ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 759/12263/21
провадження № 51-3378км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання засудженого захисника прокурора
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знаменки Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1та його захисника ОСОБА_6 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 31 травня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_5 засуджено за частиною 3 статті 15 і частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 8 років.
2. Суд визнав доведеним, що 12 квітня 2021 року приблизно о 21:00 біля під`їзду АДРЕСА_2 засуджений заздалегідь заготовленим розкладним ножем з метою вбивства завдав два удари в шию ОСОБА_8 заподіявши непроникаюче колото-різане поранення шиї справа, яке за ступенем тяжкості відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Після поранення потерпіла відштовхнула засудженого та побігла до свого житла і телефоном попросила про допомогу ОСОБА_9, а засудженого незабаром було затримано особами, які перебували неподалік місця скоєння злочину. Таким чином засуджений не довів свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.
3. Київський апеляційний суд ухвалою від 11 квітня 2023 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
4. Верховний Суд постановою від 11 жовтня 2023 року скасував згадану ухвалу і призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Суд дійшов висновку, що в ухвалі належним чином не проаналізовано, чому в діях ОСОБА_5 наявний виключно прямий умисел вчинити вбивство.
5. В результаті нового розгляду апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційних скарг
6. Захисник та засуджений, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просять змінити оскаржені рішення, перекваліфікувати дії засудженого на частину 2 статті 125 КК і призначити покарання за цим законом.
7. Захист вважає, що винуватості засудженого у замаху на вбивство не доведено, суди здійснили судовий розгляд неповно, не надали належної оцінки доказам, неправильно встановили фактичні обставини справи і постановили рішення, що не відповідають вимогам статті 370 КПК.
8. Сторона захисту зазначає, що показання потерпілої є непослідовними та суперечливими, при новому розгляді в суді апеляційної інстанції вона фактично дала показання, які суперечать наданим під час досудового слідства.
9. Захист стверджує, що аналіз показань потерпілої, свідків, засудженого спростовує висновки судів про наявність у засудженого умислу на заподіяння смерті, оскільки:
в разі дійсного наміру вбити ОСОБА_8 у засудженого було достатньо часу та можливості це зробити, коли вони разом сиділи на лавці біля під`їзду;
після події засуджений не переслідував потерпілу, а йшов за нею, оскільки хвилювався за її стан;
засуджений намагався допомогти потерпілій та пропонував викликати швидку, але вона відмовилась;
потерпіла в телефонній розмові з ОСОБА_9 не висловлювала побоювань за своє життя та здоров`я і до перехожих за допомогою не зверталась;
у засудженого не було мотиву для вбивства, адже у розмовах з потерпілою йшлося не про спільне проживання, а про можливість оренди кімнати в її квартирі;
засуджений не готувався до вчинення злочину заздалегідь, а ніж при собі він носив постійно для робочих потреб;
потерпілій було завдано лише одного удару ножем без прикладання сили, що призвело до поранення шиї, яке не супроводжувалось розвитком небезпечних для життя явищ.
10. Також захист вважає, що було порушено право на захист засудженого, адже під час затримання та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри не був присутній захисник.
11. Водночас, засуджений у своїй скарзі стверджує, що потерпіла сама приставила ніж до шиї та погрожувала покалічити себе, а він, намагаючись цьому запобігти, смикнув її за руку, внаслідок чого вона поранилась. Зазначає, що під час затримання працівники поліції застосували до нього надмірне насильство.
12. На думку сторони захисту апеляційний суд належним чином не мотивував своє рішення тому його ухвала не відповідає вимогам статті 419 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
13. Захисник та засуджений у судовому засіданні підтримали доводи касаційних скарг, а прокурор заперечила проти її задоволення та просила залишити оскаржені рішення без зміни.
14. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, Суд дійшов висновку, що подані скарги не підлягають задоволенню.
16. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питання про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення Суд керується статтями 412-414 КПК. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.[1]
17. Сторона захисту головним чином не погоджується з оцінкою судами доказів, однак у силу положень статей 433, 438 КПК оцінка фактів справи є перш за все завданням судів попередніх інстанцій. Отже, під час перевірки доводів, наведених у касаційних скаргах, Суд керується фактичними обставинами, установленими районним та апеляційним судами.