ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 766/22017/18
провадження № 61-18403св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Херсонська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Верещаки Олексія Миколайовича, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2021 року під головуванням судді Ус О. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Воронцової Л. П., Майданіка В. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Херсонська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визначити порядок користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до другого варіанту, визначеного у висновку судової земельно-технічної експертизи від 07 березня 2019 року № 019/2019, а саме: виділити ОСОБА_1 в користування частину земельної ділянки площею 0,0204 га (204 кв. м, що на 1,5 кв. м менше від ідеальної належної площі), на якій розташовані об`єкти нерухомості, що йому виділені рішенням суду. На графічному додатку 3 до висновку експерта ця ділянка позначена сірим кольором; виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у спільне користування окрему частину земельної ділянки, площею 0,0207 га (207 кв. м, що на 1,5 кв. м більше від ідеальної належної площі), на якій розташовані об`єкти нерухомості, що їм виділяються за рішенням суду. На графічному додатку 3 до висновку експерта ця ділянка позначена світло-сірим кольором.
В обґрунтування вимог вказував, що він є власником 27/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 липня 2006 року вказану частину домоволодіння виділено в натурі.
Зазначене рішення суду в частині визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, скасовано ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2006 року та направлено справу на новий розгляд в цій частині до суду першої інстанції.
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 березня 2010 року провадження у вказаній справі в частині визначення порядку користування земельною ділянко залишено без розгляду.
Вказував, що інша частина домоволодіння на праві приватної спільної часткової власності належить відповідачам.
Відповідно до матеріалів технічного паспорту земельна ділянка площею 448,8 кв. м знаходиться у спільному користуванні співвласників будинку.
Згідно з рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 16 квітня 2014 року йому відмовлено у задоволенні позову про визначення порядку користування земельною ділянкою за вищевказаною адресою з підстав того, що експертом фактично неправильно визначені розміри та межі спірної земельної ділянки.
Зазначав, що на даний час відповідачами без його дозволу та оформлення дозвільних документів на будівництво здійснюється незаконна забудова спірної земельної ділянки, такі дії відповідачів аргументуються тим, що порядок користування земельною ділянкою не встановлено, отже дії відповідачів направлені на порушення його прав щодо вільного користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування його частини домоволодіння, внаслідок чого він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Короткий зміст рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 05 травня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що розміри та межі спірної земельної ділянки не відповідають документально її розмірам та межам, закріпленим у встановленому порядку органом місцевого самоврядування, тому визначення судом порядку користування земельною ділянкою у випадку, коли фактична площа цієї земельної ділянки не відповідає площі земельної ділянки, закріпленої за домоволодінням рішенням органу місцевого самоврядування, означало б фактичне надання у користування сторін нової земельної ділянки з новими межами, що є втручанням суду у компетенцію органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, що законом не допускається.
Херсонський апеляційний суд постановою від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2021 року скасував.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Херсонська міська рада, про визначення порядку користування земельною ділянкою закрив.
Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги позивача щодо визначення порядку користування земельною ділянкою, на якій розташоване домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1, вже були предметом судового розгляду між тими самими сторонами і з тих самих підстав, та за наслідками їх розгляду винесені судові рішення, які набрали законної сили та є чинними на теперішній час.
Верховний Суд постановою від 13 вересня 2023 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Верещеки О. М. про розгляд справи за участі позивача відмовив.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Верещаки О. М. задовольнив частково.
Постанову Херсонського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року скасував, справу передав до апеляційного суду для продовження розгляду.
Направляючи справу до апеляційного суду для продовження розгляду, Верховний Суд зазначив, що ОСОБА_1, звертаючись до суду із вказаним позовом, змінив предмет позову, тобто позовні вимоги у справі № 2114/10236/12 та у справі, яка переглядається, не є тотожними, оскільки в якості підстави у позові в справі № 2114/10236/12 зазначались обставини, що мали місце в 2013 році, а обставини цієї виникли в 2018 році; між сторонами склалися триваючі правовідносини, пов`язані з користуванням спірною земельною ділянкою, а отже відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Херсонський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діяв адвокат Верещака О. М., залишив без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів правомірного збільшення розміру східної межі земельної ділянки та зміни її конфігурації, визначеної органом місцевого самоврядування та відображеної у технічному паспорті на домоволодіння, а визначення порядку користування такою земельною ділянкою порушуватиме права третіх осіб.
