеров А.А., Стрелець Т.Г.
9. Ухвалою Верховного Суду від 18.06.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі №380/13318/23.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як встановлено судами попередніх інстанції, відповідно до наказу Міністра оборони України від 22.02.2021 № 56 підполковник юстиції ОСОБА_1 звільнений з військової служби.
12. Згідно із наказом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 12.03.2021 № 141к ОСОБА_1 з 13.04.2021 виключений із списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, всіх видів забезпечення.
13. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 11, підполковник юстиції ОСОБА_1 призваний відповідно до Указу Президента України від 22.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", призначений на посаду заступника командира другої гаубичної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1, зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
14. Також, із вказаного витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 11 слідує, що вислуга років у ЗСУ ОСОБА_1 станом на 06.03.2022 становить: календарні - 17 років 7 місяці 27 днів, пільгова - 9 років 1 місяць 26 днів, загальна вислуга 26 років 9 місяці 23 дні.
15. 02.05.2023 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив відповідача підготувати та подати до Головного управління ПФУ у Львівській області документи для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.
16. Листом від 11.05.2023 № С/7801 відповідач надав відповідь на адвокатський запит від 02.05.2023, вказавши, що перед звільненням ОСОБА_1 з військової служби, його особова справа відповідно до вимог наказів Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 та від 15.09.2022 № 280 повинна була бути направлена військовою прокуратурою Маріупольського гарнізону у відповідний кадровий орган Міністерства оборони України, який підтверджує в послужних списках особових справ періоди служби та іншої діяльності, що підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні, і окремо на пільгових умовах, після чого разом з відповідними підрозділами персоналу та фінансовими органами обчислює вислугу років для призначення пенсії. Після звільнення ОСОБА_1 з військової служби в 2021 році примірник його особової справи разом з основним розрахунком вислуги років мав був надісланий в обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Окрім того вказав, що в позивача відсутня календарна вислуга років, яка необхідна для набуття ним права на пенсію. З огляду на викладене, підстав для оформлення подання та направлення документів для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 немає.
17. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не оформлення та не подання до пенсійного органу документів для призначення пенсії за вислугу років, а тому звернувся в суд першої інстанції з позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
19. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
20. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
21. Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
22. У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
24. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
25. Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі спірним є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
26. Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
27. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
28. Згідно з пунктом "б" статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
29. Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
30. За приписами п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
31. Частиною четвертою статті 17 Закону №2262-XII передбачено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
32. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
33. На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
34. Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років:
- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;
- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.
35. Так, враховуючи вказане в контексті спірних правовідносин, Верховний Суд звертає увагу на наступне.
36. На час звільнення позивача зі служби (2021 рік) діяла редакція пункту 3 Порядку №393, яка визначала види служби, які зараховуються на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
37. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 22.02.2021 № 56 підполковник юстиції ОСОБА_1 звільнений з військової служби. Згідно із наказом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил від 12.03.2021 № 141к ОСОБА_1 з 13.04.2021 виключений із списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, всіх видів забезпечення.
38. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 11, підполковник юстиції ОСОБА_1 призваний відповідно до Указу Президента України від 22.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію", призначений на посаду заступника командира другої гаубичної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1, зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.
39. Також, із вказаного витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.03.2022 № 11 слідує, що вислуга років у ЗСУ ОСОБА_1 станом на 06.03.2022 становить: календарні - 17 років 7 місяці 27 днів, пільгова - 9 років 1 місяць 26 днів, загальна вислуга 26 років 9 місяці 23 дні.
40. Разом з тим, постановою №119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: "Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови."
41. Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
42. Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
43. Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
44. Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, Верховний Суд бере до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.
45. Зокрема, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
46. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
47. У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
48. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
49. Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
50. Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб`єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.
51. У вказаній постанові Судова палата також звернула увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
52. Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
53. Постанову №119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
54. Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
55. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.
56. Верховний Суд у постанові від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а зробив висновок, відповідно до якого умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
57. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23, вирішуючи подібний спір, зазначила, що визначальним в цій справі є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ у 2023 році, після набрання чинності постановою №119, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.
58. В контексті спірних правовідносин Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду звернула увагу на сутність такого поняття як "юридичний факт", зазначивши, що "юридичні факти у вимірі справи, що розглядається, - це конкретні соціальні обставини у формі дії чи події, з якими норми права пов`язують юридичні наслідки, тобто виникнення, зміну чи припинення правовідносин, набуття певних прав і обов`язків. Визначальним юридичним фактом у справі, що розглядається, було саме звернення ОСОБА_2 до відповідача з приводу оформлення на направлення документів для призначення пенсії... Як вбачається з матеріалів справи, позивач одразу після звільнення зі служби у 2016 році не реалізував своє право на призначення пенсії за вислугу років... Отже необхідно констатувати, що не настав юридичний факт, з яким закон пов`язував би виникнення, зміну чи припинення правовідносин щодо призначення пенсії за вислугу років. Суд наголошує, що наявність в особи певного права не означає його автоматичної реалізації".
59. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду констатувала, що дії відповідача щодо відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, обумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.
60. Отже, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 виснувала, що призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звернулись за оформленням та направленням документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
61. Суд вважає, що вказаний висновок є релевантним цій справі, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
62. Судами встановлено, що вислуга років позивача складає: календарна - 17 років 7 місяці 27 днів, пільгова - 9 років 1 місяць 26 днів, загальна вислуга 26 років 9 місяці 23 дні.
63. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління ПФУ у Львівській області.
64. Таким чином, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.
65. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд