ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 916/4659/23(914/411/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024
та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядник майном Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІ ФЛОУ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Учасники справи:
ТОВ "МАНІ ФЛОУ": Барила К. В. (адв);
Арбітражний керуючий: Козирицький А. С.;
ТОВ "ОПТІМУС +": Дяків В. Б. (адв.);
ТОВ "БРРЕНТ": не з`явився;
приватний нотаріус Гусак Р. Т.: не з`явився;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "МАНІ ФЛОУ" звернулось до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріально округу Гусаком Р.Т. та зареєстрованого у реєстрі за №82.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- під час укладання оспорюваного правочину було порушено вимоги частини 1, 2 статті 319, частини 1 статті 321, статті 658 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України;
- договір купівлі-продажу від 27.12.2013, за яким ТОВ "ОПТІМУС+" було набуто у власність спірне нерухоме майно, є нікчемним, що встановлено судовими рішеннями у справі № 914/2150/18. Відтак, ТОВ "Оптімус+" не мало законних підстав для відчуження вищевказаних нежитлових приміщень на користь ТОВ "БРРЕНТ" за оспорюваним позивачем договором від 29.01.2020;
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020 у справі №914/2150/18, яка передувала укладенню між відповідачами договору купівлі-продажу, було застосовано заходи забезпечення позову за заявою ТОВ "МАНІ ФЛОУ" шляхом заборони ТОВ "ОПТІМУС+", державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна;
- заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору дозволить належно і ефективно захистити порушені права, адже нерухоме майно знаходиться у володінні ТОВ "МАНІ ФЛОУ" і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ" на це майно.
2. Хід розгляду справи
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.02.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, позов задоволено повністю з тих підстав, що відчуження нерухомого майна відбулося під час встановленої судом заборони на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо цього майна, а тому оспорюваний договір не відповідає вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
2.2. Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 та рішення Господарського суду Львівської області від 17.02.2022, справу № 914/411/21 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
2.3. У своїй постанові Верховний Суд, зокрема, зазначив про те, що при новому розгляді справи судам слід врахувати, що суди попередніх інстанцій ототожнили наведені вище заходи забезпечення позову (заборона вчиняти реєстраційні дії, заборона на відчуження майна, арешт майна) та не надали оцінки їх правовим наслідкам. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не зазначили, яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин; не перевірили доводи та докази, якими позивач обґрунтовував порушення прав чи законних інтересів оспорюваним договором, та не встановили наявність підстав для їх захисту.
3. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій за результатами нового розгляду справи
3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020, укладений між відповідачами. Присуджено до стягнення з відповідачів на користь позивача по 1 135 грн судового збору.
3.2. Судове рішення мотивоване тим, що:
- договір купівлі-продажу нежитлових приміщень № 5281 від 27.12.2013, на підставі якого ТОВ "ОПТІМУС +" набуто право власності, є нікчемним в силу закону з 27.12.2013 та не створив жодних юридичних наслідків, у тому числі щодо переходу права власності на нежитлові приміщення, що підтверджено під час розгляду справи № 914/2150/20;
- на момент укладення оспорюваного правочину ТОВ "ОПТІМУС +", як продавець, не був власником відчужуваного майна, а тому не міг ним розпоряджатися;
- сторонами не заперечувалась обставина фактичного володіння позивачем нерухомим майном, яке було відчужене за оспорюваним правочином, тому обраний позивачем спосіб захисту відповідає критерію правомірності та ефективності захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності у відносинах між сторонами стосовно спірного майна.
3.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 залишено без змін, але змінено мотивувальну частину вказаного рішення з врахуванням мотивів, викладених у даній постанові.
3.4. Підставою для коригування мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду слугувало те, що суд першої інстанції послався на обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі №914/2150/18, яке є скасованим повністю та не створює жодних преюдиціальних обставин, тому суд безпідставно застосував частину четверту статті 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України замість детального аналізу та оцінки наявних доказів щодо обґрунтування нікчемного правочину.
3.5. За висновком апеляційного господарського суду, суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення, дійшов помилкового висновку про можливість використання обставин, які були встановлені у скасованому рішенні суду, як преюдиційних, чим порушив норми процесуального права, однак це не призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. 27.12.2013 між ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" (правонаступником якого є ПАТ "БГ БАНК" (продавець) та ТОВ "ОПТІМУС +" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (далі - Договір від 27.12.2013), посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корнало Г.В., зареєстрований у реєстрі за № 5281.
4.2. За умовами вказаного договору:
- Банк передав у власність ТОВ "ОПТІМУС +" належні йому на праві власності нежитлові приміщення, загальною площею 4 571,2 кв.м., розташовані в м. Львові по вул. Героїв УПА, буд. №73;
- Державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості за продавцем в реєстрі прав власності на нерухоме майно проведено за індексним номером 14049688 від 28.08.2009;
- нежитлові приміщення належать продавцю на праві власності на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 26.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Т.Л, зареєстрованого в реєстрі за № 1913 (пункт 1.2);
- загальна вартість нежитлового приміщення, згідно з Довідкою про балансову вартість об`єкта нерухомого майна №25-1900, виданої продавцем 26.12.2013, складає 2390180 грн без ПДВ (пункт 1.4);
- погоджена сторонами загальна вартість продажу нежитлових приміщень складає 2391666,67 грн, окрім того ПДВ 20% - 478333,33 грн, разом з ПДВ - 2870000 грн. Покупець зобов`язується оплатити продавцю 160000 грн, в т. ч. 26666,67 грн ПДВ в день підписання цього Договору, а 2710000 грн в т.ч. 451666,66 грн ПДВ до 30.12.2013, шляхом їх сплати на рахунок продавця № 373948002, відкритий у ПАТ "БАНК ПЕРШИЙ" м. Київ, Код ЄДРПОУ 20717958, код Банку: (МФО) 320995 (підпункт 1.4.1 пункту 1.4);
- правові наслідки укриття розміру дійсної продажної ціни відчужуваного майна продавцеві та покупцеві нотаріусом роз`яснено (пункт 1.5);
- право власності на нежитлові приміщення виникає у покупця відповідно до статей 182, 334 ЦК України з дня державної реєстрації прав власності на нього в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але не раніше повної сплати покупцем продавцю суми загальної вартості продажу Нежитлових приміщень, встановленої в п. 1.4. Договору. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками продавця і покупця та нотаріального посвідчення (пункти 6.11, 6.12).
4.3. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136802124 від 09.09.2018, державний реєстратор 27.12.2013 зареєстрував право приватної власності ТОВ "ОПТІМУС +" на придбані нежитлові приміщення згідно договору купівлі-продажу від 27.12.2013, загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 за номером запису про право власності: 4111803.
4.4. 27.11.2014 Правління Національного банку України прийняло постанову №745 "Про віднесення ПАТ "БГ Банк" до категорії неплатоспроможних", а Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - рішення № 131 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "БГ Банк".
4.5. Постановою Правління Національного банку України № 134 від 26.02.2015 відкликано банківську ліцензію та постановлено ліквідувати ПАТ "БГ Банк".
4.6. Згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №43 від 27.02.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ Банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб.
4.7. 27.03.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №10741110058002367 про державну реєстрацію припинення ПАТ "БГ БАНК".
4.8. Наказом ліквідатора ПАТ "БГ Банк" №30 від 06.09.2018 визнано нікчемним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +". Скеровано до ТОВ "ОПТІМУС +" повідомлення про нікчемність правочину в порядку статей 37, 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з вимогою повернути Банку за актом приймання-передачі нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, як такі, що отримані на підставі нікчемного правочину.
4.9. Згідно зі Звітом про оцінку майна ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, станом на 27.12.2013 (дату їх продажу), становила 10 184 000 грн, без урахування ПДВ.
4.10. 29.01.2020 між ТОВ "ОПТІМУС +" (продавець) та ТОВ "БРРЕНТ" (покупець) укладено оспорюваний у даній справі договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого передбачено наступне:
- продавець (в особі представника) передає у власність покупцю (в особі представника), а покупець приймає у власність нежитлові приміщення, літ."Б-3" загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. № 73 (пункт 1);
- нежитлові приміщення, що відчужуються, належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, серія та номер: 5281, виданий 27.12.2013 року, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 27.12.2013 року. Номер запису про право власності: 4111803. Реєстраційний номер об`єкта нерухомості - 258008746101 (пункт 2);
- продаж нежитлових приміщень вчинено за ціною 2736308,29 грн., без ПДВ, які Покупець зобов`язується сплатити Продавцю не пізніше 01.09.2020, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Факт повного розрахунку за продані приміщення підтверджується банківським платіжним повідомленням (пункт 3);
- продавець свідчить, що: незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначених нежитлових приміщень в цьому договорі немає; від Покупця не приховано обставин, які мають істотне значення для цього договору; до укладення цього договору нежитлові приміщення іншим особам не відчужені; нежитлові приміщення, які відчужуються, під забороною (арештом) та в заставі, податковій заставі не перебувають. Факт відсутності заборони відчуження зазначених нежитлових приміщень підтверджується довідками, виданими 29.01.2020 Гусаком Р.Т., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (пункт 6).
4.11. Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстровано в реєстрі за № 82.
4.12. 22.11.2019 ПАТ "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів (продавець) та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (покупець) уклали договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрований в реєстрі за № 3225.
4.13. Відповідно до пункту 1.1 зазначеного договору продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 кв. м (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової будівлі), розташовані за адресою: вул. Героїв УПА (колишня вулиця І. Тургенєва), 73, м. Львів, право власності на яке виникло у продавця у результаті звернення стягнення на заставлене майно на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Львівського MHO Стоцком Т. Л., зареєстрованого в реєстрі за № 1913, право власності продавця було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.08.2009 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладеного між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +", посвідченого приватним нотаріусом Львівського MHO Корпало Г. В., зареєстрованого в реєстрі № 5281 (який відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є нікчемним та який в силу закону не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю), які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:
- визнання права власності на нерухоме майно;
- визнання правочину щодо припинення права власності продавця недійсним;
- припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
- права та обов`язки позивача у справі № 914/2150/18;
- та інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
- витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;
- оскарження у судовому порядку недійсності правочину, за яким Продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;
- звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством та укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;
- набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності;
- отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;
- інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;
- пред`явлення позову про визнання права власності Покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за Покупцем.
4.14. За умовами пунктів 1.2-1.5 договору купівлі-продажу майнових прав покупець сплачує продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору. До покупця переходять всі цивільні права та обов`язки продавця за майновими правами в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі, але не виключно, право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що випливає із основного договору, права вчинення всіх реєстраційних дій відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від імені продавця в разі винесення тих чи інших судових рішень, що набули законної сили та виконання яких пов`язано з вчиненням дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За умовами задоволення позовних вимог у справі №914/2150/18 та фактичного виконання судового рішення у справі № 914/2150/18, даний договір є самостійною підставою в розумінні частини другої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та статей 182, 657 ЦК України для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, майнові права на яке являється предметом цього договору.
4.15. Відповідно до пункту 1.6 договору купівлі-продажу майнових прав останній є підставою для заміни продавця на покупця у наявних судових процесах та/чи наявних виконавчих провадженнях, в тому числі у справі №914/2150/18.
4.16. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.12.2019 замінено позивача - банк в особі уповноваженої особи Фонду його правонаступником - ТОВ "МАНІ ФЛОУ" з підстав набуття останнім майнових прав/права власності на нерухоме майно, які можуть виникнути в майбутньому, на спірні нежитлові приміщення, включаючи права та обов`язки позивача у справі № 914/2150/18.
4.17. Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що у постанові Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 у справі № 914/2150/18 (з урахування ухвали про виправлення описки від 19.06.2023) відносно нього та відповідачів суд встановив обставини, які мають приюдиційне значення, у справі №914/411/21. Зокрема про те, що договір між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС+" був нікчемним в силу закону вже з 27.12.2013 та не створив жодних юридичних наслідків.
