ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 813/2303/18
касаційне провадження № К/9901/1652/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 (суддя Коморний О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді - Нос С.П., Шевчук С.М.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати наказ відповідача від 11.12.2017 №6165, податкові повідомлення-рішення від 13.02.2018 №0050791311, №0050581311, №0050531311, №0051051311, №0050681311, №0050651311, №0051061311, №0050551311, №0050711311, рішення від 07.05.2018 №0177851311 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2018 № Ф-0177841311, податкову вимогу від 08.06.2018 №64506-17, рішення від 08.06.2018 №20596/10/13-01-17-04-09 про опис майна у податкову заставу.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про відсутність правових підстав у контролюючого органу для проведення перевірки, що свідчить про протиправність прийнятих податковим органом рішень за результатами проведення такої перевірки.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, позов задовольнив повністю: визнав протиправними та скасував наказ Управління від 11.12.2017 №6165 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, податкові повідомлення-рішення від 13.02.2018 №0050791311, №0050581311, №0050531311, №0051051311, №0050681311, №0050651311, №0051061311, №0050551311, №0050711311, рішення від 07.05.2018 №0177851311 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2018 №Ф-0177841311, вимогу від 04.06.2018 №64506-17, рішення від 08.06.2018 №20596/10/13-01-17-04-09 про опис майна у податкову заставу.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для проведення перевірки позивача, що є підставою для скасування наказу на проведення перевірки та, як наслідок, дійшов висновку, що всі наступні дії податкового органу, зокрема, щодо проведення перевірки, складання за її результатами акта перевірки та, відповідно, прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень є неправомірними.
Відповідач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Стверджує про наявність підстав для проведення перевірки платника, правомірність її проведення, обґрунтованість прийнятих контролюючим органом рішень з підстав виявлення ним порушень за результатами проведеної перевірки.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, які викладені в акті перевірки та якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 17.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а скаргу відповідача залишити без задоволення.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.12.2024 прийняв касаційну скаргу відповідача до провадження та визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні 11.12.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Управлінням 11.12.2017 видано наказ №6165 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 ". На підставі цього наказу контролюючим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування, та сплати податків і зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 11.01.2018 № 57/13-01-13-07/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог:
пункту 177.2 статті 177 ПК України, що призвело до не визначення розміру валового доходу, валових витрат та чистого доходу, одержаних/понесених протягом періоду з 01.10.2015 по 31.12.2016, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 418076,02 грн;
пункту 177.5 статті 177 ПК України, що призвело до неподання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи, одержані в 2015-2016 роках;
підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, частини 1 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, що призвело до порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, внаслідок чого донараховано єдиний податок в сумі 42475,19 грн;
пунктів 183.2, 183.10 статті 183, пункту 188.1 статті 188 ПК України, що призвело до несвоєчасної реєстрації платником податку на додану вартість та не визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 3691822,71 грн, в наслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 228786,65 грн;
підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, пункту 16.1 підрозділу 10 розділу XX перехідних положень ПК України, що призвело до не визначення бази оподаткування військовим збором в розмірі 2282389,97 грн, в наслідок чого донараховано військовий збір в сумі 34235,85 грн;
пункту 177.10 статті 177 ПК України, що призвело до не ведення обліку доходів та витрат за 2015-20І6 роки;
підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в наслідок чого не утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 169,13 грн та не перераховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 1144,89 грн;
підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 ПК України, пунктів 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 16 розділу XX Перехідних положень ПК України, в наслідок чого не перераховано до бюджету військовий збір в розмірі 108,50 грн.
пункту 121.1 статті 121 ПК України;
частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами і доповненнями, що призвело до не визначення бази нарахування єдиного внеску за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 в сумі 440432,00 грн та донараховано єдиний внесок в сумі 105295,31 грн;
підпункту 296.5.1 пункту 296.5 статті 296 ПК України;
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято: податкові повідомлення рішення від 13.02.2018 №0051051051311, №0050531311, №0050581311, № 0050791311, №0050681311, №0050651311, №0050551311, №0050711311; рішення про застосування штрафних санкцій від 07.05.2018 №0177851311.
В подальшому, контролюючим органом винесено податкову вимогу від 04.06.2018 №64506-17 та рішення від 08.06.2018 №20596/10/13-01-17-04-09 про опис майна у податкову заставу.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних ріш