ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 298/825/15-ц
провадження № 61-998св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1,
в інтересах яких діє адвокат Сільваші Володимир Миколайович, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Фазикош Г. В., Феєра І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі -
ПАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 28 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк Універсальний" (далі - ВАТ "Банк Універсальний"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та
ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 30 000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 11,95 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
Крім цього, 28 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 в повному обсязі усіх обов`язків, що виникли з кредитного договору від 28 вересня 2007 року.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору утворилась заборгованість, яка станом на 17 липня 2015 року становить 26 662,73 доларів США, з яких: прострочена заборгованість - 578,55 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - 25 942,92 доларів США; проценти - 54,81 доларів США; підвищені проценти - 86,45 доларів США.
Посилаючись на викладені обставини, банк просив стягнути солідарно
з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь вказану заборгованість за кредитним договором та понесені у справі судові витрати.
Рух справи у судах
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 17 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2022 року, у задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що банк просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року в іноземній валюті - доларах США, проте позивачем суду не надано доказів наявності у банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.
Крім цього, відмовляючи у задоволенні позову, суди прийняли до уваги висновок судової бухгалтерсько-економічної експертизи від 20 травня 2019 року № 3092, призначеної за клопотанням представника відповідачів ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16 травня
2018 року.
Суди зазначили, що із вказаного експертного висновку випливає, що наявний
у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ "Універсал Банк" не відповідає умовам укладеного між вказаними сторонами графіку погашення кредиту та розрахунковим документам (первинним бухгалтерським документам) щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором.
Також встановлено, що заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед
ПАТ "Універсал Банк" станом на дату, заявлену позивачем, за умовами кредитного договору від 28 вересня 2007 року № 06/1814 К-07 та графіку погашення кредиту за цим кредитним договором становить 22 500,11 дол. США.
Крім того, згідно з висновком експерта від 20 травня 2019 року № 3092 встановлено, що банком при видачі кредиту відповідачам не дотримано "Положення про організацію операційної діяльності в банках України", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254. Зокрема, на копії заяви на видачу готівки №100 3474 від 28 вересня 2007 року ЗФ ВАТ "Банк Універсальний" відсутній підпис одержувача коштів. Також на меморіальному валютному ордері № 100 3474 від 28 вересня 2007 року ЗФ ВАТ "Банк Універсальний" відсутній підпис відповідальної особи та відсутній штамп банку.
Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року касаційну скаргу
ПАТ "Універсал Банк" задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 16 червня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд, скасовуючи постанову Закарпатського апеляційного суду
від 16 червня 2022 року, вказав, що на момент укладення кредитного договору
від 28 вересня 2007 року ВАТ "Банк Універсальний" мало банківську ліцензію Національного банку України і всі до неї додатки, у тому числі на операції
з валютними цінностями, залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Таким чином, використання банком іноземної валюти як засобу платежу за кредитним договором відповідало вимогам чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства. У справі, яка переглядається, також встановлено, що 08 липня 2009 року змінено найменування позивача з ВАТ "Банк Універсальний" на ПАТ "Універсал Банк", а відтак зазначені вище документи, видані НБУ, є чинними і щодо ПАТ "Універсал Банк". Апеляційний суд при апеляційному перегляді справи на зазначене належної уваги не звернув.
Також Верховний Суд вважав безпідставними посилання судів, як на підставу для відмови у задоволенні позову банку, на висновок судово-економічної експертизи від 20 травня 2019 року № 3092, оскільки заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення (стаття 110 Цивільного процесуального кодексу України, далі -
ЦПК України). У справі, яка переглядається, встановлено, що умовами укладеного 28 вересня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_1 кредитного договору та укладеної до нього додаткової угоди визначені розмір наданих кредитних коштів, розмір процентів, які підлягають сплаті за користування вказаними коштами, порядок та строки погашення кредиту та інші істотні умови, передбачені цивільним законодавством. Апеляційний суд також не врахував, що факт отримання коштів позичальником ОСОБА_1 не оспорювався, договір нею частково виконувався, недійсним кредитний договір або його окремі умови
у судовому порядку не визнавались, а згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Разом із тим розрахунок заборгованості, наданий банком, судами в достатній мірі не досліджувався, не перевірено належним чином доводи відповідачів щодо спростування указаного позивачем розміру заборгованості. При цьому слід ураховувати, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до
статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача. При цьому суд апеляційної інстанції вказані виписки не дослідив, не встановив дійсного розміру кредитної заборгованості та не визначив обсягу відповідальності боржників. За таких обставин апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості.
Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу АТ "Універсал Банк" задоволено. Рішення Великоберезнянського районного суду від 17 грудня 2019 року скасовано. Позов задоволено. Стягнуто із
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 06/1814-07
в розмірі 26 662,73 доларів США.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт отримання коштів ОСОБА_1 не оспорювався, договір частково виконувався, недійсним кредитний договір або його окремі умови у судовому засіданні не визнавався, при зверненні в суд із позовом позивач надав розрахунок заборгованості, в якому відображений рух коштів за кредитним договором та нарахування і погашення, які проводилися відповідачкою у справі, порушення нею графіку черговості погашення коштів за договором із зазначенням оплати та прострочення заборгованості за кредитом, процентами, пенею.
Із врахуванням зазначеного, апеляційний суд вважав, що заборгованість за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 06/1814-07 станом на 17 липня 2015 року становить 26 662,73 доларів США, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 25 949 доларів США, суми дострокового стягнення кредиту, 54,81 доларів США - проценти, 86,45 доларів США - підвищені проценти, які підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку відповідно до вимог статей 526, 530, 623, 624, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1057 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу (у лютому 2024 року - касаційну скаргу
у новій редакції на виконання ухвали Верховного Суду від 24 січня 2024 року) на постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення Великоберезнянського районного суду від 17 грудня 2019 року. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення дії оскаржуваної постанови до розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Як підставу касаційного оскарження заявники зазначають неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 156/268/21, від 07 лютого 2018 року у справі
№ 175/1543/16-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 916/4692/15, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 26 вересня 2018 року у справі № 711/8798/2012, від 03 жовтня 2018 року у справі № 366/1358/16-ц, від 10 жовтня 2018 року у справі № 278/2615/15-ц, від 23 листопада 2018 року у справі № 922/4404/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 444/484/15-ц, від 27 грудня
2018 року у справі № 695/3474/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Водночас посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані
у справі докази, а саме - висновок експерта від 20 травня 2019 року № 3092 (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Заявники, посилаючись на висновок експерта від 20 травня 2019 року № 3092, також зазначають у касаційній скарзі, що позивач не довів факт надання коштів відповідачу, тому позов не підлягає задоволенню; апеляційний суд проігнорував розрахунок заборгованості, здійснений судовим експертом у своєму висновку, згідно з яким, відповідно до досліджених документів, станом на дату, заявлену позивачем (17 липня 2017 року), заборгованість за умовами кредитного договору та графіку погашення кредиту за кредитним договором становить
22 500,11 доларів США, а не 26 662,73 доларів США.
У березні 2024 року від АТ "Універсал Банк" до Верховного Суду надійшов відзив, який не підписаний представником банка, з приводу чого суд касаційної інстанції зазначає таке.
За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з частиною другою статті 178 ЦПК України відзив підписується відповідачем або його представником.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, оскільки відзив АТ "Універсал Банк" на касаційну скаргу
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підписаний, то він підлягає залишенню без розгляду та поверненню позивачу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передана на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для сплати судового збору та приведення у відповідність щодо її форми і змісту.
У встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунуто.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне оскарження
у справі (з підстав, передбачених пунктами 1, 4 статті 389 ЦПК України), витребувано матеріали справи № 298/825/15-ц із Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року до розгляду справи в суді касаційної інстанції та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи
№ 298/825/15-ц.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 вересня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний", правонаступником якого
є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 30 000 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами 11,95 % річних та кінцевим терміном повернення - 27 вересня 2037 року.
Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (додаток № 1), який є невід`ємною частиною цього договору.