4.18. Врахувавши наведене, місцевий господарський суд відхилив доводи відповідачів про те, що Банк не міг продати згідно договору №11/2019-4 від 22.11.2019 майнові права, які йому не належали. Оскільки нікчемний правочин не припинив речового права Банку на спірне майно, майнові права, які відчужувалися за Договором від 27.12.2013 фактично не вибували із власності ПАТ "БГ Банк" та не переходили до ТОВ "ОПТІМУС+", а Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мав право на здійснення продажу відповідних активів неплатоспроможного з метою виведення його з ринку фінансових послуг. Вказане зумовлює правомірність звернення позивача як правонаступника Банку до суду з даним позовом.
4.19. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "ОПТІМУС +", є нікчемним з моменту укладення на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому апеляційний суд встановив наступне:
- відповідно до даних первісного бухгалтерського обліку та даних АБС Б2, нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 набуто у власність банком 26.08.2009, внаслідок звернення стягнення на заставлене майно, на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Право власності банку було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вказане майно поставлено на балансовий облік 26.02.2010 за вартістю 16 045 886 грн. З виписки по особовим рахункам прослідковується, що на підставі звіту про незалежну оцінку від 10.12.2012, 28.12.2012 здійснено дооцінку об`єкта нерухомості на суму 35 314 грн та вказаний об`єкт переведено до групи інвестиційної нерухомості балансовою вартістю 16 081 200 грн;
- відповідно до протоколу позачергового засідання ПАТ "Банк Перший" від 20.12.2013 № 86/1 було прийняте рішення про уцінку нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 на 13 691 020 грн, тобто на 85% від балансової вартості майна;
- згідно з протоколом позачергового засідання ПАТ "Банк Перший" від 23.12.2013 № 87 надано згоду на укладення з Відповідачем Договору за ціною 2 391 666,67 грн, окрім того ПДВ 20% - 478 333,33 грн., разом з ПДВ - 2 870 000 грн;
- за звітом, який проведено ТОВ "Експертно-консультаційний центр" вих№377 (період складання звіту 28.01.2020-29.01.2020) про оцінку майна нежитлових приміщень, загальною площею 4 571,2 кв. м, що розташовані за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд 73, ринкова вартість нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, станом на 27.12.2013 (дату їх продажі), становила 10 184 000 грн, без урахування ПДВ;
- у матеріалах справи міститься також і звіт про оцінку майнових прав на вказані нежитлові приміщення станом на 01.11.2018, який проведено ТОВ "Оціночна фірма "Де Візу", відповідно до якого вартість майна становить 20 920 000 грн без урахування ПДВ;
- відтак, за вказаним договором нерухоме майно було відчужене за ціною, яка становила лише 23,48% від ринкової вартості цього майна (2 391 666,67 грн х 100%: 10 184 000 грн). Тобто продаж нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, за ціною нижчою на 76,52% від їх ринкової вартості є таким, що здійснюється на умовах значно гірших за звичайні ринкові ціни, що в силу приписів пункту 1 частини другої та частини третьої статті 38 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент укладення договору), свідчить про нікчемність договору.
4.20. Апеляційний суд до спірних правовідносин застосував положення пункту 1 частини 2, 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону № 245-VII від 09.06.2013, здійснив перевірку відповідних доводів позивача та дійшов висновку відповідно до встановлених обставин справи про нікчемність договору і застосування правових наслідків нікчемного правочину.
4.21. Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "ОПТІМУС +" не набуло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м, що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк") не втратив право власності на підставі такого нікчемного договору.
4.22. В той же час, суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2020 у справі №914/2150/18 є скасованим повністю та не створює жодних преюдиціальних обставин. Натомість суд першої інстанції безпідставно посилався на обставини, встановлені у справі №914/2150/18, замість детального аналізу та оцінки наявних доказів щодо обґрунтування нікчемного правочину.
4.23. Суди відхилили доводи відповідачів щодо порушення підсудності даної справи, вказавши про те, що:
- позов, який розглядається у цій справі, було подано до Господарського суду Львівської області та присвоєно справі № 914/411/21;
- ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.11.2023, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024, передано матеріали справи №914/411/21 на розгляд до Господарського суду Одеської області в межах провадження у справі № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ";
- ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 справу №914/411/21 прийнято до провадження та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження у межах справи №916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ";
- доводам відповідачів про порушення правил підсудності надано оцінку у вищезгаданій постанові Західного апеляційного господарського суду від 29.01.2024.
