П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 263/14009/21
провадження № 51-3330км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021053770001125, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,уродженця смт Успенівки Запорізької області, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там же, такого, що не має судимостіна підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області вироком від 08 листопада 2021 року засудив ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, а відповідно до ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік і поклав обов`язки, передбачені ст. 76 КК: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
2. Заступник керівника Донецької обласної прокуратури, не погодившись із цим вироком, подав апеляційну скаргу.
3. Матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_7 залишилися на тимчасово окупованій території в м. Маріуполі.
4. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська ухвалою від 07 листопада 2022 року задовольнив клопотання прокурора і відновив частину втрачених матеріалів у кримінальному провадженні, а саме зазначені вище вирок та апеляційну скаргу, а також копію вироку Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 вересня 2021 року щодо ОСОБА_7 у справі № 264/6591/21, після чого надіслав ці матеріали до Дніпровського апеляційного суду для апеляційного розгляду.
5. Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 28 квітня 2023 року, пославшись на положення ст. 398 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув указану апеляційну скаргу особі, яка її подала. На обґрунтування цього рішення суддя зазначив, що відновлених матеріалів недостатньо для вирішення питань щодо незаконності вироку, на що скаржиться прокурор, а крім того, відсутні відомості про дійсне місце перебування обвинуваченого для його виклику в судове засідання, що є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
6. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду постановою від 07 березня 2024 року скасувала ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 28 квітня 2023 року про повернення апеляційної скарги заступника керівника Донецької обласної прокуратури на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7 і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
7. Обґрунтовуючи своє рішення, Верховний Суд зазначив, що суддя апеляційного суду на стадії прийняття апеляційної скарги вдався до вирішення питань, які вирішуються на стадії апеляційного розгляду матеріалів кримінального провадження по суті, при цьому не встановив жодної з передбачених ч. 3 ст. 399 КПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
8. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху та встановлено 15-денний строк для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
9. В ухвалі апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, указувалося на те, що прокурор не надав необхідної кількості копій апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів, а крім того, не вказав місця перебування ОСОБА_7 чи інших засобів комунікації з ним, що унеможливлює здійснення належного виклику обвинуваченого до суду, у той час як, з урахуванням позиції прокурора та вимог ч. 4 ст. 401 КПК, явка обвинуваченого до суду апеляційної інстанції є обов`язковою.
10. На виконання вказаної вище ухвали апеляційного суду прокурор надіслав до апеляційного суду копії апеляційної скарги та оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 .
11. За результатами нового розгляду суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 12 квітня 2024 року апеляційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7 за матеріалами втраченого кримінального провадження повернув особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Заступник керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу судді Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2024 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суддя апеляційного суду, обґрунтовуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, зазначив, що прокурор не надав відомостей про місце перебування ОСОБА_7 чи засобів комунікації з ним, що унеможливлює здійснення належного виклику обвинуваченого до суду, а отже, й апеляційний розгляд кримінального провадження. Водночас ч. 2 ст. 396 КПК передбачено вичерпний перелік відомостей, які зазначаються в апеляційній скарзі, в якому відсутні як необхідні для вказування дані про місце перебування обвинуваченого чи засоби комунікації з ним. За таких обставин суд в ухвалі послався на обставини, зазначення яких в апеляційній скарзі не передбачено положеннями процесуального закону, та фактично розширив тлумачення вимог до апеляційної скарги, що також суперечить ст. 5 КПК. Крім того, прокурор в апеляційній скарзі вказав місце мешкання ОСОБА_7, яке було встановлено судом першої інстанції та зазначено у вироку. При цьому суддя апеляційного суду не встановив жодної з передбачених ч. 3 ст. 399 КПК підстав для повернення апеляційної скарги, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зауважує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2024 року вказував, що відсутність в апеляційній скарзі відомостей про місце перебування обвинуваченого не може бути причиною для її повернення.
Позиції учасників судового провадження
13. Прокурор ОСОБА_5 підтримав касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6, просив задовольнити її, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
14. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
15. Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
16. За приписами ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
17. Порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотними і з огляду на положення ст. 438 КПК є підставою для його скасування (ст. 412 КПК).
18. Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
19. У касаційній скарзі прокурор ставить питання про істотне порушення судом апеляційної інстанції кримінального процесуального закону, оскільки необґрунтоване повернення апеляційної скарги призвело до обмеження права прокурора на апеляційне оскарження вироку.
20. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. У певних випадках дослідження апеляційним судом обставин справи може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). У будь-якому разі судове рішення має стояти на захисті прав людини.
21. Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів").
22. Статтями 7, 24 КПК гарантується забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, яке включає право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
23. Відповідно до ст. 398 КПК суддя-доповідач, отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам ст. 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
24. Перешкодою для відкриття апеляційного провадження є невідповідність приписам закону насамперед змісту апеляційної скарги.
25. Частиною 2 ст. 396 КПК передбачено вичерпний перелік відомостей, які зазначаються в апеляційній скарзі, зокрема:
1) найменування суду апеляційної інстанції;
2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;
4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;
6) перелік матеріалів, які додаються.
26. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 399 КПК суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати 15 днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
27. За правилами ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;
2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;
3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;
4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
28. Апеляційний суд на етапі прийняття до провадження апеляційної скарги прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_7, повернув її скаржникові на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки прокурор не виконав вимог, зазначених в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року про залишення цієї скарги без руху, і не вказав місця перебування ОСОБА_7 чи інших засобів комунікації з ним, що не відповідає положенням ст. 396 КПК та унеможливлює здійснення належного виклику обвинуваченого до суду й апеляційного розгляду кримінального провадження.
29. Водночас твердження апеляційного суду про неусунення недоліків апеляційної скарги через те, що прокурор не зазначив відомостей про місце перебування обвинуваченого чи інших засобів комунікації з ним, не можна вважати обґрунтованим, оскільки передбачений ч. 2 ст. 396 КПК перелік відомостей, які обов`язково повинні зазначатися в апеляційній скарзі, є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає і не містить такої інформації, на що Верховний Суд уже звертав увагу в постанові від 07 березня 2024 року.
30. З огляду на викладене Суд уважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд