ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 824/69/24
Провадження № 61-14092ав24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
при секретарі судового засідання - Крічфалуши С. С.,
за участю:
представників Компанії "Nordwind Trade SA" - адвокатів Гринька Кирила Вікторовича, Жабського Владислава Ігоровича
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - адвоката Демиденка Володимира Анатолійовича на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року в складі судді Стрижеуса А. М.
в справі за заявою представника Компанії "Nordwind Trade SA" - адвоката Гринька Кирила Вікторовича про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 за позовом Компанії "Nordwind Trade SA" до Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення заборгованості та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У травні 2024 року представник Компанії "Nordwind TradeSA" - адвокат Гринько К. В. звернувся до Київського апеляційного суду як до суду першої інстанції із заявою про визнання і надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 про стягнення з Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - АТ "Укртатнафта") на користь Компанії "Nordwind Trade SA" неповернутої передоплати в розмірі 10 000 000,00 дол. США та 32 319,60 дол. США на відшкодування витрат на сплату арбітражного збору.
Посилався на те, що на виконання укладеного між Компанією "Nordwind Trade SA" та АТ "Укртатнафта" контракту від 16 грудня 2019 року АТ "Укртатнафта" виставило Компанії "Nordwind Trade SA" попередній рахунок від 28 лютого 2022 року на постачання 25 000,00 метричних тонн мазуту загальною вартістю 11 789 500,00 дол. США.
01 березня 2022 року Компанія "Nordwind Trade SA" здійснила передоплату в розмірі 10 000 000,00 дол. США, проте постачання товару АТ "Укртатнафта" не здійснила.
У зв`язку з зазначеними обставинами 27 вересня 2023 року Компанія "NordwindTrade SA" звернулася до МКАС при ТПП України з позовом до АТ "Укртатнафта" про стягнення суми неповернутої передоплати, штрафних санкцій та трьох відсотків річних, який задоволено частково.
Короткий зміст ухвали Київського апеляційного суду як суду першої інстанції
03 жовтня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду заяву представника Компанії "Nordwind TradeSA" - Гринька К. В. про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 задоволено.
Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 про стягнення з АТ "Укртатнафта" на користь Компанії "Nordwind TradeSA" 10 000 000,00 дол. США заборгованості з повернення передоплати, 32 319,60 дол. США для відшкодування витрат на сплату арбітражного збору. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвала мотивована тим, що заявник звернувся до належного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в межах встановленого законом строку, до заяви долучено документи згідно з переліком, передбаченим статтею 476 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на час звернення Компанії "Nordwind Trade SA" до суду із заявою рішення арбітражу вступило в законну силу, було остаточним для сторін та підлягало виконанню. АТ "Укртатнафта" не заявляло вимог про відсутність компетенції у міжнародного комерційного арбітражу, контракт між сторонами, який містить арбітражне застереження, недійсним не визнавався та не скасовувався, сторін було належним чином повідомлено про арбітражний розгляд справи № 476/2023 засобами електронного зв`язку та за допомогою кур`єрської поштової служби відповідно до регламенту МКАС при ТПП України, а рішення арбітражним судом ухвалено щодо спору, передбаченого цим контрактом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
22 жовтня 2024 року представник АТ "Укртатнафта" - адвокат Демиденко В. А. через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в порушення вимог пункту 4 частини четвертої статті 476 ЦПК України матеріали справи не містять доказів того, що Компанією "Nordwind Trade SA" разом з клопотанням від 08 серпня 2024 року про долучення доказів надавались копії документів відповідно до кількості учасників судового розгляду, тобто не було надано екземпляру документів для AT "Укртатнафта".
Під час проведення відеокоференції саме судом було втрачено технічну можливість забезпечення її проведення, у зв`язку з чим не було заслухано думки та заперечень представника AT "Укртатнафта", чим фактично позбавлено його права на доступ до правосуддя та на справедливий і неупереджений розгляд справи.
Крім того, в порушення вимог пунктів 1, 5, 6 частини четвертої статті 476 ЦПК України Компанією "Nordwind Trade SA" не надано суду першої інстанції:
1) оригіналу рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 або його нотаріально завіреної копії;
2) засвідченого відповідно до законодавства перекладу рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023;
3) засвідченого відповідно до законодавства перекладу договору про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року.
Доводи інших учасників справи
04 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" представник Компанії "Nordwind Trade SA" - Гринько К. В. подав відзив, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року - без змін.
Послався на те, що клопотання від 08 серпня 2024 року зі всіма додатками до нього було направлено на адресу AT "Укртатнафта" заявником у справі відповідно до вимог частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, що підтверджено накладною Укрпошти та квитанцією про оплату послуг, тому доводи заявника про порушення в цій частині норм процесуального права є безпідставними.
На початку судового засідання від 03 жовтня 2024 року у відповідача виникли технічні проблеми із засобами відеозв`язку, через що суд надав йому можливість налаштувати засоби зв`язку, проте через деякий час, представник відповідача відключився від відеоконференції та більше не підключався, тому доводи відповідача про те, що саме судом було втрачено технічну можливість забезпечення проведення відеоконференкції також є необґрунтованими.
До заяви Компанією "Nordwind Trade SA" було долучено оригінал належним чином засвідченого рішення МКАС при ТПП України, засвідчений Генеральним секретарем МКАС при ТПП України, що узгоджується з вимогами статті IV Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 22 серпня 1960 року (далі - Нью-Йоркська конвенція) та статті 35 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон № 4002-XII).
Договір про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року, укладений між швейцарською Компанією Nordwind Trade SA та Адвокатським об`єднанням "Елбейс", є двомовним: одна частина договору викладена українською мовою, інша частина - англійською мовою, що є логічним, оскільки одна із сторін договору не є резидентом України. У розділі 2 договору повноваження представників зазначені українською мовою, є зрозумілими для суду та не потребують додаткового перекладу.
Рух справи
24 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відкрито апеляційне провадження в справі, витребувано із Київського апеляційного суду справу № 824/69/24, витребувано із МКАС при ТПП України справу № 476/2023.
18 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду закінчено підготовчі дії в справі та призначено її до розгляду в судове засідання на 12 грудня 2024 року о 10 год.
Сторонам та їх представникам направлено через систему "Електронний суд" судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/69/24, які вони отримали у встановленому законом порядку.
27 листопада 2024 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду клопотання представника Компанії "Nordwind TradeSA" - адвоката Гринька К. В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено провести судове засідання, призначене на 12 грудня 2024 року о 10 год., за участю представника Компанії "Nordwind TradeSA" - адвоката Гринька К. В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів та електронного підпису.
12 грудня 2024 року на призначене судове засідання в справі до Верховного Суду з`явилися представники Компанії "Nordwind TradeSA" - адвокати Гринько К. В., Жабський В. І.
12 грудня 2024 року представник АТ "Укртатнафта" - адвокат Демиденко В. А. через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що АТ "Укртатнафта" не може забезпечити явку адвоката Демиденка В. А. в судове засідання на 12 грудня 2024 року через його зайнятість в судовому засіданні в Чорнухівському районному суді Полтавської області в справі № 538/2401/23, призначеному на 12 грудня 2024 року о 14 год.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 25 листопада 2024 року в справі № 138/1593/18, від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та ін.
Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника АТ "Укртатнафта" - адвоката Демиденка В. А., оскільки АТ "Укртатнафта" є однією з найбільших нафтопереробних компаній України, яка могла забезпечити явку іншого працівника під час апеляційного перегляду справи.
Такий висновок колегія суддів ухвала з урахуванням того, що АТ "Укртатнафта" та представник компанії представник Демиденко В. А. були заздалегідь та належним чином повідомлені про розгляд справи у Верховному Суді 12 грудня 2024 року за допомогою системи "Електронний суд", про що свідчать повідомлення про доставлення електронного листа від 21 листопада 2024 року (2:06:24), що передбачено пунктами 10, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі № 454/1883/22.
Також з ухвали Чорнухівського районного суду Полтавської області в справі № 538/2401/23, доданої до клопотання про відкладення справи, вбачається, що вона постановлена 03 грудня 2024 року.
Тобто в АТ "Укртатнафта" була можливість забезпечити свою участь в справі як в суді першої інстанції, так і у Верховному Суді, зважаючи на те, що представник АТ "Укртатнафта" ознайомлений і з можливістю брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте не використав передбаченого статтею 212 ЦПК України права на таку участь в судовому засіданні, зважаючи на різницю в часі проведення судових засідань в цій справі (справа призначена о 10 год.) та в справі № 538/2401/23 (справа призначена о 14 год).