5. Стислий зміст касаційних скарг
5.1. ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 у цій справі, ухваливши нове рішення про задоволення позову.
5.2. У випадку, якщо суд касаційної інстанції дійде висновку про порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності), ТОВ "ОПТІМУС +" просить скасувати ухвалені судами попередніх інстанцій рішення та передати дану справу на розгляд за встановленою законом підсудністю, тобто до Господарського суду Львівської області.
6. Узагальнені доводи касаційних скарг
6.1. Суди першої та апеляційної інстанції не виконали вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у цій справі, в частині здійснення перевірки доводів та доказів, якими позивач обґрунтовує порушення своїх прав та законних інтересів оспорюваним договором, а також підстав для їх захисту.
6.2. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не вірно застосував норми матеріального права, а саме: статті 16, 177, 190, 204, 387, 392, 512, 514, 656 ЦК України, статтю 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", статті 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.04.2021 у справі №910/11702/18, від 05.06.2020 у справі № 920/653/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20, від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
6.3. Суди попередніх інстанцій застосували положення статей 203, 215, 216 ЦК України без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, і як наслідок не застосували норми статей 387, 388 ЦК України, які підлягали застосуванню у даному спорі.
6.4. Всі копії письмових доказів, наданих позивачем, на які послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, є недопустимими, оскільки ці докази не долучалися до позовної заяви, а були подані до місцевого господарського суду пізніше (04.06.2021), вони не засвідчені належним чином. Крім того, в ухвалі місцевого господарського суду від 04.06.2021 про закриття підготовчого провадження клопотання про залучення вищезгаданих доказів не розглядалося, а відтак ці докази не приймалися до розгляду місцевим господарським судом, що не було враховано судом апеляційної інстанції.
6.5. Дана справа розглянута з порушенням правил територіальної юрисдикції та не могла розглядатися в Господарському суді Одеської області в межах справи про банкрутство ТОВ "Мані Флоу", адже задоволення такого позову не матиме наслідком повернення майна, яке було предметом такого договору до ліквідаційної маси боржника, оскільки за правилами реституції це майно має повернутися у власність ТОВ "Оптімус+". Однак зазначене залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.
7. Позиція інших учасників щодо касаційних скарг
7.1. Розпорядник майна ТОВ "МАНІ ФЛОУ" арбітражний керуючий Козирицький А. С. у відзиві заперечував проти касаційних скарг, просив Суд залишити скарги без задоволення, а ухвалені судами попередніх інстанцій рішення у цій справі - без змін, зазначаючи наступне:
- суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ "ОПТІМУС+", який не набув право власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з нікчемністю укладеного правочину від 27.12.2013, неправомірно перепродав таке майно на користь ТОВ "БРРЕНТ", шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020;
- твердження скаржників про те, що у позивача припинилося право власності на спірне майно є безпідставними. До того ж, наразі вказане нерухоме майно зареєстровано на праві власності ТОВ "МАНІ ФЛОУ";
- посилання скаржників на відсутність у позивача порушеного права не відповідає дійсним обставинам справи, спростовується наявними у справі доказами та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами;
- доводи касаційних скарг про порушення територіальної юрисдикції є безпідставним, оскільки згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства та усталеної практики Верховного Суду розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, а також спорів щодо його майна з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає;
- розгляд даної позовної заяви в межах справи про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ" сприятиме здійсненню судом контролю за формуванням ліквідаційної маси боржника та, як найбільшого, задоволенню вимог кредиторів боржника.
