ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 521/504/21
провадження № 51-3283км24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101060000289, стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Голень Єдинецького району Республіки Молдови, проживає в АДРЕСА_1,
засудженої за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 149 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої.
Обґрунтовуючи свою скаргу, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням,належним чином не врахував конкретних обставин провадження, а саме того, що засуджена вчинила декілька епізодів умисних корисливих кримінальних правопорушень, у тому числі особливо тяжкий корисливий злочин, її злочинна діяльність з вербування та переміщення трьох жінок за кордон з метою сексуальної експлуатації, що відбувалася в різний час, указує на ознаки злочинного промислу з метою наживи і збагачення, а не вчинення злочину внаслідок тяжкого матеріального становища, як зазначено у вироку. Вважає, що ОСОБА_7 визнала вину тільки з метою уникнути справедливого покарання.
Указує, що в ході апеляційного перегляду провадження також не встановлено достатніх підстав для застосування ст. 75 КК України.
Посилається на те, що суд застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2021 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 149 КК України - на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 149 КК України - на строк 5 років без конфіскації майна, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 ККУкраїни.
За ухвалою Одеського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватою у вербуванні та переміщенні людини та кількох осіб за попередньою змовою групою осіб, з метою експлуатації, з використанням уразливого стану потерпілих, повторно, за викладених у вироку обставин.
Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці в ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленою розслідуванням особою на ім`я ОСОБА_8, яка перебуває в м. Стамбулі Турецької Республіки і матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів виник злочинний умисел, спрямований на вербування кількох людей та переміщення їх до м. Стамбулу з метою сексуальної експлуатації, з використанням уразливого стану останніх.
На виконання злочинного умислу ОСОБА_7, маючи контакти особи на ім`я ОСОБА_8, який займається звідництвом і сутенерством у м. Стамбулі, знаючи, що ОСОБА_9 перебуває у скрутному матеріальному становищі, у серпні 2020 року за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2, завербувала її з метою сексуальної експлуатації, запропонувала роботу у сфері надання сексуальних послуг, пообіцявши заробітну плату в розмірі 15 000-20 000 грн за тиждень, частину з якої необхідно буде передавати сутенеру, що перебуває на території Турецької Республіки.
ОСОБА_9 через скрутне матеріальне становище надала свою згоду на працевлаштування у сфері надання сексуальних послуг у Турецькій Республіці та надіслала на вимогу ОСОБА_7 копії сторінок закордонного паспорта для оформлення проїзних документів, після чого не встановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я ОСОБА_8, що займається звідництвом та сутенерством у м. Стамбулі, за попередньою змовою з ОСОБА_7 придбала та надіслала ОСОБА_9 з власного мобільного телефону авіаквиток сполученням Одеса - Стамбул.
14 вересня 2020 року ОСОБА_7 разом із ОСОБА_9 прибула до міжнародного аеропорту "Одеса". ОСОБА_9 перетнула державний кордон України та вилетіла до м. Стамбулу, де її зустріла не встановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я ОСОБА_8, матеріали стосовно якого виділено в окреме провадження, та за вказівкою цієї особи надавала сексуальні послуги за грошову винагороду.
Крім того, ОСОБА_7, діючи повторно, маючи контакти особи на ім`я ОСОБА_8, яка займається звідництвом та сутенерством у м. Стамбулі, знаючи, що ОСОБА_10 знаходиться у скрутному матеріальному становищі, 29 вересня 2020 року за місцем свого проживання завербувала її з метою сексуальної експлуатації.
ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_10 роботу у сфері надання сексуальних послуг, пообіцявши останній заробітну плату в розмірі 15 000-20 000 грн за тиждень, частину з якої необхідно буде передавати сутенеру, який перебуває на території Турецької Республіки, на що ОСОБА_10, яка була у скрутному матеріальному становищі, надала свою згоду. На вимогу ОСОБА_7 остання надіслала їй копії сторінок закордонного паспорта з метою оформлення проїзних документів.
Також ОСОБА_7, діючи повторно, маючи контакти особи на ім`я ОСОБА_8, яка займається звідництвом та сутенерством у м. Стамбулі Турецької Республіки, знаючи, що ОСОБА_11 перебуває у скрутному матеріальному становищі у зв`язку з необхідністю лікування брата, 05 листопада 2020 року за місцем свого проживання за вказаною вище адресою завербувала ОСОБА_11 з метою її сексуальної експлуатації, запропонувала роботу у сфері надання сексуальних послуг, пообіцявши останній заробітну платню у розмірі 200-250 доларів США за день, частину з якої необхідно буде передавати сутенеру, який перебуває на території Турецької Республіки, на що ОСОБА_11 внаслідок скрутного матеріального становища надала свою згоду та надіслала ОСОБА_7 копії сторінок закордонного паспорта з метою оформлення проїзних документів.
Надалі 09 листопада 2020 року ОСОБА_7 з власного мобільного номера надіслала ОСОБА_10 і ОСОБА_11 авіаквитки сполученням Одеса - Стамбул, які придбала не встановлена досудовим розслідуванням особа на ім`я ОСОБА_8, що займається звідництвом та сутенерством у м. Стамбулі.
12 листопада 2020 року о 17:45 ОСОБА_7, перебуваючи разом із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за місцем свого проживання, викликала останнім таксі до міжнародного аеропорту "Одеса", маючи намір на їх переміщення до Турецької Республіки. Надалі, після перетинання ОСОБА_10 та ОСОБА_11 державного кордону України, ОСОБА_7 була затримана працівниками поліції.