ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 620/9259/22
адміністративне провадження № К/990/10100/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року (головуючий суддя Кобаль М.І., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
та на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року (головуючий суддя Кобаль М.І., судді: Бужак Н.П., Костюк Л.О.)
у справі №620/9259/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - червень 2015 року, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити, з урахуванням виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення без застосування положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 цього Порядку за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року;
- зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач невірно визначив базовий місяць при нарахуванні індексації грошового за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно та протиправно не виплатив у повному розмірі індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року, з урахуванням ухвали цього суду про виправлення описки від 28 лютого 2024 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з застосуванням базового місяця січень 2008 року.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Не погоджуючись з постановою та ухвалою про виправлення описки суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою резолютивну частину рішення суду першої інстанції змінити шляхом зазначення в абзаці другому в частині замість "за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року" замінити на "за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року"; в абзаці третьому в частині замість "за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року" замінити на "за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року". Рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення на вказаний період - залишити в силі.
6. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 17 травня 2011 року по 20 травня 2020 року, що підтверджується довідкою від 09 грудня 2022 року №95/345.
8. Згідно з довідками-розрахунками Військової частини НОМЕР_1 з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення позивача здійснювалась з урахуванням червня 2016 року, як базового, з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, а у період з грудня по травень 2020 виплачувалась з урахуванням березня 2018 року як базового.
9. При цьому, фіксована сума індексації ОСОБА_1 не виплачувалась.
10. Позивач, не погоджуючись щодо застосування відповідачем під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення базового місяця за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, а також невиплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, звернувся до суду з вказаним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року до 20 травня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
12. При цьому, вказав, що з грудня 2015 року відповідач повинен був застосовувати січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком №1078.
13. Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
14. Суд першої інстанції вказав, що відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 20 травня 2020 року в повному розмірі. Отже, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації.
15. Також, суд звернув увагу, що наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
16. У зв`язку з чим, суд першої інстанції визнав дії відповідача протиправними та зобов`язав здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
17. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо обов`язку Військової частини НОМЕР_1 застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, однак, з урахуванням ухвали про виправлення описки в постанові, вважав, що період за який підлягає виплата індексації грошового забезпечення - 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року.
18. Поряд з цим, надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись положенням статті 308 КАС України та пункту 5 Порядку №1078, вказав на відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в цей період, оскільки величина індексу споживчих цін у вказаний період не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку №1078 порогу індексації у 103%.
19. Суд апеляційної інстанції зауважив, що з огляду на абзаци 3-5 пункту 5 Порядку №1078 для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки індекс інфляції за травень 2020 року опубліковано у червні цього ж року, то позивач не набув право на виплату індексації, у період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин, які стосуються нарахування й виплати суми індексації - різниці за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, та, як наслідок, дійшов необґрунтованого висновку про незаконність висновку суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов`язання військової частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення, за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року, з урахуванням положень пункту 5 Порядку №1078, та скасував рішення в цій частині.
21. Скаржник звертає увагу, що на час розгляду цієї справи в суді апеляційної інстанції існував висновок, сформований Верховним Судом у справах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року у справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року у справі №560/13302/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6381/21, від 28 серпня 2023 року у справі №420/17338/22, від 26 жовтня 2023 року у справі №240/16655/22, від 09 листопада 2023 року у справі №420/3131/22, проте апеляційний суд нівелював правозастосовчу практику щодо правильного застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 Порядку №1078 у період із 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року та як результат скасував рішення суду першої інстанції в частині, яке відповідає закону.
22. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції не дотримався положень частини першої статті 308 КАС України та безпідставно вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки в апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції в частині періоду з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року не оскаржував.
23. Апеляційна скарга на рішення суду була подана, оскільки, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції оминув період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року, відтак неправильно застосував норми матеріального права в цій частині.
24. Також, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції посилаючись на частину другу статті 308 КАС України необґрунтовано розглянув неіснуючі позовні вимоги та неіснуючі підстави позову.
25. Так, предметом позову є застосування правильного місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (так звана "поточна індексація" із застосуванням базового місяця січень 2008 року) за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року та врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2021 року (індексація-різниця) без застосування місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення Індексації грошового забезпечення.