7.2. ТОВ "МАНІ ФЛОУ" у відзиві заперечувало проти касаційних скарг з підстав їх необґрунтованості, просило Суд відмовити у задоволенні скарг з огляду на наступне:
- аргументи скаржників про відсутність у позивача прав та інтересів стосовно спірного нерухомого майна є необґрунтованими та спростовуються як договором від 22.11.2019, так і судовими рішеннями у справі № 914/2150/18;
- наведена у касаційних скаргах практика Верховного Суду не є релевантною до правовідносин сторін у цій справі;
- доводи скаржників про недопустимість наданих позивачем доказів є безпідставними, оскільки усі відповідні докази належним чином завірені і у належний строк були подані ТОВ "МАНІ ФЛОУ" до Господарського суду Львівської області в ході розгляду справи № 914/411/21;
- враховуючи, що спірне нерухоме майно знаходиться у володінні позивача та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право власності позивача на це майно, заявлений у даній справі спосіб захисту є ефективним, оскільки дозволить захистити права та законні інтереси ТОВ "МАНІ ФЛОУ" від протиправних посягань зі сторони ТОВ "БРРЕНТ", адже позбавить останнє можливості стверджувати про наявність у нього будь-яких прав чи законних інтересів щодо вказаного нерухомого майна;
- твердження скаржників про порушення територіальної підсудності при розгляді цієї справи спростовуються приписами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а також тим, що предмет даного спору має безпосереднє відношення до майнових прав ТОВ "МАНІ ФЛОУ", тому цілком законно і обґрунтовано розгляд цього спору (судової справи) здійснено в межах справи № 916/4659/23 про банкрутство ТОВ "МАНІ ФЛОУ".
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "ОПТІМУС+" та ТОВ "БРРЕНТ" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 22.10.2024 - 15:15.
8.2. 14.10.2024 до Верховного Суду від представників ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ" надійшли заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2024 вказані заяви задоволено, вирішено проводити судові засідання у справі № 916/4659/23 (914/411/21) за участю представника ТОВ "ОПТІМУС+" - адвоката Дяківа В. Б. та представника ТОВ "БРРЕНТ" - адвоката Патько Н. Я. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.
8.4. Представники ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "БРРЕНТ" в судовому засіданні 22.10.2024 підтримали касаційній скарги та просили Суд їх задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти доводів касаційних скарг, просили Суд відмовити в їх задоволенні.
8.5. В судовому засіданні 22.10.2024 оголошено перерву до 19.11.2024 - 15:15.
8.6. До визначеної дати судового засідання на адресу Верховного Суду надійшли:
- 18.11.2024 - додаткові пояснення по справі від ТОВ "ОПТІМУС+";
- 19.11.2024 - заперечення від ТОВ "МАНІ ФЛОУ" проти додаткових пояснень ТОВ "ОПТІМУС +";
- 19.11.2024 - клопотання від ТОВ "БРРЕНТ" про відкладення розгляду справи на іншу дату;
- 19.11.2024 клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" про передачу справи №916/4659/23(914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8.7. Клопотання ТОВ "БРРЕНТ" про відкладення розгляду справи на іншу дату обґрунтоване тим, що 18.11.2024 та 19.11.2024 у даній справі здійснено реєстрацію вхідних документів, що надійшли від ТОВ "ОПТІМУС +" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ", до яких долучено нові докази у значному об`ємі. При цьому, ТОВ "МАНІ ФЛОУ" не направляло такі докази іншим учасникам справи, що безпосередньо вбачається з поданих ним заяв, в додатках до яких відсутні квитанції про їх надсилання сторонам. З огляду на вказане, в тому числі на дату отримання нових доказів від ТОВ "МАНІ ФЛОУ", якою є день судового засідання в даній справі, ТОВ "БРРЕНТ" бажає скористатись своїм правом на ознайомлення та вивчення додаткових матеріалів, а також висловлення заперечень щодо обґрунтувань, викладених в заявах ТОВ "МАНІ ФЛОУ", що не можливо здійснити в такі короткі строки.
8.8. Присутні у судовому засіданні представник ТОВ "ОПТІМУС +" підтримав вищевказане клопотання та просив Суд його задовольнити, а представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти задоволення клопотання.
8.9. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки:
- явка учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою;
- щодо посилання ТОВ "БРРЕНТ" на подання ТОВ "МАНІ ФЛОУ" нових доказів та необхідність їх вивчення з подальшим наданням власних пояснень, колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої, другої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги;
- відкладення розгляду справи є правом суду, передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника (-ів) учасників справи, а саме неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, чого у даному випадку заявником не було доведено.
8.10. Відносно додаткових матеріалів (доказів), наданих ТОВ "Оптімус +" та ТОВ "МАНІ ФЛОУ" з додатковими поясненнями та запереченнями на додаткові пояснення, колегія суддів зазначає, що вказані додаткові матеріали не можуть бути враховані з огляду на імперативні приписи частини другої статті 300 ГПК України, які наведені вище.
