ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 490/10490/19
провадження № 61-8804св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, державний реєстратор Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шевченка Антона Сергійовича на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Самчишиної Н. В., Коломієць В. В., Тищук Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Степанка Є. С., державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, в якому просив суд:
- визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. № 37548392 від 12 жовтня 2017 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, який складається із: складу літ. 3-1 загальною площею 70,3 кв. м; адміністративної будівлі літ. Я-1 загальною площею 12,5 кв. м; адміністративно-виробничо-побутової будівлі літ. Я1-1 загальною площею 67,4 кв. м; вбиральні літ. Б-1, камінь споруди № 1,2, І., за ОСОБА_2 ;
- визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. № 37547054 від 12 жовтня 2017 року про державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 0,2518 га, що знаходиться у АДРЕСА_1, цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, обслуговування адміністративно-побутового та торгівельного комплексу, кадастровий номер 4810137200:16:003:0016, за ОСОБА_2 ;
- визнати незаконним, протиправним і скасувати запис державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. від 22 вересня 2017 року, номер запису: 22801382, про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку АДРЕСА_1, кадастровий номер: 4810137200:16:003:0016;
- визнати незаконним, протиправним та скасувати запис державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. від 22 вересня 2017 року, номер запису: 22802231, про право власності ОСОБА_2 на об`єкту нерухомого майна - адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, який складається із складу: літ. 3-1 загальною площею 70,3 кв. м, адміністративної будівлі літ. Я-1 загальною площею 49,2 кв. м, сторожки літ. А-1 загальною площею 12,5 кв. м; адміністративно-виробничо-побутової будівлі літ. Я1-І загальною площею 67,4 кв. м; вбиральні літ. Б-1, камінь, споруди № 1,2,І.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 06 серпня 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики грошових коштів у розмірі 822 016,00 грн на строк до 06 лютого 2016 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 06 серпня 2014 року між ним та ОСОБА_2 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, предметом якого є адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,2518 га за цією ж адресою.
Рішенням державного реєстратора Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевої Ю. А. від 22 вересня 2017 року № 22802231, № 22801382 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 зареєстроване право власності на вказані майновий комплекс та земельну ділянку на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зазначеного в іпотечному договорі.
Вказував на те, що дії ОСОБА_2 та рішення державного реєстратора є незаконними, оскільки ОСОБА_2 протиправним шляхом набуто речове право на належне йому майно, а державний реєстратор як суб`єкт державної реєстрації без правових підстав прийняв рішення про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Зазначав, що розділ 5 іпотечного договору не є застереженням, а лише передбачає можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який сторонами не укладався.
Крім того, вказував на порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки відсутні необхідні документи для вчинення реєстраційної дії щодо права власності на ім`я ОСОБА_2 .
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 лютого 2020 року відкрито провадження у цій справі.
11 лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій, він окрім раніше зазначених вимог, також просив суд визнати недійсними, протиправними та скасувати документи, на підставі яких державним реєстратором Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради Іноземцевою Ю. А. проведено державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03 грудня 2014 року; вимогу про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання від 03 грудня 2014 року, адресовану позивачу за адресою: АДРЕСА_2 ; вимогу про дострокове повернення позики від 03 грудня 2014 року, адресовану позивачу за адресою: АДРЕСА_2 ; поштову кореспонденцією від 23 грудня 2016 року, адресовану позивачу за адресою: АДРЕСА_3 ; вимогу про усунення перешкод забезпеченого іпотекою зобов`язання від 22 грудня 2016 року, адресовану позивачу за адресою: АДРЕСА_3 ; розрахунок сум заборгованості позивача перед ОСОБА_2 за договором позики від 06 серпня 2014 року та від 11 жовтня 2017 року; опис вкладення у цінний лист від 10 жовтня 2017 року про відправку - повідомлення про набуття на ім`я позивача; звіт з незалежної оцінки визначення ринкової (оціночної) вартості адміністративно-побутового та торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; висновки оцінювача про вартість об`єкта незалежної оцінки від 21 вересня 2017 року - адміністративно-побутового та торгівельного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також просив повернути предмети іпотеки позивачу.
08 вересня 2021 року представник позивача - адвокат Рознін В. А. подав до суду заяву про зміну (доповнення) позовних вимог, в якій, окрім підтримання раніше зазначених вимог, просив також: визнати за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку, реєстраційний номер: 25175848101, кадастровий номер: 4810137200:16:003:0016 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна: адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10547248101 за адресою: АДРЕСА_1 .
Також представник позивача - адвокат Рознін В. А. подав до суду клопотання щодо вирішення питання про прийняття уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року та залишення без розгляду позовної вимоги в частині визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав на нерухоме майно, викладені у пункті 3 прохальної частини уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, відмовлено у прийняті до розгляду та повернуто позивачу уточнену позовну заяву від 11 лютого 2021 року та заяву про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року.
Відмовляючи у прийняті до розгляду та повертаючи позивачу уточнену позовну заяву від 11 лютого 2021 року та заяву про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач в уточненій позовній заяві та заяві про зміну (доповнення) позовних вимог змінив підстави та предмет позову, що по своїй суті є пред`явленням нового позову.
Постановою Верховного Суду від 15 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року задоволено.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2021 року в частині відмови у прийнятті до розгляду та повернення уточненої позовної заяви і заяви про зміну (доповнення) позовних вимог та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-18272св21).
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2024 року, постановленою у складі судді Черичанського П. О., відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 10 лютого 2024 року про збільшення суми забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відмовлено у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_2 від 27 березня 2024 року про залишення позову без розгляду.
Відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто позивачу уточнену позовну заяву від 11 лютого 2021 року та заяву про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року.
Відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Розніна В. А. про витребування доказів для проведення експертизи.
Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови у прийнятті до розгляду та повернення уточненої позовної заяви і заяви про зміну (доповнення) позовних вимог мотивована тим, що позивач одночасно змінив предмет і підстави позову, вказавши на протиправність документів, на підставі яких державним реєстратором вчинено реєстраційні дії та просив визнати за ним право власності на земельну ділянку та адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс за адресою: АДРЕСА_1, тобто позивач фактично змінив предмет і підставу позову, що за своїм змістом є пред`явленням нового позову.
Також суд першої інстанції визнав недоцільним розгляд клопотання позивача про залишення без розгляду частини позовних вимог, зазначених у заяві від 11 лютого 2021 року, враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у прийнятті уточненої позовної заяви від 11 лютого 2021 року.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2024 року в частині повернення заяви ОСОБА_1 про зміну (доповнення) позовних вимог, поданої 08 вересня 2021 року, скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалу суду в частині повернення уточненої позовної заяви ОСОБА_1, поданої 11 лютого 2021 року, залишено без змін.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині повернення заяви позивача про зміну (доповнення) позовних вимог, поданої 08 вересня 2021 року, апеляційний суд виходив із того, що позивач має право на уточнення позовних вимог, враховуючи приписи статей 13, 175, 197 ЦПК України, якими передбачено виключне право позивача на визначення предмета та підстав спору, а також способу захисту порушеного права та інтересу.Висновки суду першої інстанції про те, що позивач фактично змінив предмет і підстави позову, є передчасними, не відповідають нормам процесуального права, які регламентують право позивача щодо уточнення своїх позовних вимог у підготовчому провадженні. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що із заяви позивача про зміну предмета позову від 08 вересня 2021 року не вбачається, що позивач, окрім зміни предмета позову шляхом пред`явлення майнової вимоги - визнання права власності, зазначено нові підстави позову, тобто нові обставини спірних правовідносин.Зокрема, у позовній заяві предметом позову були: визнання незаконним, протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 . У заяві про зміну предмета позову від 08 вересня 2021 року позивачем фактично змінено (доповнено) предмет позову, шляхом пред`явлення нової вимоги - визнання за позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна - земельні ділянки та на об`єкт нерухомого майна: адміністративно-побутовий та торгівельний комплекс, без зміни підстав позову, без зміни фактичних обставини спірних правовідносин (зазначення нових фактичних обставин). Закон не забороняє пред`явлення позивачем одночасно позовних вимог немайнового та майнового характеру, які пов`язані між собою, оскільки стосується виключно законності державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.Позовні вимоги позивача взаємопов`язані, оскільки фактично стосуються захисту, як він вважає, його майнових прав у зв`язку з державною реєстрацією права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 .
Разом із цим, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо підстав повернення заяви позивача від 11 лютого 2021 року, оскількипозивач в уточненій позовні заяві від 11 лютого 2021 року змінив підстави та предмет позову, що по своїй суті є пред`явленням нового позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У червні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шевченко А. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково скасував ухвалу суду першої інстанції в частині повернення заяви позивача про зміну (доповнення) позовних вимог, поданої 08 вересня 2021 року.
Апеляційний суд не надав належної оцінки заявам позивача від 11 лютого 2021 року та від 08 вересня 2021 року у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що уточненою позовною заявою від 11 лютого 2021 року позивач змінив предмет і підстави позову, а заявою про зміну (доповнення) позовних вимог від 08 вересня 2021 року позивач змінив предмет позову шляхом його доповнення, а тому разом ці заяви змінюють предмет і підстави позову.
Постанова апеляційного суду в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції про повернення уточненої позовної заяви позивача, поданої 11 лютого 2021 року, не оскаржується, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України, в касаційному порядку не переглядається.