Суди першої та апеляційної інстанції надали сторонам в справі, зокрема і представнику АТ "Укртатнафта", можливість ознайомитися з матеріалами справи та надати свої заперечення.
Зокрема, ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2024 року боржника АТ "Укртатнафта" повідомлено про надходження заяви та запропоновано в місячний строк з дня отримання копії ухвали подати можливі заперечення, що реалізовано останнім шляхом подання відповідних пояснень.
Також сторона в справі - АТ "Укртатнафта" реалізувало своє право на викладення відповідних аргументів у апеляційній скарзі, жодних клопотань про дослідження нових доказів представником АТ "Укртатнафта" до Верховного Суду не заявлялося.
Зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), учасників справи - юридичних осіб, яких представляли фахові юристи - адвокати, розміщення в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у електронному вигляді всіх матеріалів справи, доступ до яких мали учасники справи, колегія суддів вважає можливим розгляд апеляційним судом справи у відсутності представника цієї сторони.
Фактичні обставини справи
16 грудня 2019 року між Компанією "Nordwind Trade SA" як покупцем та АТ "Укртатнафта як продавцем укладено контракт № 1325/14/2118 (т. 1, а. с. 39-44).
Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець зобов`язався поставити, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити мазут, виробництва АТ "Укртатнафта" та/або інших українських виробників (далі - товар), з метою його вивезення за межі митної території України за умов, передбачених цим контрактом.
Кількість товару, що підлягає постачанню за цим Контрактом, становить 300 000 метричних тонн (+/- 10%) (пункт 2.2 контракту).
Відповідно до пункту 3.1 контракту продавець постачає, а покупець приймає товар на умовах FOB - Одеса відповідно до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - 2010 (далі - "Інкотермс"). У разі розбіжності між положеннями "Інкотермс" та положенням цього контракту, переважають положення останнього.
Постачання товару за цим контрактом може здійснюватися партіями, відповідно до потреби покупця. Період постачання: грудень 2019 року - грудень 2022 року. Дострокове відвантаження - допускається (пункт 3.2 контракту).
Згідно з пунктами 4.3, 4.4 контракту орієнтовна загальна вартість цього контракту складає 54 501 000,00 дол. США (+/- 10%). Валюта контракту - долар США.
Оплата вартості товару здійснюється в безготівковій формі шляхом банківського переказу. Після отримання товару покупець здійснює платіж вартості партії товару, зазначеної в комерційному рахунку (інвойсі) продавця, за ціною, визначеною відповідно до умов цього контракту, протягом та не пізніше строку, який не суперечить чинному українському законодавству, а саме протягом та не пізніше за 365 календарних днів від дати остаточної митної декларації (дату декларації вважати "нульовим днем"). За домовленістю сторін покупець може здійснити попередню оплату товару на підставі відповідного комерційного рахунку (інвойсу) продавця (пункт 5.1 контракту).
У пункті 9.1 контракту сторони узгодили, що всі спори, суперечки або вимоги, зокрема щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності будуть вирішуватися шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання їх врегулювання дружнім шляхом спори та суперечки підлягають врегулюванню у МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту.
Правом, що регулює цей контракт, є матеріальне право України. Арбітражний суд складається одноосібного арбітра, який призначається стороною-позивачем. Місце проведення засідання Арбітражного суду - Київ, Україна. Мова арбітражного розгляду - російська (пункт 9.2 контракту).
28 лютого 2022 року на виконання умов контракту від 16 грудня 2019 року № 1325/14/2118 АТ "Укртатнафта" виставило Компанії "Nordwind Trade SA" попередній рахунок на постачання 25 000 метричних тонн мазуту загальною вартістю 11 789 500 дол. США.
01 березня 2022 року між сторонами укладено додаткову угоду до контракту від 16 грудня 2019 року № 1325/14/2118, якою були передбачені додаткові платіжні банківські реквізити продавця та покупця.
01 березня 2022 року на підставі попереднього рахунку Компанією "Nordwind Trade SA" здійснено оплату на користь АТ "Укртатнафта" в сумі 10 000 000 дол. США.
Факт отримання АТ "Укртатнафта" передоплати в сумі 10 000 000 дол. США за контрактом від 16 грудня 2019 року № 1325/14/2118 підтверджується актом звірки між АТ "Укртатнафта" та Компанією "Nordwind Trade SA" за період з 01 січня до 04 листопада 2022 року, що сторонами не заперечувалося.
У зв`язку з тим, що постачання товару АТ "Укртатнафта" здійснено не було, 27 вересня 2023 року Компанія "Nordwind Trade SA" звернулася до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення з АТ "Укртатнафта" 16 521 467,92 дол. США, з яких: 10 000 000,00 дол. США - сума неповернутої передоплати, 6 401 698,50 дол. США - штрафні санкції, 58 947,50 дол. США - штраф за відмову від поставки товару, 60 821,92 дол. США - три відсотки річних.
10 квітня 2024 року рішенням МКАС при ТПП України в справі № 476/2023 частково задоволено позов Компанії Nordwind Trade. Стягнуто з АТ "Укртатнафта" на користь Компанії "Nordwind TradeSA" суму неповернутої передоплати в розмірі 10 000 000,00 дол. США та 32 319,60 дол. США на відшкодування витрат на сплату арбітражного збору. В іншій частині позову відмовлено.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права особи на апеляційний перегляд справи (пункт 8 статті 129 Конституції України).
За вимогами частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарг.
Згідно з частиною першою статті 482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою 3 Розділу IX ЦПК України, та з особливостями, передбаченими цією статтею.
У статті 474 ЦПК Українипередбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
За частиною першою статті 475 ЦПК України питання визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом за заявою стягувача відповідно до глави 3 Розділу IX ЦПК України, якщо боржник має місце проживання (перебування) або місцезнаходження на території України.
Заява про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного суду, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом трьох років з дня прийняття рішення міжнародним комерційним арбітражем (частина третя статті 475 ЦПК України).
Форма, зміст заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, документи, що до неї додаються, визначені статтею 476 ЦПК України.
Визнання та виконання арбітражних рішень передбачено Нью-Йоркською конвенцією, відповідно до статті ІІІ якої кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях. До визнання і приведення у виконання арбітражних рішень, до яких застосовується ця Конвенція, не повинні застосовуватися істотно більш обтяжливі умови або більш високі мита або збори, ніж ті, які існують для визнання і приведення у виконання внутрішніх рішень.
До міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, застосовується Закон № 4002-XII.
Відповідно до статті 1 Закону № 4002-XII до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися: спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зав`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об`єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб`єктами права України.
Арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36 (частина перша статті 35 Закону № 4002-XII).
У статті 478 ЦПК України та статті 36 Закону № 4002-XII визначено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:
1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:
а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або
б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або
в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або
г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або
ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або
2) якщо суд визнає, що:
а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або
б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.
Вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви (див. постанови Верховного Суду від 18 липня 2024 року в справі № 824/143/23 (провадження № 61-6879ав24), від 26 липня 2023 року в справі № 824/123/22 (провадження № 61-7927ав23) та ін.).
Відповідно до частини третьої статті 482 ЦПК України до постановлення ухвали по суті поданої заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу будь-яка сторона арбітражного розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.
За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Отже суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, але не вправі вказувати сторонам процесу, які саме обставини справи підлягають доказуванню, і якими засобами. Визначення засобів доказування є виключним правом сторін.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що заявник усупереч положенням частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не довів тих обставин, на які посилався як на підставу скасування арбітражного рішення.
За вимогами частини першої статті 7 Закону № 4002-XII арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Згідно зі статтею ІІ Нью-Йоркської конвенції кожна договірна держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати в арбітраж усі або будь-які спори, що виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-яким конкретним договірним або іншим правовідношенням, об`єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Термін "письмова угода" включає арбітражне застереження в договорі, або арбітражну угоду, що підписана сторонами, або що міститься в обміні листами або телеграмами.