8.11. Клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" про передачу справи № 916/4659/23 (914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду обґрунтоване наступним. Однією з підстав касаційного оскарження у даній справі ТОВ "ОПТІМУС +" зазначено порушення судами попередніх інстанцій правил територіальної юрисдикції, покликаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, в якій досліджувалося питання щодо можливості розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство боржника, який не є стороною такого договору. Водночас, суд апеляційної інстанції, відхиляючи аргументи заявника з цього приводу, застосував норми права з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), а саме про те, що у разі якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу. ТОВ "ОПТІМУС +" вважає наведений висновок загальним і таким, що підлягає уточненню (конкретизації) з огляду на усталену практику Касаційного господарського суду про те, що вимоги про визнання недійсним договору у межах справи про банкрутство боржника, який не є стороною такого договору не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство боржника. Зважаючи на викладене, ТОВ "ОПТІМУС+" просить Верховний Суд передати справу №916/4659/23 (914/411/21) на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу шляхом конкретизації від висновків, наведених у постанові від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).
8.12. В судовому засіданні 19.11.2024 представник ТОВ "ОПТІМУС+" підтримав вказане клопотання та просив Суд його задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" заперечували проти вказаного клопотання та просили Суд відмовити в його задоволенні.
8.13. Колегія суддів вирішила відмовити у задоволенні вищезгаданого клопотання ТОВ "ОПТІМУС +" з огляду на наступне:
- відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики;
- Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики;
- виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права;
- в поданому ТОВ "ОПТІМУС +" клопотанні міститься посилання на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13. Предметом розгляду у вказаній справі були позовні вимоги Мінекономіки про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, укладеного між відповідачами - Компанією "FRATEX BUSINESS LIMITED" та ТОВ "АВІЕШЕНТЕХНІК", як такого, що стосується прав, обов`язків та інтересів ДП ДПІ "Діпроверф", відносно якого відкрито справу про банкрутство. Наведені у вказаній постанові висновки Верховного Суду, зокрема, обумовлені тим, що ДП "ДПІ "Діпроверф" (особа, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство) не є стороною в даному позові;
- натомість, на відміну від справи № 910/3704/13, предметом розгляду у справі № 916/4659/23 (914/411/21) є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень; ТОВ "МАНІ ФЛОУ" (особа, відносно якої відкрито провадження у справі про банкрутство) є позивачем у справі; спір між сторонами виник щодо об`єкта нерухомого майна і відповідно позов подано на захист майнових прав боржника, що в подальшому може вплинути на наповнення ліквідаційної маси. Тобто, висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, стосується правовідносин, які не є подібними;
- заявлене клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм (зокрема, заявник у клопотанні вказав про те, що посилання на правові висновки, висловлені у постанові від 09.06.2020 у справі № 910/3704/13, містяться у 21 постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за 2024 рік, але не навів номери відповідних судових рішень та обґрунтування щодо релевантності цих рішень до правовідносин сторін у справі, що переглядається у даному касаційному провадженні, за предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановлених фактичних обставин, а також однаковим матеріально-правовим регулюванням спірних правовідносин), заявником не наведено приклади протилежних і суперечливих судових рішень, розходжень у судовій практиці при розгляді аналогічних позовів;
- у даному випадку заявником не наведено вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), а саме: не доведено наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).
8.14. В судовому засіданні 19.11.2024 представник ТОВ "ОПТІМУС +" підтримав висловлену у касаційній скарзі позицію з урахуванням додаткових пояснень, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та розпорядник майном ТОВ "МАНІ ФЛОУ" також підтримали раніше надані пояснення з урахуванням заперечень проти додаткових пояснень ТОВ "ОПТІМУС +", просили Суд залишити касаційні скарги без задоволення.
8.15. Представник ТОВ "БРРЕНТ" явку свого представника у судове засідання, призначене на 19.11.2024, не забезпечило з підстав, наведених у пункті 8.7 цієї постанови.
8.16. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ТОВ "БРРЕНТ".