26. Проте, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 31 травня 2022 року у справі №400/4491/20, розглянув неіснуючі позовні вимоги за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року про проведення індексації грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців першого та другого пункту 5 Порядку №1078.
27. Звертає увагу на те, що до позовної заяви додана довідка щодо сум нарахованої та виплаченої позивачу індексації за період з 01 січня 2016 року по 20 травня 2020 року, про що було вказано у позові та не заперечувалося відповідачем щодо правомірності нарахування та виплати такого виду індексації.
28. Скаржник наголошує, що указані судом апеляційної інстанції правовідносини щодо проведення цього виду індексації не були спірними та не були предметом позову. За період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року він не оскаржував розрахунок величини приросту індексу споживчих цін. Так звана "поточна" індексація грошового забезпечення у військовослужбовців виникла тільки в грудні 2018 року в сумі 71,08 грн внаслідок перевищення порогу в 103%, що не заперечується сторонами.
29. На думку скаржника, суд першої інстанції правильно дослідив докази та вказав, що визначення березня 2018 року як базового місяця у межах цієї справи не є спірним, а відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%. Такі обставини не є спірними між сторонами.
30. Висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року скаржник вважає правильним.
31. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції мав можливість застосовувати підхід Верховного Суду, викладений, зокрема у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова від 30 серпня 2017 року №704 Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 також мав можливість прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення його доходу, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Проте суд апеляційної інстанції такий висновок залишив поза увагою.
32. Отже, скаржник висловлює незгоду з постановою та ухвалою про виправлення описки суду апеляційної інстанції, вважаючи, що цими судовим рішенням порушено його право на справедливий судовий розгляд.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
34. Спірні правовідносини виникли у зв`язку з нездійсненням нарахування та виплати відповідачем на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для проведення індексації; нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
35. Щодо застосування базового місяця - січень 2008 року за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року слід зазначити таке.
36. Постановою №1013 були внесені зміни до Порядку №1078.
37. З 01 грудня 2015 року редакція пункту 5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
38. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
39. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
40. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
41. Внаслідок цих змін Порядок №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
42. Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
43. Системне тлумачення пункту 5 Порядку №1078 (у редакції з 01 грудня 2015 року) свідчить про те, що місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
44. Отже, з 01 грудня 2015 року для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за займаною посадою.
45. Вказана правова позиція відповідає висновку, який викладено в постановах Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №380/2263/22 та від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, на яку посилається позивач в касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження у цій справі.
46. За таких обставин, порівняльний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01 грудня 2015 року був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати, а після 01 грудня 2015 року - місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
47. Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №1294), яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
48. При цьому, від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися до березня 2018 року, зазначене відбулося на підставі Постанови №704.
49. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив, зокрема, зобов`язати відповідача провести перерахунок, нарахувати та виплатити, з урахуванням виплачених сум, індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року.
50. Водночас, задовольняючи позов, суд першої інстанції в цій частині визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період саме з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, при цьому суд, вказуючи базовим місяцем січень 2008 року, не провів розмежування періодів при зобов`язанні нарахувати та виплатити грошову індексацію із застосуванням відповідного базового місяця з огляду на різне правове регулювання кожного періоду окремо.
51. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач, починаючи з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, був зобов`язаний застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078.
52. Згідно з довідками-розрахунками Військової частини НОМЕР_1 з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення позивача здійснювалась з урахуванням червня 2016 року, як базового, з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, а у період з грудня по травень 2020 виплачувалась з урахуванням березня 2018 року як базового.
53. Як вбачається з довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 у грудні 2015 року, а також з січня 2016 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення позивача здійснювалась з урахуванням червня 2016 року.
54. Отже, суд першої інстанції правильно визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язав здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу з застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), однак, помилково зазначив дату з якої необхідно зробити нарахування та виплату - 01 січня 2016 року.
55. Отже, доводи касаційної скарги про те, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції оминув період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2015 року та неправильно застосував норми матеріального права в цій частині знайшли своє підтвердження.