Під час вирішення питання про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу та надання дозволу на його виконання суд має обмежену компетенцію (враховуючи те, що сторони добровільно довірили вирішення спору арбітражу), не здійснює оцінки законності та обґрунтованості рішення міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, правильності або неправильності сум, які міжнародний комерційний арбітраж визнав такими, що підлягають стягненню, а лише встановлює наявність або відсутність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених законом. Закон містить вичерпний перелік процесуальних форм судового контролю, будь-яке інше втручання судів у рішення міжнародного комерційного арбітражу є неприпустимим(див. постанови Верховного суду від 14 листопада 2024 року в справі № 824/85/24 (провадження № 61-12962ав24), від 21 грудня 2023 року в справі № 824/55/23 (провадження № 61-12570ав23)).
У постанові від 10 лютого 2022 року в справі № 824/116/21 (провадження № 61-19091ав21), від16 березня 2023 року в справі № 824/51/22 (провадження № 61-11786ав22) Верховний Суд виснував, що арбітражна угода володіє позитивним і негативним ефектом: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який відноситься до обсягу арбітражного угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав на використання судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним на вирішення спору за умови відсутності укладеної між сторонами подібної арбітражної угоди. Відповідно до принципу "competence-competence" арбітражний суд наділений повноваженнями вирішувати питання, чи має він компетенцію на розгляд того чи іншого спору між сторонами арбітражного застереження.
Отже, уклавши арбітражне застереження, сторони реалізували своє волевиявлення на звернення до міжнародного комерційного арбітражу і повинні виконувати обов`язки, які випливають з арбітражного застереження.
Встановлено, що контракт, укладений між сторонами, та який містить арбітражне застереження, не оспорювався та недійсним не визнавався. Саме арбітражне застереження в угоді сторін про передачу спору до МКАС при ТПП України також є дійсним. Рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 ухвалено щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, не було оскаржене відповідачем та набрало законної сили.
Клопотань про скасування або зупинення виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 сторони не подавали.
Відповідно до норм закону спір (з огляду на його предмет) може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу. Визнання та виконання цього арбітражного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам і гарантіям, а обставини, встановлені рішенням арбітражу, не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави Україна, Вказане рішення ухвалено в спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту.
Верховний Суд погоджується з висновком Київського апеляційного суду про те, що сторони арбітражної угоди були на момент вирішення спору в МКАС при ТПП України та є дієздатними; сторони були належним чином сповіщені про арбітражний розгляд та призначення складу арбітражу; арбітражне рішення прийняте щодо спору, передбаченого арбітражною угодою, склад арбітражу був призначений за погодженням сторін у контракті; арбітражне рішення є обов`язковим для сторін, його не скасовано, його виконання не зупинено; спір між сторонами є арбітрабельним за законодавством України та підлягав вирішенню МКАС при ТПП України; арбітражне рішення, а також його визнання та виконання не порушує загальні засади правопорядку України, його зміст відповідає основоположним принципам та засадам національного законодавства, а, отже, не суперечить публічному порядку України.
Заявник звернувся до належного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в межах встановленого законом строку; на час звернення Компанії "Nordwind Trade SA" до компетентного суду рішення арбітражу набрало законної сили, є остаточним для сторін та підлягало виконанню.
Доводи представника АТ "Укртатнафта" в касаційній скарзі про порушення судом першої інстанції вимог статті 476 ЦПК України колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Заявник посилається на те, що в порушення вимог пункту 4 частини четвертої статті 476 ЦПК України клопотання Компанії "Nordwind Trade SA" від 08 серпня 2024 року про долучення доказів в справі подане без копій документів відповідно до кількості учасників судового розгляду, які мали направлятися на адресу АТ "Укртатнафта" судом, а не стягувачем. До АТ "Укртатнафта" надійшли клопотання та незасвідчені в встановленому законом порядку копії доданих до нього документів, що, на думку представника АТ "Укртатнафта", позбавило його можливості ознайомитися з документами, поданими стягувачем до суду.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 476 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються, зокрема копії заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу відповідно до кількості учасників судового розгляду, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
Зазначені вимоги стосуються подання до суду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яка разом з додатками подана Компанією "Nordwind Trade SA" 23 травня 2024 року в паперовому вигляді до канцелярії Київського апеляційного суду.
31 травня 2024 року на виконання вимог частини четвертої статті 477 ЦПК України Київський апеляційний суд направив на адресуАТ "Укртатнафта" зазначену заяву з додатками до відома та виконання (т. 1, а. с. 96). Отримання заявником кореспонденції 17 червня 2024 року підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1, а. с. 97) і не заперечується самим заявником.
Тобто суд першої інстанції виконав вимоги як пункту 4 частини четвертої статті 476, так і частини четвертої статті 477 ЦПК України.
02 серпня 2024 року ухвалами Київського апеляційного суду відкрито провадження в справі, справу призначено до судового розгляду на 15 серпня 2024 року.
08 серпня 2024 року Компанія "Nordwind Trade SA" подала до суду клопотання про долучення доказів у справі разом з додатками, серед яких надало докази надсилання цього клопотання з додатками на адресу AT "Укртатнафта" (т. 1, а. с. 138-202).
Зазначені докази в справі долучені Компанією "Nordwind Trade SA" відповідно до статті 83 ЦПК України, за частиною дев`ятої якої копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Оскільки Компанія "Nordwind Trade SA" виконала вимоги частини дев`ятої статті 83 ЦПК України і направила копії поданих доказів на адресу AT "Укртатнафта", надала докази такого направлення і сам заявник в апеляційній скарзі не спростував отримання цих документів, немає підстав для висновку про порушення норм процесуального права в цій частині.
За вимогами пунктів 1, 6 частини четвертої статті 474 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються: оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або нотаріально завірена копія такого рішення; його засвідчений відповідно до законодавства переклад українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якщо цей документ викладені іншою мовою.
За правилами статті IVНью-Йоркської Конвенції сторона, яка звертається за визнанням та наданням дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, яке є остаточним, повинна направити до компетентної влади держави, в якій це арбітражне рішення повинно бути виконане, письмове клопотання або заяву з проханням визнати й виконати це арбітражне рішення. До такого клопотання необхідно додати, зокрема, належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону № 4002-XII сторона, що спирається на арбітражне рішення або порушує клопотання про його виконання, повинна подати оригінал належним чином засвідченого арбітражного рішення або належним чином засвідчену копію такого, а також оригінал арбітражної угоди, зазначеної в статті 7, або належним чином засвідчену копію такої. Якщо арбітражне рішення або угода викладені іноземною мовою, сторона повинна подати належним чином засвідчений переклад цих документів на українську мову.
Верховний Суд у постановах від 27 червня 2018 року в справі № 519/15/17 (провадження № 61-12619св18), від 31 жовтня 2024 рокув справі № 824/13/24 (провадження № 61-8045ав24) виснував, що за вимогами Нью-Йоркської конвенції щодо надання суду належним чином завіреної копії рішення арбітражу завірення арбітражного рішення - це сукупність послідовних дій і засобів, спрямованих на підтвердження компетентним органом справжності підписів, що містяться в ньому. Метою засвідчення арбітражного рішення чи його копії є підтвердження автентичності тексту, складеного призначеними арбітрами. Засвідчуючи копію арбітражного рішення, повноважна особа підтверджує, що така копія є ідентичною оригіналу рішення. Особи, уповноважені завіряти копію арбітражного рішення, як правило, є особами, уповноваженими підтверджувати справжність оригінального арбітражного рішення.
Вимога національного процесуального закону щодо надання засвідченого арбітражного рішення чи завіреної його копії має забезпечити отримання судом, який вирішує питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, документа, який за усіма зовнішніми ознаками відповідає арбітражному рішенню, яке просять визнати на території відповідної країни. На цьому етапі питання визнання рішення арбітражу та надання дозволу на його виконання по суті судом не вирішуються. Подання належних документів є попередньою умовою для початку процедури визнання та надання дозволу на виконання арбітражного рішення. У разі недотримання цієї умови, клопотання до розгляду судом не приймається.
У матеріалах справи містяться подані Компанією "Nordwind Trade SA": засвідчене Генеральним секретарем МКАС при ТПП України рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року в справі № 476/2023 (російською мовою), нотаріально посвідчена копія рішення від 10 квітня 2024 року, а також нотаріально посвідчений переклад зазначеного рішення українською мовою (т. 1, а. с. 18-32, 46-77).
Київський апеляційний суд встановив, що вказаним вище вимогам заява про визнання і надання дозволу на виконання остаточного арбітражного рішення в справі відповідає. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, отже, аргументи апеляційної скарги про те, що заявник не надав ні засвідченого оригіналу арбітражного рішення, ні його нотаріально засвідченої копії, а також доводи про наявність вад долучених до справи документів і арбітражного рішення зокрема, свого підтвердження не знайшли і спростовуються матеріалами справи.
Верховний Суд витребував від МКАС при ТПП України справу № 476/2023 і дослідив її та предмет наявності рішення від 10 квітня 2024 року.
За вимогами пунктів 1, 5 частини четвертої статті 474 ЦПК України до заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу додаються: довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження особи на підписання заяви; або засвідчений відповідно до законодавства переклад цього документу українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, якщо вони викладені іншою мовою.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:1) довіреністю;2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Під час звернення до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу представник Компанії "Nordwind Trade SA" на підтвердження повноважень в суді першої інстанції надав копії ордеру на надання правничої допомоги (українською мовою), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (українською мовою) та договору про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року, виконаний двома мовами - українською та англійською (т. 1, а. с. 85-93).
Додатково 08 серпня 2024 року, разом з клопотанням до долучення доказів у справі представник Компанії "Nordwind Trade SA" надав суду першої інстанції нотаріально посвідчені копії договору про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року та додаткової угоди № 1 від 26 вересня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року (т. 1, а. с. 151-154).
Крім того, матеріалами справи містять нотаріально посвідчену копію договору про надання правової допомоги від 05 липня 2023 року, викладену виключно українською мовою.
Тому посилання представника АТ "Укртатнафта" - адвоката Демиденка В. А. в касаційній скарзі на неможливість встановлення повноважень представника Компанії "Nordwind Trade SA" в справі також безпідставні.
Відповідно до частини першої статті 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням представникаАТ "Укртатнафта" Київський апеляційний суд в судовому засіданні 25 серпня 2024 року задовольнив клопотання представника АТ "Укртатнафта" та відклав розгляд справи до 03 жовтня 2024 року для подачі боржником заперечень (т. 1, а. с. 218, 219, 229, 230).
Однак до розгляду Київським апеляційним судом справи 03 жовтня 2024 року жодних заперечень чи клопотань від представника АТ "Укртатнафта" (окрім клопотання про можливість розгляду справи в режимі відеоконференції) не надійшло.
Тобто судом повністю забезпечено право AT "Укртатнафта" як учасника цивільного провадження.
За заявою представника AT "Укртатнафта" -адвоката Демиденка В. А., поданою 24 вересня 2024 року, ухвалою суду першої інстанції від 25 вересня 2024 року постановлено проводити розгляд справи в режими відеоконференції за допомогою технічних засобів. Зобов`язано учасника, який бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, зайти та авторизуватися в системі за 10 хв. до початку судового засідання, завчасно активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи.
Згідно з частиною п`ятою статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
У пункті 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, визначено, що за наявності в суді технічної можливості учасник справи у порядку, встановленому процесуальним законом, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
З протоколу судового засідання Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року вбачається, що о 12:27:16 адвокат Демиденко В. А. брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. О 12:20:12 протокол містить запис про те, що у зв`язку з тим, що відповідальність за якість проведення відеоконференцзв`язку несе особа, яка заявила відповідне клопотання, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи без участі адвоката Демиденка В. А., оскільки він не забезпечив належну якість зв`язку. Представник АТ "Укртатнафта" не надав доказів того, що вказану технічну можливість брати участь в судовому засіданні не забезпечив суд.
Заявник самостійно обрав для себе зручний для нього спосіб участі в судовому засіданні - режим відеоконференції, суд створив йому належні технічні можливості. Однак обов`язок забезпечити безперебійне інтернет-з`єднання та справність власних технічних засобів покладається на сторони. За таких обставин, право заявника на доступ до правосуддя не є порушеним. Заявник не довів, що під час проведення відеоконференції саме судом було втрачено технічну можливість забезпечення її проведення.
Крім того, представник АТ "Укртатнафта" мав реальну можливість подати до Верховного Суду докази на спростування такого факту, у разі необхідності - подати докази чи клопотання про їх витребування по суті клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року, однак таке право не реалізував.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що необґрунтована відмова в наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і матиме характер штучного нормативного бар`єра, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу.
Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання в право власності стягувача.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
З огляду на наведене доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Що стосується клопотання про повернення оригіналу рішення МКАС при ТПП України від 10 квітня 2024 року, то воно підлягає задоволенню.