ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 640/14829/21
адміністративне провадження № К/990/7068/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Дашутіна І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року (головуючий суддя Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №640/14829/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" (далі - позивач, ТОВ "БНК-Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 23.02.2021 №00060040206 форми "В4" яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 415 558 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18.07.2022 позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.02.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2022 скасував. Провадження у справі закрив. Роз`яснив ТОВ "БНК-Україна", що зазначений спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, в межах провадження у справі про банкрутство.
Закриваючи провадження у цій справі, апеляційний суд виходив з того, що Велика Палата Верховного Суду, визначаючи юрисдикційність спорів з майновими вимогами боржника та до боржника, щодо якого здійснюється процедура банкрутства, неодноразово зазначала про необхідність розгляду спорів між боржником та іншими суб`єктами (як органами, наділеними владними повноваженнями, так і суб`єктами приватно-правових відносин) щодо майна боржника в межах процедури банкрутства.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "БНК-Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство зазначило, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №905/2030/19, оскільки фактичні обставини у справі №640/14829/21 є відмінними з обставинами в означеній постанові Великої Палати Верховного Суду. Зокрема, акцентує увагу на тому, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі, що розглядається, ухвалене судом 18.07.2022, а ухвала Господарського суду Львівської області у справі №914/2450/22 про відкриття провадження у справі про банкрутство постановлена 02.11.2022. Тобто, позивач стверджує, що рішення суду першої інстанції у даній справі ухвалене до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її доводів заперечує, вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив обґрунтоване рішення та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Верховний Суд ухвалою від 13 березня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Головним питанням у цій справі, які складають межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, є юрисдикційна підсудність цього спору адміністративним судам з огляду на наявність відносно позивача провадження у справі про банкрутство.
Згідно із частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом спеціалізації і визначається законом.
Метою запровадження цього засадничого принципу є більш глибокий і фаховий розгляд найбільш складних справ суддями, що мають відповідний досвід.
Спеціалізація є основним критерієм розподілу юрисдикцій і, власне, причиною створення судів різних юрисдикцій, бо нівелювання юрисдикційних критеріїв (у тому числі їх "змішування" в залежності від обставин конкретної справи, майнового стану особи, мети чи стадії її звернення до суду) призводить до розгляду однакових за своєю юридичною природою спорів різними судами, плутанини у визначенні належного суду, і, зрештою, - порушення принципів верховенства права і правової визначеності, що є прямим порушенням означеної вище норми Конституції України.
Головним критерієм розмежування адміністративної та господарської судових юрисдикцій є предмет спору та зміст спірних правовідносин.
При вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Приписами статей 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні та в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції й може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин відповідну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт має виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тобто якщо спір виник у сфері публічно-правових відносин, це виключає розгляд справи в порядку господарського судочинства.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Водночас ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України закріплена спеціальна юридична норма, відповідно до якої до справ, що належать до юрисдикції господарських судів, входять справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
Як встановлено судом, ТОВ "БНК-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
18.07.2022 Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про задоволення позову ТОВ "БНК-Україна".
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.02.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2022 скасував, провадження у справі №640/14829/21 за адміністративним позовом закрив.
10.03.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ТОВ "БНК-Україна" про направлення справи за встановленою юрисдикцією та передав справу №640/14829/21 на розгляд до Господарського суду Львівської області.
03.04.2023 Господарський суд Львівської області постановив ухвалу про прийняття зазначеної справи до розгляду в межах провадження справи №914/2450/22 про банкрутство ТОВ "БНК-Україна".
10.01.2024 Господарський суд Львівської області рішенням у справі №914/2450/22 позов задовольнив повністю.
25.04.2024 постановою Західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Львівської області від 10.01.2024 у справі №914/2450/22 скасував. Прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
01.08.2024 постановою Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду касаційну скаргу ТОВ "БНК-Україна" залишив без задоволе