ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 722/1032/19
провадження № 61-11909св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Дністровська окружна прокуратура Чернівецької області
в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, правонаступником якої є ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Сокирянського районного нотаріального округу Банковська Олена Юріївна, державний реєстратор відділу з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, речових прав на нерухоме майно Новодністровської міської ради Дзюбенко Христина Петрівна, Новодністровська міська рада Чернівецької області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги представника ОСОБА_3
і ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року у складі судді Унгуряна С. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Половінкіної Н. Ю., Височанської Н. К., Одинака О. О.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року перший заступник керівника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Сокирянського районного нотаріального округу Банковської О. Ю. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, зобов`язання усунути перешкоди
у користуванні земельною ділянкою.
Посилаючись на те, що відповідачі здійснили самочинне будівництво на земельній ділянці рекреаційного призначення, розташованій у прибережній захисній смузі Дністровського водосховища, прокурор з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив поновити строк звернення до суду
в частині скасування рішення державного реєстратора як такий, що пропущений з поважних причин. Визнати незаконним та скасувати рішення від 25 квітня 2014 року № 12684259, прийняте головним спеціалістом сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області Дзюбенко Х. П., про реєстрацію за ОСОБА_2 права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнати договір купівлі-продажу від 01 жовтня 2016 року № 820, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_4, недійсним. Визнати договір купівлі-продажу від 01 жовтня 2016 року № 823, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, недійсним. Скасувати рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. від 01 жовтня 2016 року № 31666832 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, номер запису про право власності 348017373240. Скасувати рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. від 01 жовтня 2016 року
№ 31666919 про державну реєстрацію права приватної власності за
ОСОБА_3 на 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, номер запису про право власності 348017373240. Зобов`язати усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045, рекреаційного призначення, державної форми власності, яка розташована в урочищі Вишнева, за межами населеного пункту с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області, шляхом знесення об`єкта нерухомого майна - житлового будинку загальною площею
47,90 кв. м, який розташований на вказаній земельній ділянці.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 05 серпня 2021 року до участі у справі співвідповідачами залучено державного реєстратора відділу з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців, речових прав на нерухоме майно Новодністровської міської ради Дзюбенко Х. П., Новодністровську міську раду Чернівецької області.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 лютого 2022 року до участі у справі залучено Дністровську окружну прокуратуру Чернівецької області як правонаступника Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області.
Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2022 року до участі у справі залучено Сокирянську міську раду Дністровського району Чернівецької області як правонаступника Чернівецької обласної державної адміністрації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора відділу з питань реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, речових прав на нерухоме майно Новодністровської міської ради Дзюбенко Х. П. від 25 квітня 2014 року
№ 12684259 про державну реєстрацію права приватної власності за
ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. від 01 жовтня 2016 року № 31666832 про державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. від 01 жовтня 2016 року № 31666919 про державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності за ОСОБА_3 на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Зобов?язано ОСОБА_2 усунути Сокирянській міській раді Дністровського району Чернівецької області перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,3891 га, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045, цільове призначення: землі рекреаційного призначення, яка розташована в урочищі Вишнева, за межами населеного пункту с. Ломачинці Сокирянського
(зараз - Дністровського) району Чернівецької області, шляхом знесення розташованого на вказаній земельній ділянці об?єкта нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 47,9 кв. м, в тому числі житловою площею 37,54 кв. м.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що у державного реєстратора Дзюбенко Х. П. не було правових підстав для прийняття рішення від 25 квітня 2014 року № 12684259 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на житловий будинок на
АДРЕСА_1 . У ОСОБА_2 не було правових підстав для продажу житлового будинку на АДРЕСА_1, оскільки вона не набула права власності на це нерухоме майно. Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав.
Також суд першої інстанції, урахувавши, що рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. від 01 жовтня 2016 року № 31666832 та № 31666919 прийняті на підставі нікчемних договорів, дійшов висновку про їх скасування.
Разом з тим суд першої інстанції встановив, що житловий будинок
АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки немає інформації про видачу дозвільних документів або документів, поданих
у порядку декларативного принципу, на житлову споруду, використання земельної ділянки здійснюється без правових підстав. Згідно з довідкою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про проведену перевірку стосовно додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045, в урочищі Вишнева від 20 жовтня 2017 року об?єкти, які розташовані на земельній ділянці, розміщені в прибережній смузі Дністровського водосховища.
Суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про сплив позовної давності, оскільки прокурору стало відомо про порушення прав власника землі 08 червня 2017 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 891292296.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 23 лютого 2023 року до участі
у справі залучено правонаступника Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_1 .
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 і ОСОБА_3 - адвоката Маркідонова О. В. залишено без задоволення.
Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, апеляційний суд погодився
з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
10 серпня 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Маркідонов О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року
й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор неналежним чином обґрунтував підстави для звернення до суду із цим позовом. Прокурор у цій справі за наявності підстав повинен був звертатися до суду в інтересах держави в особі Держгеокадастру чи його територіальних органів, які
у спірних правовідносинах є уповноваженими державою здійснювати відповідні функції з державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності. Суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно визнав нікчемними договори купівлі-продажу 1/2 частини об?єкта нерухомого майна тільки через те, що їх зміст суперечить статті 658 ЦК України. Проте вказана стаття не встановлює підстав нікчемності правочину. Заявник указує про необґрунтоване та безпідставне скасування рішень приватного нотаріуса, як похідних. Вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляв вимог про нікчемність правочинів чи про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів. Суд першої інстанції не розглянув клопотання про призначення експертизи, унаслідок чого неповною мірою встановив обставини, які мають значення для справи. Суд першої інстанції прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог за відсутності доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Посилається на зміну позивачем предмета і підстав позову шляхом подання заяв про збільшення позовних вимог. Строк позовної давності щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 сплив у 2017 року, тому позовна вимога не підлягає задоволенню. ОСОБА_4 і ОСОБА_3, укладаючи договори купівлі-продажу 1/2 частини будинку, розташованого на
АДРЕСА_1, не знали і не могли знати про те, що ОСОБА_2 не має права на відчуження нерухомого майна. Задоволення позовних вимог про визнання договорів недійсними призведе до порушення прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_4 і ОСОБА_3, оскільки на них буде покладено індивідуальний та надмірний тягар всупереч статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Земельна ділянка з кадастровим номером 7324085500:05:001:0045 відноситься до земель рекреаційного призначення. Об?єкт нерухомого майна, який належав ОСОБА_2, а потім ОСОБА_4 і ОСОБА_3 по 1/2 частини, не знаходиться на земельній ділянці прибережної захисної смуги Дністровського водосховища, тому немає підстав вважати цей об?єкт самочинним будівництвом. Спірне нерухоме майно не є самочинним будівництвом. Безпідставно задоволено похідні вимоги в частині скасування рішення приватного нотаріуса Банковської О. Ю. про державну реєстрацію права приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4
і ОСОБА_3 через безпідставність основних вимог.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 10 квітня 2019 року
у справі № 463/5896/14-ц, постановах Верховного Суду від 01 березня
2021 року у справі № 473/1878/19, у від 08 серпня 2019 року у справі
№ 450/1686/17, від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 17 серпня 2021 року у справі
№ 910/19210/15, від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19, від
28 квітня 2021 року у справі № 420/2388/19, від 22 січня 2020 року у справі
№ 826/19197/16, від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі
№ 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від
30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 57/314-6/526-2012, від 03 квітня 2018 року у справі № 910/31767/15, від
17 липня 2018 року у справі № 911/4006/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
13 грудня 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Маркідонов О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року
і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що прокурор неналежним чином обґрунтував підстави для звернення до суду із цим позовом. Суди першої
і апеляційної інстанцій необґрунтовано та безпідставно визнали нікчемними договори купівлі-продажу 1/2 частини об?єкта нерухомого майнатільки через те, що їх зміст суперечить статті 658 ЦК України. Проте вказана стаття не встановлює підстав нікчемності правочину. Позивач у справі не визначав підставою позову протиправний перехід від ОСОБА_2 до ОСОБА_4
і ОСОБА_3 прав на земельну ділянку державної (комунальної) власності унаслідок набуття права власності на об?єкт нерухомого майна. Немає посилань в позовній заяві на статтю 377 ЦК України. Суд першої інстанції
у цій справі не розглядав указані підстави позову та їх нормативне обґрунтування. Таким чином, апеляційний суд за власною ініціативою розглянув підстави позову, які відсутні в позовній заяві, та які не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заявник указує про необґрунтоване та безпідставне скасування рішень приватного нотаріуса як похідних. Вказує, що суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляв вимог про нікчемність правочинів чи про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів. Суд першої інстанції не розглянув клопотання про призначення експертизи, унаслідок чого неповною мірою встановив обставини, які мають значення для справи. Суд першої інстанції прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог за відсутності доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Посилається на зміну позивачем предмета і підстав позову шляхом подання заяв про збільшення позовних вимог. Строк позовної давності щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірний будинок за ОСОБА_2 сплив у 2017 року, тому позовна вимога не підлягає задоволенню. ОСОБА_4 і ОСОБА_3, укладаючи договори купівлі-продажу 1/2 частини будинку, розташованого на
АДРЕСА_1, не знали і не могли знати про те, що ОСОБА_2 не має права на відчуження нерухомого майна. Задоволення позовних вимог про визнання договорів недійсними призведе до порушення прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_4 і ОСОБА_3, оскільки на них буде покладено індивідуальний та надмірний тягар всупереч статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Земельна ділянка з кадастровим номером 7324085500:05:001:0045 відноситься до земель рекреаційного призначення. Розміщення дачного будинку в межах земель рекреаційного призначення є правомірним і не свідчить про самочинне будівництво. Апеляційний суд безпідставно не залучив до участі у справі правонаступника Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 10 квітня 2019 року
у справі № 463/5896/14-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 359/2012/15-ц,
від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 357/9328/15-ц, постановах Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19, від 23 листопада 2022 року у справі № 77/3047/21, від 20 березня 2019 року
у справі № 922/1391/18, від 20 жовтня 2021 року у справі №910/4089/20,
від 15 грудня 2021 року у справі № 910/6271/17, від 22 липня 2021 року
у справі № 910/18389/20, від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15,
від 30 серпня 2021 року у справі №520/11672/19, від 28 квітня 2021 року
у справі № 420/2388/19, від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16,
від 17 лютого 2022 року у справі № 360/746/19, від 24 лютого 2021 року
у справі № 758/10554/16-ц, від 18 січня 2023 року у справі № 752/16818/18,
від 21 березня 2018 року у справі № 57/314-6/526-2012, від 03 квітня 2018 року у справі № 910/31767/15, від 17 липня 2018 року у справі № 911/4006/16,
від 08 серпня 2019 року у справі № 450/1686/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
26 лютого 2024 року Сокирнянська міська рада Дністровського району Чернівецької області подала до Верховного Суду відзив, у якому просить рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня
2023 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 02 квітня 2014 року, яким визнано дійсним договір купівлі-продажу блоку-контейнера, укладений 27 березня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 і ОСОБА_2, жодним чином не підтверджує набуття ОСОБА_2 права власності на об?єкт реєстрації як на нерухоме майно, зокрема житловий будинок. Сільська рада не приймала рішення про присвоєння поштової адреси об?єкту нерухомого майна, зокрема житловому будинку на АДРЕСА_1 . Документи, які були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2014 року № 12684259, не є документами, які підтверджують право приватної власності ОСОБА_2 на об?єкт нерухомого майна за адресою:
АДРЕСА_1 . А тому в державного реєстратора не було правових підстав для прийняття рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на житловий будинок. Безпідставними є твердження заявника про те, що суди зробили неправильний висновок про нікчемність договорів купівлі-продажу від 01 жовтня 2016 року № 820 і № 823. Також правильним
є висновок судів про визнання недійсними рішень приватного нотаріуса від
01 жовтня 2016 року № 31666832 і № 31666919 як похідні, оскільки вони прийняті на підставі нікчемних правочинів. Спірне нерухоме майно
є самочинним будівництвом, оскільки відсутня інформація щодо видачі будь-яких дозвільних документів або документів, поданих у порядку декларативного принципу, на житлові споруди, які розміщені на земельній ділянці в урочищі Вишнева в адміністративних межах с. Ломачинці. Право власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 виникло 21 жовтня
2022 року, тобто після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, а тому аргументи заявника про незалучення до участі у справі правонаступника позивача є безпідставними. Інші доводи касаційної скарги
є формальними, які жодним чином не мають правового впливу на правильне вирішення судами спору.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року представнику
ОСОБА_3 - ОСОБА_5 поновлено строк на касаційне оскарження рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 28 березня
2023 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року у цій справі та витребувано її матеріали з Сокирянського районного суду Чернівецької області.
11 грудня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 28 березня 2023 року у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, урахувавши аргументи, наведені
у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи
27 березня 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7
і ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу бувшого у користуванні блоку-контейнера.
Рішенням Новодністровського міського суду Чернівецької області від
02 квітня 2014 року договір купівлі-продажу, укладений між фізичною
особою - підприємцем ОСОБА_7 і ОСОБА_2, визнано дійсним.
Згідно з реєстраційною справою № 348017373240 реєстраційної служби Сокирянського районного управління юстиції Чернівецької області державний реєстратор Дзюбенко Х. П. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2014 року № 12684259 щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на житловий будинок
АДРЕСА_1, загальною площею 47,90 кв. м, на підставі рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області від 02 квітня 2014 року та технічного паспорта на громадський будинок пункту спостереження Вишнева, контейнер на
АДРЕСА_1 .
01 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Банковською О. Ю. і зареєстрований в реєстрі за номером 820.
01 жовтня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Банковською О. Ю. і зареєстрований в реєстрі за номером 823.
01 жовтня 2016 року приватний нотаріус Банковська О. Ю. прийняла рішення № 31666832 про державну реєстрацію права приватної власності за
ОСОБА_4 на 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, номер запису про право власності 348017373240.
01 жовтня 2016 року приватний нотаріус Банковська О. Ю. прийняла рішення № 31666919 про державну реєстрацію права приватної власності за
ОСОБА_3 на 1/2 частини житлового будинку
АДРЕСА_1, номер запису про право власності 348017373240.
На підставі рішення Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області від 27 травня 2021 року № 161/07-21 "Про прийняття земель державної власності у комунальну власність" здійснено реєстрацію права комунальної власності за Сокирянською міською радою Дністровського району Чернівецької області на земельну ділянку площею 2,3891 га з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 травня 2019 року № 165346005 земельна ділянка з кадастровим номером 7324085500:05:001:0045, площею 2,3891 га,
з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, розташована
в урочищі Вишнева Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.
Згідно з довідкою Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про перевірку додержання земельного законодавства при використанні земельної ділянки в урочищі Вишнева на території Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 20 жовтня 2017 року № 0-24-045-58182-17 земельна ділянка, площею
2,3891 га, з кадастровим номером 7324085500:05:001:0045 має рекреаційне призначення, для обслуговування бази відпочинку. Всі об`єкти, які розташовані на земельній ділянці, розміщені в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища.
За інформацією Новодністровського регіонального управління водних ресурсів та експлуатації Дністровських водосховищ басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет від 17 квітня 2018 року № 99, земельна ділянка з кадастровим номером 7324085500:05:001:0045 розташована
в прибережній захисній смузі Дністровського водосховища.
Житловий будинок АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045, площею 2,3891 га, та з цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, що розташована в урочищі Вишнева Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.
За повідомленням Ломачинецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області від 19 червня 2017 року № 201, рішення про присвоєння поштової адреси: АДРЕСА_1 не приймалося.
21 жовтня 2022 року між Сокирянською міською радою (продавець)
і ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами якого продавець на підставі рішення Сокирянської міської ради від 23 серпня 2022 року № 174/20-22 "Про затвердження умов продажу земельних ділянок комунальної власності, які будуть виставлятися на земельні торги окремими лотами та проведення торгів у формі аукціону
з продажу права власності" та за результатами проведених 26 вересня
2022 року земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення комунальної власності зобов?язується передати за плату, а покупець - прийняти
у власність і оплатити вартість земельної ділянки загальною площею
2,3891 га, кадастровий номер 7324085500:05:001:0045, яка перебуває
у комунальній власності Сокирянської міської ради.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення повною мірою не відповідають.
Щодо повноваження прокурора
У пункті 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження,
а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми
є поняття "інтерес держави".
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду
з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову
в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх
в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не
є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків
і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року
у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі
№ 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року
у справі "Менчинська проти Росії" (Menchinskaya v. Russia), заява № 42454/02, § 35).
Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.
Звертаючись з позовом, прокурор зазначив, що у цьому випадку порушенням інтересів держави є набуття у незаконний спосіб права власності на нерухоме майно, що розташоване на землях державної власності рекреаційного призначення. Виникнення права власності на нерухоме майно може стати підставою надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, що створює загрозу державним інтересам, оскільки передбачає набуття речового права на земельну ділянку
у позаконкурсний спосіб без проведення аукціону. Внаслідок вказаних дій, крім іншого, порушено принцип цільового використання земель, оскільки зазначена земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а не до земель громадської чи житлової забудови. Наявна бездіяльність уповноваженого органу державної влади, у зв?язку з чим
у прокуратури є достатні підстави для звернення до суду з цим позовом
в інтересах держави.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у збереженні земель рекреаційного призначення, які не можна передавати у власність громадян для будівництва, і згідно з частиною другою статті 56 ЦПК України набув статусу позивача.
Тому необґрунтованим є довід касаційних скарг про те, що прокурор неналежним чином обґрунтував підстави для звернення до суду із цим позовом в інтересах держави.
За обставин цієї справи, за наявності суспільного інтересуу поверненні спірної земельної ділянки у власність держави, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.
Суспільний інтерес підтверджується тим, що спірна земельні ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення та станом на час звернення прокурора до суду з цим позовом була у власності держави.
Твердження представника ОСОБА_8, ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про залучення до участі у справі ОСОБА_1, який є правонаступником Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, не мають правового значення з огляду на таке.
Із матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку комунальної власності несільськогосподарського призначення, площею 2,3891 га (кадастровий номер 7324085500:05:001:0045), розташовану в урочищі Вишнева за межами с. Ломачинці Сокирянського району Чернівецької області 21 жовтня 2022 року, тобто вже після ухвалення рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 19 жовтня 2022 року.
А згідно з висновком, зробленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження
№ 14-242цс18), "апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції".
Вказаний висновок кореспондується з частиною другою статті 400 ЦПК України, згідно з якою суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.