Доводи апелянта про те, що встановлення порядку користування земельною ділянкою між співвласниками будинку не має наслідком набуття ними права власності на виділені частини цієї ділянки та, відповідно, не порушує права третіх осіб, колегія суддів вважала необґрунтованими, оскільки співвласники нерухомого майна мають права на користування лише тією земельною ділянкою, яка виділена їм на правовій підставі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Верещака О. М., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 05 травня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі №520/432/19, від 17 лютого 2021 року у справі № 473/4829/13-ц, від 13 липня 2022 року у справі № 569/14731/17, від 28 жовтня 2020 року у справі № 2114/2-3819/11, від 13 березня 2019 року у справі № 734/3785/15-ц, від 21 жовтня 2020 року у справі № 751/9419/16-ц, 04 вересня 2020 року у справі № 619/2275/17, від 21 березня 2018 року у справі № 381/3268/16-ц, Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15.
Висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою співвласниками будинку не відповідають обставинам справи, а зменшення площі земельної ділянки до 411 кв. м обумовлено відсутністю встановленню чітких меж земельної ділянки станом на 1991 рік та умов фактичного користування земельної ділянки.
Порушень прав відповідачів та третіх осіб при виділі окремих земельних ділянок у користування позивача відсутні. Визначення порядку користування земельною ділянкою меншою за площею ніж зазначено у рішенні, не порушує права третіх осіб, та не може нівелювати прав позивача на реалізацію встановлення права користування земельною ділянкою під домоволодінням.
Під час розгляду справи, врахувавши висновки судової земельно-технічної експертизи, представник Херсонської міської ради не заперечував проти задоволення позовних вимог, відповідно права третьої особи не порушено.
Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи не подали
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 07 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Херсонського міського суду Херсонської області.
22 лютого 2024 року цивільна справа № 766/22017/18 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 липня 2006 року у справі № 2-291 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визначення порядку користування та розпорядження земельною ділянкою, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розподіл домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою, вимоги задоволено, виділено у власність ОСОБА_8 у житловому будинку літ. А" на АДРЕСА_1 приміщення: 1-2 (житлове) площею 6,4 кв. м, вартістю 1 908 грн; 1-4 (житлове) площею 11,1 кв. м, вартістю 3 309 грн; 1-5 (житлове) площею 16,0 кв. м, вартістю 4 770 грн; 1-6 (житлове) площею 9,9 кв. м вартістю 2 951 грн; сені літ. "а" (прим.1) площею 8,4 кв. м, вартістю 2 062 грн; літня кухня літ. "Д", вартістю 1 138 грн; сарай літ. "З" вартістю 241 грн, туалет літ. "Е" вартістю 153 грн; ворота № 5 вартістю 137 грн; огорожа № 6 вартістю 67 грн, водопровідна колонка № 7 вартістю 154 грн, відповідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 14 грудня 2005 року. Дійсна вартість виділеної частини складає 16 990 грн. Визначено порядок користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 22 листопада 2006 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 19 липня 2006 року скасовано в частині визначення між сторонами порядку користування земельною ділянкою, розташованою на АДРЕСА_1, та зобов`язано сторони не чинити перешкоди один одному при проведенні ремонтних робіт підземних каналізаційних та водопостачальних комунікацій. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до того ж суду в іншому складі. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 10 березня 2010 року позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення порядку володіння та користування частиною домоволодіння та земельною ділянкою залишено без розгляду, провадження у справі закрито.
З Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 32588026, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 20 грудня 2011 року, вбачається, що домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності належить: ОСОБА_2 - 2/5 частини; ОСОБА_8 - 27/100 частин; ОСОБА_3 - 33/100 частин.
ОСОБА_1 є власником 27/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці місцевих рад, загальною площею 448,8 кв. м, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 21 грудня 2011 року державним нотаріусом Третьої херсонської державної нотаріальної контори Місюр В. М. за реєстровим № 3-2017, після померлого ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та витягом про державну реєстрацію прав № 33143344, виданого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 10 лютого 2012 року.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року у справі № 2/6672/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, позовні вимоги задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою.
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 16 квітня 2014 року рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року скасовано та ухвалено нове, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що на час вирішення спору судом першої інстанції розміри, а відтак і межі спірної земельної ділянки, не відповідали документально її розмірам та межам, закріпленим у встановленому законом порядку органом місцевого самоврядування.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.