ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 759/14651/22
провадження № 61-11158св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах сім`ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Ванджураком Романом Васильовичем, на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року у складі колегії суддів:Фінагеєва В. О., Кашперської Т. Ц., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах сім`ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 жовтня 2012 року між сторонами у справі було укладено шлюб, від якого в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З часу укладення шлюбу сторони проживали за місцем реєстрації позивача у квартирі, яка йому належить на праві власності. Однак, у 2014 році, коли дитині виповнилось півтора роки, ОСОБА_2 залишила позивача з маленьким сином, жодним чином не погоджуючи це з позивачем і не пояснюючи останньому такі дії. При цьому така поведінка відповідачки не була викликана діями позивача по відношенню до неї, які можна було б розцінити, як умисне відсторонення матері від дитини.
З будь-якими зверненнями до правоохоронних органів чи органів у справах дітей за захистом своїх прав чи вимогами посприяти у відновленні порушених прав ОСОБА_2 не зверталась.
У зв`язку із цим, позивач вважає, що відповідачка добровільно залишила дитину, тобто свідомо самоусунулася від своїх батьківських обов`язків. Дитина перебуває на повному утриманні батька та проживає разом з ним. Мати не приймає жодної участі у вихованні дитини, не цікавиться її здоров`ям, успіхами у навчанні, морально та матеріально не підтримує, не піклується про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується з дитиною. Усі питання щодо виховання сина вирішуються позивачем особисто, без участі та підтримки з боку відповідачки.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року позов задоволено.
Позбавлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження видано відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 3759).
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи підтверджено факт свідомого ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на неї статтею 150 Сімейного кодексу України відносно неповнолітньої дитини.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 20 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів винної поведінки відповідачки щодо умисного ухилення її від виконання батьківських обов`язків, як і не доведено, що інтереси дитини потребують позбавлення матері батьківських прав щодо неї.
Суд встановив, що позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не бажає спілкуватися з сином та брати участь у його вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.
Суд врахував, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30 липня 2024 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ванджурака Р. В. через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 03 липня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі заочне рішення місцевого суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, а також без урахування правового висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
23 вересня 2024 року ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Гладченко А. В. надіслала до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на її законність та обгрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
15 серпня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що 26 жовтня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1318.
Згідно з свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 3759), батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02 квітня 2020 року (справа № 759/24301/19) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до довідки б/н ТОВ "Дитяча Дача" ОСОБА_3 відвідував дошкільний заклад вказаного товариства, куди його щоденно приводив і забирав батько, який також відвідував батьківські збори, виховні заходи, брав участь у житті групи. За період відвідування дошкільного закладу хлопчик завжди був чисто та охайно вдягнутий та доглянутий. Батько приділяв достатньо уваги розвитку дитини, опікувався його здоров`ям, забезпечував фінансові потреби навчально-виховного процесу. Мати дитини за час навчання не приводила і не забирала сина, не відвідувала батьківські збори, не брала участі у виховних заходах, у житті групи. З вихователями не спілкувалась.
Згідно з довідкою ТОВ "Заклад загальної середньої освіти I-II ступеню: гімназія "Цивілізатор" б/н від 20 грудня 2021 року, ОСОБА_3 навчався в указаній гімназії з 30 серпня 2019 року по 06 квітня 2021 року й за цей період часу хлопчик завжди був чисто та охайно вдягнутий та доглянутий. Батько щоденно приводив і забирав дитину з гімназії, відвідував батьківські збори, виховні заходи, брав участь у житті класу. Батько приділяв достатньо уваги розвиткові дитини, опікувався її здоров`ям, забезпечував фінансові потреби навчально-виховного процесу й одноособово займався вихованням дитини. Мати дитини у свою чергу, згідно указаної довідки, за час навчання не приводила і не забирала сина з гімназії, не відвідувала батьківські збори, не брала участі у виховних заходах, у житті класу. З учителями не спілкувалась.
Згідно з листом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Шевченківського району м. Києва № 484 від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на обліку в даному закладі, укладена декларація про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу. На профілактичні огляди, лабораторне обстеження, вакцинацію, огляди педіатра у випадку хвороби та на огляди до вузьких спеціалістів дитину до медичного закладу супроводжує батько ОСОБА_1 . Рекомендації лікаря виконуються в повному обсязі, батько відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків.
Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним членами комісії Гатненської сільської ради 18 січня 2023 року, проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 . Встановлено задовільні умови проживання, будинок облаштований всіма необхідними меблями та технікою, є все необхідне для розвитку та проживання, виховання дитини.
З копії заяви від 09 вересня 2022 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буренко О. М., вбачається, що ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, й усвідомлює, що дитина може бути усиновлена.
Згідно з висновком Служби у справах сім`ї та дітей Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області вх. № 31580 від 31 травня 2023 року, 24 квітня 2023 року в приміщенні Служби у справах сім`ї та дітей Гатненської сільської ради ОСОБА_2. написала заяву, в якій вона заперечує проти того, щоб її позбавляли батьківських прав та вказує про те, що має намір звернутись до нотаріуса з метою анулювання нотаріальної заяви. На комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Гатненської сільської ради ОСОБА_2 було рекомендовано звернутись до нотаріуса для відкликання заяви щодо позбавлення батьківських прав.
З висновку Служби у справах сім`ї та дітей Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, затвердженого рішенням Гатненської сільської ради № 6/4 від 25 квітня 2024 року, вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Гатненської сільської ради, урахувавши обставини, які мають істотне значення, з метою захисту прав і законних інтересів дитини та взявши до уваги те, що гр. ОСОБА_4 ухиляється від виховання дитини, не цікавиться життям та станом здоров`я, не намагається спілкуватися з нею, не надає необхідної матеріальної допомоги, не забезпечує потреби дитини, дійшла висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.