Відповідно до графіку погашення заборгованості по кредиту (додаток № 1) сума щомісячного платежу у період з 10 листопада 2007 року до 27 вересня 2037 року становить 83,33 доларів США.
Підпунктом 7.1.2. кредитного договору визначено, що при зміні облікової ставки НБУ, інфляційного індексу чи кон`юнктури ринку попиту на кредитні ресурси банк має право переглянути встановлену пунктом 1.1 процентну ставку за користування кредитом, про що повідомляє позичальника в письмовій формі за 10 календарних днів до дня встановлення нової ставки.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 28 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідачка передала в іпотеку банку двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
28 вересня 2007 року між ВАТ "Банк Універсальний" та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до умов якого відповідач поручився перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 у повному обсязі усіх обов`язків, що виникли з кредитного договору від 28 вересня 2007 року.
У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору заборгованість станом на 17 липня 2015 року становить 26 662,73 доларів США, з яких: прострочена заборгованість - 578,55 доларів США, сума дострокового стягнення кредиту - 25 942,92 доларів США, проценти - 54,81 доларів США, підвищені проценти - 86,45 доларів США.
06 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 28 вересня 2007 року, відповідно до якої сторони домовилися, що починаючи з 11 квітня 2008 року виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором має здійснюватися в порядку та на умовах, визначених цією додатковою угодою.
Цією додатковою угодою уточнено порядок погашення грошових зобов`язань позичальника перед банком, визначений порядок дострокового погашення боргу, уточнено порядок зміни процентної ставки. Сторони також погодили, що протягом дії цього договору може бути змінено розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин: у разі зміни НБУ розміру чинної ставки та/або у разі запровадження адміністративних та/або інших заходів, які збільшують вартість коштів на українському ринку, та/або у випадку зміни ставок LIBOR, EURIBOR, та/або в інших випадках, якщо банк обґрунтовано вважає, що така зміна відповідає ринковим умовам або має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банка.
Про зміну процентної ставки банк має повідомити позичальника письмово: не менше ніж за 15 календарних днів до дати зміни розміру процентної ставки; протягом 7 календарних днів з дати набрання чинності нового розміру процентної ставки.
08 липня 2009 року змінено найменування позивача з ВАТ "Банк Універсальний" на ПАТ "Універсал Банк".
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області
від 16 травня 2018 року у справі призначено судову бухгалтерсько-економічну експертизу.
Згідно з висновком експерта від 20 травня 2019 року № 3092 наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ "Універсал Банк" не відповідає умовам укладеного між вказаними сторонами графіку погашення кредиту та розрахунковим документам (первинним бухгалтерським документам) щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором.
Відсоткова ставка ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором від 28 вересня 2007 року № 06/1814 К-07, яка застосована у розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1, станом на 17 липня 2017 року становить 11,95 %.
Заборгованість позичальника ОСОБА_1 перед ПАТ "Універсал Банк" станом на дату, заявлену позивачем за умовами кредитного договору від 28 вересня
2007 року № 06/1814 К-07 та графіку погашення кредиту за цим кредитним договором становить 22 500,11 доларів США.
Внаслідок укладення 06 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк" та позичальником ОСОБА_1 додаткової угоди № 1 до кредитного договору від 28 вересня 2007 року № 06/1814 К-07 не збільшився обсяг відповідальності поручителя, оскільки сума кредиту не збільшувалась, відсоткова ставка не змінювалась, відповідальність позичальника за прострочення платежу не змінилась.
Крім того, із дослідницької частини висновку експерта від 20 травня 2019 року № 3092 випливає, що банком при видачі кредиту відповідачам не дотримано "Положення про організацію операційної діяльності в банках України", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254. Зокрема, на копії заяви на видачу готівки № 100 3474 від 28 вересня 2007 року ЗФ ВАТ "Банк Універсальний" відсутній підпис одержувача коштів. Також на меморіальному валютному ордері № 100 3474 від 28 вересня 2007 року ЗФ ВАТ "Банк Універсальний" відсутній підпис відповідальної особи та відсутній штамп банку.