ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року
м. Київ
справа 761/13951/22
провадження № 61-12932 сво 23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Гулька Б. І. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,
третя особа - Освітній омбудсмен України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року
у складі судді Аббасової Н. В. та постанову Київського апеляційного суду
від 27 липня 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В.,
Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - Освітній омбудсмен України, про визнання незаконними і скасування наказів про призупинення трудового договору (контракту) та звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що вона працювала на посаді директора школи
І-ІІІ ступенів № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району
міста Києва. З 21 лютого 2022 року по 25 лютого 2022 року перебувала у щорічній відпустці, під час якої виїхала до Автономної Республіки Крим за сімейними обставинами, пов`язаними з відвідуванням батька, який перехворів на COVID-19 з тяжкими наслідками.
25 лютого 2022 року вона мала намір повернутися до міста Києва та 28 лютого
2022 року приступити до роботи. У зв`язку з початком активних бойових дій та тимчасовою окупацією російською федерацією територій України повернутися своєчасно не змогла. Зробити це без загрози життю та здоров`ю змогла лише
27 червня 2022 року.
Про вищевказані обставини 24 лютого 2022 року вона за допомогою месенджера Viber повідомила відповідачів та надіслала їм заяви на погодження продовження щорічної відпустки з 28 лютого по 04 березня 2022 року, а згодом - до 31 березня
2022 року.
13 квітня 2022 року на особисту електронну адресу вона отримала лист Управління освіти Деснянської районної державної адміністрації в місті Києві, в якому її повідомлено про те, що її заяви про надання відпустки не погоджено.
21 квітня 2022 року від колег вона дізналася, що наказом Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року № 114-к з нею з 24 березня 2024 року призупинено трудовий договір, а наказом Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року № 115-к її звільнено з роботи 12 квітня
2022 року за прогул.
Позивачка вважала зазначені накази незаконними, оскільки вона не могла з`явитися на робочому місці через обставини непереборної сили, які не залежали від її волі та про які вона повідомила відповідачів.
Незаконне звільнення призвело до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків внаслідок приниження її честі, гідності та ділової репутації.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконними та скасувати наказ Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року № 114-к "Про призупинення трудового договору (контракту) з директором школи І-ІІІ ступенів № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району міста Києва ОСОБА_1";
- скасувати наказ Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року
№ 115-к "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити її на посаді директора школи І-ІІІ ступенів № 292 імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району міста Києва;
- стягнути з Департамента освіти і науки виконавчого органу на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 148 126,36 грн;
- стягнути з Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у рахунок відшкодування завданої їй моральної шкоди 20 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради
від 12 квітня 2022 року № 115-к "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено
ОСОБА_1 на посаді директора школи № 292 з 12 квітня 2022 року. Стягнуто з Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (за вирахуванням всіх необхідних платежів і податків) у розмірі 104 982,76 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивачки за прогул є незаконним, оскільки роботодавцем не враховано поважності причин відсутності
ОСОБА_1 на робочому місці з 26 лютого 2022 року, у зв`язку з чим наказ про її звільнення підлягає скасуванню, а позивач поновленню на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 08 лютого 1995 року № 100.
Вимога про скасування наказу про призупинення трудового договору задоволенню не підлягає, оскільки належить до компетенції роботодавця. Доказів на підтвердження заявленого розміру моральної шкоди позивач не надала, тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, пославшись на релевантні судові рішення Верховного Суду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року апеляційну скаргу Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року у частині стягнення з Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (за вирахуванням всіх необхідних платежів і податків) у розмірі 104 982,76 грн скасовано та постановлено у цій частині нове судове рішення. Стягнуто з Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (за вирахуванням всіх необхідних платежів і податків) у розмірі 104 982,76 грн. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 січня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради, не врахувавши поважності причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці, а саме пов`язаних із агресією російської федерації проти України, не надавши оцінки обставинам, викладеним у заявах позивачки, безпідставно видав наказ про її звільнення з роботи за прогул, з підстав відсутності на робочому місці з 26 лютого 2022 року. Доводи відповідачів щодо правомірності наказів не спростовують обставин, встановлених під час розгляду справи, яким суд дав повну, всебічну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні.
Отже, висновки суду першої інстанції про незаконність звільнення позивача за прогул обґрунтовані й доводи апеляційної скарги цього не спростовують.
Розмір середнього заробітку позивача суд визначив правильно, проте не врахував, що нарахування заробітної плати позивачу здійснювалося Управлінням освіти Деснянської районної державної адміністрації в місті Києві, з якого й підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністраціїпросить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з управління середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу й поновлення позивача на роботі, посилаючисьна неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Інші учасники справи судові рішення не оскаржили, тому Верховний Суд відповідно до вимог статті 400 ЦПК України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. У задоволенні клопотання Управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 18 січня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2023 року відмовлено.
У грудні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 травня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року вищевказану справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 липня 2024 року вищевказану справу прийнято до розгляду та призначено її розгляд Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Відповідно до вимог частини сьомої статті 404 ЦПК України Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду отримано наукові висновки членів Науково-консультативної ради при Верховному Суді щодо застосування норм права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації мотивована тим, що суди не врахували, що перед звільненням
з позивачем були призупинені трудові відносини, а тому відновлення становища не може бути здійснено шляхом поновленням на роботі, так як з нею призупинено трудові відносини, що відповідає положенням Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Тому суди дійшли помилкового висновку про поновлення її на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно поклав на Управління освіти Деснянської районної державної адміністрації в місті Києві обов`язок відшкодувати позивачці середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки управління не здійснює безпосередніх виплат, яке здійснює заклад освіти, а лише затверджує бюджетні асигнування на поточний рік.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2024 року ОСОБА_1 подала заперечення на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що звільнення позивачки з роботи є незаконним, оскільки вона була позбавлена можливості приступити до роботи, так як під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України перебувала на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим. У 2014 році вона була вимушена під тиском окупаційної адміністрації отримати російський паспорт, що є воєнним злочином держави-окупанта.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 працювала на посаді директора школи І-ІІІ ступенів № 292
імені гетьмана України Івана Мазепи Деснянського району міста Києвана підставі контракту, укладеного 02 липня 2018 року з Департаментом освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на строк до 03 липня 2023 року.
У період з 21 лютого по 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 перебувала
в щорічній основній відпустці, що підтверджується наказом Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 10 лютого 2022 року № 74-к (а.с. 21, т. 1).
Судом установлено, що 19 лютого 2022 року через пункт пропуску Каланчак позивач виїхала до Автономної Республіки Крим.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє станом на час розгляду справи.
Про неможливість свого своєчасного повернення у зв`язку із цими обставинами, ОСОБА_1 24 лютого 2022 року повідомила керівництво відповідачів шляхом направлення повідомлень через месенджер Viber.
Також 24 лютого 2022 року позивач надіслала на електронну адресу Управління освіти Деснянськоїрайонної в місті Києві державної адміністрації заяву на погодження продовження частини щорічної відпустки за 2021-2022 pоки
з 28 лютого до 04 березня 2022 року, а згодом до 31 березня 2022 року. Зазначені обставини відповідачі не заперечували.
13 квітня 2022 року на електронну пошту позивача надійшов лист Управління освіти Деснянськоїрайонної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2022 року про відмову в задоволенні її заяв щодо погодження щорічної основної відпустки.
Наказом Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року № 114-к призупинено трудовий договір (контракт) зі ОСОБА_1 з 24 березня
2022 року та призупинено виплату їй заробітної плати до моменту відновлення можливості виконувати обов`язки керівника закладу освіти.
Наказом Департамента освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12 квітня 2022 року № 115-к звільнено ОСОБА_1 12 квітня 2022 року з посади директора школи № 292 за прогул.
Підставою для цього наказу зазначено подання Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 11 квітня 2022 року № 35-907.
На виконання наказів департаменту Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації видано наказ від 18 квітня 2022 року № 187-к про призупинення трудового договору (контракту) з директором школи № 292 ОСОБА_1 та наказ № 188-к від 18 квітня 2022 року про звільнення ОСОБА_1 за прогул.
Відповідно до довідки про заробітну плату від 15 липня 2022 року
заробітна плата ОСОБА_1 за два останні місяці роботи, тобто за січень - лютий 2022 року, перед звільненням складала 56 086,60 грн (а.с. 59, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної
адміністрації підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Передаючі справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з посиланням на частину другу статті 403 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виходила з того, що необхідно відступити від правового висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 940/181/22 (провадження № 61-7485св23).
Необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у вказаній постанові, викликана тим, що колегія суддів у вказаній постанові дійшла висновку про те, що належним відповідачем
за позовом директора навчального закладу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є відповідний відділ освіти, з яким директор такого закладу уклала трудовий договір (контракт) та з яким відповідно й перебуває у трудових відносинах.
Разом з тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 березня 2021 року у справі
№ 731/115/20 (провадження № 61-15526св20) дійшов висновку про те, що належним відповідачем за позовом директора навчального закладу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є навчальний заклад, оскільки директор школи перебуває у трудових відносинах безпосередньо із таким навчальним закладом. Саме з цим висновком погодилась колегія суддів при передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Отже, наведене свідчить про застосування судом касаційної інстанції
принципово різного підходу до вирішення справ, що випливають з одних і тих самих правовідносин, різне застосування положень закону, що викликає необхідність усунення виявлених розбіжностей у практиці їх розгляду Верховним Судом.