ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 372/5545/23
провадження № 51-4650км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 ? адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 4 вересня 2024 року про повернення апеляційної скарги в кримінальному провадженніза обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Обухівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 4 вересня 2024 року відмовлено представнику потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Обухівського районного суду Київської області від 28 травня 2024 року щодо ОСОБА_8 та повернуто апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Вважає ухвалу апеляційного суду про залишення без задоволення її клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду незаконною і такою, що не відповідає вимогам ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), оскільки строк апеляційного оскарження зазначеного судового рішення було пропущено лише на один день із незалежних від волі та бажання представника потерпілого причин. При цьому зазначає, що 27 червня 2024 року (останній день подачі апеляційної скарги) застосовувалися три черги відключень електроенергії, що підтверджується відповіддю ДТЕК Київські електромережі, а тому вона не могла належним чином не лише підготувати апеляційну скаргу, а і відправити її ні за допомогою інтернет-зв`язку, ні через АТ "Укрпошта", відділення якого не забезпечені генераторами. В обґрунтування своїх доводів посилається на постанови Верховного Суду у конкретних провадженнях.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 просила задовольнити касаційну скаргу з викладених у ній підстав.
Прокурор просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без зміни.
Мотиви Суду
У пункті 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України закріплено гарантії, згідно з яким однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 24 КПК кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Як визначено ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга, повертається, зокрема, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням указаних вимог закону та положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен навести встановлені обставини та відповідні мотиви, з яких виходив при прийнятті свого рішення.
З матеріалів провадження вбачається, що представник потерпілого, не погодившись із вироком місцевого суду, звернулася до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою. Крім того, подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, мотивуючи яке, послалась на пізнє ознайомлення з вироком місцевого суду, постійні повітряні тривоги, довготривалі планові та аварійні відключення світла, відсутність інтернету, що ускладнювало не тільки підготовку процесуальних документів, а й їх відправлення, оскільки АТ "Укрпошта" не належить до критичної інфраструктури та не має генераторів.
Акцентувала на пропущенні лише одного дня встановленого процесуального строку.
Проте, суд апеляційної інстанції відмовив представнику потерпілого в задоволенні цього клопотання та повернув їй апеляційну скаргу.
Своє рішення колегія суддів апеляційного суду мотивувала тим, що представник потерпілого була присутня в судовому засіданні, коли суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, а тому мала можливість дізнатися про зміст прийнятого рішення в день оголошення його резолютивної частини. Зазначила, що вирок надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень 30 травня 2024 року, загальний доступ до нього забезпечено 31 травня 2024 року, інші учасники судового провадження отримували копію вироку безпосередньо в суді з 28 травня по 3 червня 2024 року, що підтверджується розписками.
Крім того, апеляційний суд вказав на те, що червневі відключення електропостачання, у наслідок чого був відсутній інтернет-зв`язок через пошкодження об`єктів енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних обстрілів, мали здебільшого плановий характер, відбувалися згідно з графіками і, за умов належної організації роботи, ці обставини не могли створити істотні труднощі для своєчасного виготовлення апеляційної скарги та реалізації права на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.
Колегія суддів не погоджується з наведеним, вважає, що суд формально зазначив, що представник потерпілого не навела достатніх підстав, які перешкоджали їй вчасно подати апеляційну скаргу, та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку.
Поняття поважних причин пропуску строків є оцінним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами потрібно розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у строк, визначений законом. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
У ході вирішення питання про поновлення пропущеного апеляційного строку необхідно враховувати конкретні обставини, які перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу, тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати його завершення, наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах процесуального строку, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення, й інші обставини.
Варто зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що питання про поновлення процесуального строку в разі його пропуску з причин, пов`язаних зі збройною агресією Російської Федерації, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
На підтвердження неможливості своєчасного подання апеляційної скарги та наявності об`єктивно непереборних причин порушення процесуального строку адвокат надала відповідь ДТЕК Київські електромережі щодо відключення електроенергії, яка підтверджує її доводи, викладені в касаційній скарзі.
Також колегія суддів бере до уваги те, що апеляційну скаргу подано наступного дня після закінчення строку апеляційного оскарження, а саме 28 червня 2028 року.
За таких обставин доводи представника потерпілого щодо наявності об`єктивних обставин, які б перешкоджали їй подати своєчасно апеляційну скаргу, є слушними, а висновок апеляційного суду про їх відсутність не є переконливим.
Таким чином, у цьому кримінальному провадженні Київський апеляційний суд не надав належної оцінки доводам клопотання представника потерпілого про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку, дійшов непереконливого висновку про відсутність істотних труднощів для своєчасного виготовлення та направлення апеляційної скаргиі, як результат, без з`ясування усіх обставин відмовив у задоволенні вимоги представника потерпілого та повернув апеляційну скаргу.
Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм кримінального процесуального закону, яке є істотним, адже це перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування ухваленого рішення і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд