ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 527/3578/22
провадження № 51-4241км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2024 року, постановлені стосовно
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1,
за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2023 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75 КК його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, покладено обов`язки передбачені статтею 76 КК.
Судовий розгляд здійснювався в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Згідно з вироком 20 листопада 2022 року приблизно о 12:40 у ОСОБА_6, під час перебування в приміщенні магазину "АТБ-Маркет", розташованого за адресою: вул. Виноградна, 18, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_6, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, таємно під час дії воєнного стану на території України, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу викрав портативну батарею 6000мАч, арт. УМРВ220510-2, яка знаходилася на полиці магазину, чим спричинив ТОВ "АТБ-Маркет" матеріальну шкоду на суму 740 грн.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2024 року вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2023 року залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзізасуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок Глобинського районного суду Полтавської області від 17 серпня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 30 травня 2024 року та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК.
На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та регулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" (далі - Закон № 3886-ІХ), з прийняттям якого втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачувався він, оскільки розмір викраденого ним майна становив 700 грн та не перевищував двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених законом на 1 січня звітного податкового року, в якому було вчинено кримінальне правопорушення.
Крім того, у касаційній скарзі засуджений зазначає про те, що ним не заперечувались фактичні обставини справи, проте він не погоджувався з кваліфікацією своїх дій за частиною 4 статті 185 КК, вважав, що його дії підпадають під кваліфікацію за частиною 1 статті 185 КК, адже ним ніяким чином не використовувались умови воєнного стану.
Також зазначає про те, що під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції були підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям. Проте клопотання його захисника, подане через систему Електронний суд, не було розглянуто судом першої інстанції та не було враховане судом апеляційної інстанції.
Не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ним повністю визнана винуватість в інкримінованому правопорушенні, адже він наполягав на невірній кваліфікації своїх дій за частиною 4 статті 185 КК.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні частково підтримав касаційну скаргу засудженого, погоджувався з наявними підставами для закриття кримінального провадження.
Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не зʼявилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Законом № 3886?IX внесено зміни до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Зокрема, адміністративна відповідальність за викрадення майна настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24), Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до статті 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні статті 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 51 КУпАП.
Також об`єднана палата у своєму рішенні зробила висновок про те, що зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. Для з`ясування того, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений статтею 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Крім того, об`єднана палата виснувала: питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Так, ОСОБА_6 засуджений за частиною 4 статті 185 КК за діяння, вчинені в листопаді 2022 року, де розмір викраденого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки вартість викраденого майна на час вчинення діяння не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до цього діяння має застосовуватися стаття 5 КК, відповідно до частини 1 якої закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
За приписами пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до абзацу 5 частини 7 статті 284 КПК ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.
За статтею 479-2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Ґрунтуючись на положенні частини 1 статті 434 КПК, касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 вказаного Кодексу.
За приписами статті 440 КПК суд касаційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 є власне ініціатором закриття кримінального провадження, тим самим висловлює згоду на таке закриття, колегія суддів вважає, що у цій частині касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 за частиною 4 статті 185 КК - закриттю на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Враховуючи, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 підлягає закриттю, колегія суддів не розглядає інші доводи касаційної скарги.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд