ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 405/1050/24
провадження № 51-3919км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 червня 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження № 12018120020006249 від 19 липня 2018 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кримінального кодексу України (далі - КК України), на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальності відповідальності.
На вказану ухвалу ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2024 року повернув ОСОБА_6 .
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування доводів поданої касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції, у порушення приписів п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, повернув його апеляційну скаргу, чим порушив його право на справедливий судовий розгляд. Наголошує, що він має право на оскарженняухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2024 року, оскільки висновки цього суду безпосередньо стосуються його інтересів. Стверджує, що у рішенні місцевого суду його прізвище згадується декілька разів, що дає можливість ідентифікувати його як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та практику Верховного Суду, зауважує, що апеляційний суд не з`ясував чи стосується оскаржуване рішення його інтересів, не проаналізував доводи апеляційної скарги та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.
Крім того, у своїй касаційній скарзі ОСОБА_6 звертає увагу і на те, що у цьому кримінальному провадженні не вдалося встановити особу, причетну до вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, жодній особі не повідомлено про підозру, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності сплинув, отже місцевий суд повинен був задовольнити клопотання прокурора та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України
На адресу Суду від адвоката ОСОБА_8 надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить ухвалу апеляційного суду залишити без зміни. Уважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а касаційне провадження відкрито помилково.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без зміни.
На адресу Суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_6, за змістом яких він фактично підтримує вимоги поданої ним касаційної скарги.
Решту учасників справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про їхню особисту участь або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яким відповідно до ч. 1 ст. 412 цього Кодексу є таке порушення, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За змістом ст. 398 КПК України після надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції вона не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, який протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 КПКУкраїни. Невідповідність апеляційної скарги встановленим у КПКУкраїни вимогам перешкоджає її розгляду судом апеляційної інстанції.
Водночас за результатами перевірки апеляційної скарги на відповідність вимогам КПКУкраїни суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (ч. 1 ст. 399 КПКУкраїни); про повернення апеляційної скарги (ч. 3 ст. 399 КПКУкраїни); про відмову у відкритті апеляційного провадження (ч. 4 ст. 399 КПКУкраїни) або про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Відповідно до приписів ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України, ухвала суду апеляційної інстанції має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 399 КПК України визначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Як убачається з матеріалів провадження, право на звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_6 обґрунтовував тим, що висновки місцевого суду безпосередньо стосуються його інтересів, а текст оскаржуваного рішення дає можливість ідентифікувати його як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, а отже, він має право подати апеляційну скаргу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України.
Втім апеляційний суд повернув останньому його апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки дійшов переконання, що його права оскаржуваним рішенням ніяким чином не порушуються, адже ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру і в матеріалах справи відсутні будь-які дані стосовно визначення його статусу у цьому кримінальному провадженні.
Так, згідно з ч. 1 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
В той же час, відповідно до приписів ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалою від 13 травня 2024 року відмовив прокурору у задоволенні його клопотання про закриття кримінального провадження за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальності відповідальності.
Водночас відповідно до ч. 11 ст. 284 КПК України в апеляційному порядку може бути оскаржена лише ухвала про закриття кримінального провадження, втім оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, змістом вказаної норми не передбачене.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_6 у будь-якому випадку є безпредметною, оскільки оскаржуване ним рішення суду першої інстанції не може бути переглянуто в апеляційному порядку.
Тож, постановлена апеляційним судом ухвала про повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 не містить тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б підставою для її скасування.
Крім того, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки іншим доводам, викладеним у касаційній скарзі, які стосуються ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 травня 2024 року, оскільки відповідно до положень ст. 424 КПК України вказане судове рішення касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Керуючись статтями 376, 433, 436, 441, 442 КПК України, Суд