56. Водночас, суд апеляційної інстанції правильно вирішив спір в цій частині, визнав оскаржені дії відповідача протиправними та зобов`язав його нарахувати й виплатити позивачу індексацію за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року з застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, однак помилково зазначив в резолютивній частині постанови кінцеву дату вказаного періоду 20 травня 2020 року замість 28 лютого 2018 року.
57. Проте, суд апеляційної інстанції, керуючись положенням статті 253 КАС України, виправив вказану описку в резолютивній частині постанови ухвалою від 28 лютого 2024 року та вказав правильно кінцеву дату періоду - 28 лютого 2018 року.
58. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, з урахуванням ухвали про виправлення описки, правильно вирішив позовні вимоги в цій частині, правильно застосував норми матеріального та процесуального права з огляду на встановлені фактичні обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин в цій частині, а тому підстави для скасування постанови та ухвали про виправлення описки суду апеляційної інстанції в цій частині відсутні.
59. Щодо позовних вимог у частині нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 слід зазначити таке.
60. Згідно з позицією Верховного Суду, яку викладено в постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
61. Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 в редакції 01 березня 2018 року).
62. Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
63. При цьому слід зазначити, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
64. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
65. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
66. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає Верховному Суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
67. Враховуючи, що з 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
68. Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1, відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
69. Вказаний правовий висновок відповідає позиції, яку викладено в постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21, а також у постановах від 28 вересня 2022 року у справі №400/1119/21, у справі №560/3965/21, на які посилається скаржник у касаційній скарзі.
70. Як вбачається з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року до 20 травня 2020 року.
71. В касаційній скарзі ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що відповідач щомісячної індексації-різниці не нараховував і не виплачував.
72. З цього приводу колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 ОСОБА_1 має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
73. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
74. Суд першої інстанції вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року дійшов висновку про їх задоволення, однак не дослідив і не перевірив істотні для справи обставини.
75. Скасовуючи рішення суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в цій частині, суд апеляційної інстанції обмежився лише висновком, що оскільки індекс інфляції за травень 2020 року опубліковано у червні цього ж року, то позивач не набув право на виплату індексації, у період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року. При цьому, указані правовідносини не дослідив і не перевірив істотні для справи обставини, а відтак передчасно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині, чим порушив право позивача на отримання цього виду індексації.
76. Слід зазначити, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, суду апеляційної інстанції у розглядуваній справі необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
77. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
78. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
79. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
80. Вказані правові висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яку викладено у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21.
81. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин у частині вимог, які стосуються нарахування й виплати щомісячної суми індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року; не з`ясував обставини, необхідні для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; не встановив істотні для справи обставини для правильного вирішення спору в цій частині; не перевірив необхідність нарахування позивачу сум індексації, їх розрахунок (зазначенням конкретної суми).
82. Отже, вказане свідчить про те, що суд апеляційної інстанції не встановив усі фактичні обставини справи та не дослідив відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору, що є порушенням статей 9, 242, 308 КАС України, про що наголошує позивач у касаційній скарзі.
83. Судове рішення є результатом повного і всебічного з`ясування обставин адміністративної справи (стаття 244 КАС України) та ретельної оцінки наданих сторонами й витребуваних судом доказів з метою правильного застосування норм матеріального і процесуального права (стаття 242 КАС України). Від зміни цих елементів, відповідно, може змінюватися й кінцевий результат судового рішення в адміністративній справі.
84. Таким чином, доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, які слугували підставами для касаційного оскарження судових рішень, частково знайшли своє підтвердження.
85. Що стосується доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не дотримався положень частини першої статті 308 КАС України та безпідставно вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки в апеляційній скарзі рішення суду першої інстанції в частині періоду з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року не оскаржував, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.
86. Відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
87. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції встановив неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до частини другої статті 308 КАС України, не був обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.
88. Враховуючи, що обсяг повноважень суду касаційної інстанції, визначений статтею 341 КАС України, не дозволяє Суду встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
89. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
90. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, а також те, що неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, ці порушення неможливо виправити в суді касаційної інстанції, то оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог за період з 01 березня 2018 року по 20 травня 2020 року.
91. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд