ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року
м. Київ
Cправа № 916/4323/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представник Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Поплавська О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вх. № 3403/2024)
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024
у складі колегії суддів: Аленіна О. Ю. - головуючого, Богатиря К. В., Таран С. В.
у справі № 916/4323/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Обставини справи
1. Фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, боржник) звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у порядку, визначному пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а саме через неможливість сплачувати наявну заборгованість перед Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - АТ "Ощадбанк") в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника. Підставою для звернення до суду з цією заявою зазначено такі обставини.
2. 23.04.2007 АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, за яким банк надав боржнику кредит в сумі 62 000,00 дол. США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,0 % річних, строком до 23.04.2027.
3. На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ "Ощадбанк" та боржником був укладений договір іпотеки, згідно з яким боржник передав в іпотеку належне йому нерухоме майно житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розташований на АДРЕСА_1, житловою площею 30,7 кв. м загальною площею 57,9 кв. м та земельну ділянку під цим будинком площею 0,0591 га.
4. У зв`язку із порушенням боржником умов кредитного договору, рішенням Тарутинського районного суду Одеської області від 30.04.2015 у справі № 514/212/15-ц задоволено позов АТ "Ощадбанк" та стягнуто на користь останнього з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у розмірі 47 685,53 дол. США та 8 945,24 грн, а також судові витрати.
5. Боржник стверджував, що його єдиним кредитором є забезпечений кредитор, а він володіє на праві власності лише одним об`єктом нерухомості, що є єдиним місцем проживання його сім`ї, що перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора.
6. За твердженням боржника, на належній йому земельній ділянці за рахунок коштів членів його сім`ї та його коштів здійснювалося будівництво "прибудови" до будинку, що був придбаний ним за іпотечним кредитом.
7. На виконання приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ боржник склав план реструктуризації своєї заборгованості згідно з умовами цього пункту. Однак, вказавши про відсутність у нього фінансової можливості погашати вимоги забезпеченого кредитора на цих умовах, одночасно із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив відмовити у затвердженні поданого ним плану реструктуризації та встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризацї у розмірі 8 000 грн до моменту повного погашення реструктуризованого зобов`язання.
8. АТ "Ощадбанк" заперечувало проти відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки не погоджувалося із запропонованим боржником планом реструктуризації боргів боржника. Банк вважав, що запропоновані умови плану реструктуризації та дохід боржника не відповідають один одному, а тому план реструктуризації боргів є невиконуваним; розрахунки в плані реструктуризації боргів виконано неправильно; на дату слухання справи в суді висновок про оціночну вартість предмета іпотеки є неактуальним. Також заперечував банк проти клопотання боржника про відмову у затвердженні плану реструктуризації та встановлення мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
9. 22.12.2023 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі № 916/4323/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
10. Суд першої інстанції зазначив, що звертаючись до суду із клопотанням про відмову у затвердженні поданого ним плану реструктуризації та встановленні мінімальної суми щомісячного виконання плану реструктуризації, заявник послався на абзац 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
11. Однак, провівши системне тлумачення норми абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у взаємозв`язку із абзацами 1, 2, 4 пункту 5 цього розділу іншими положеннями законодавства та із урахуванням мети завдання, принципів провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд першої інстанції дійшов висновку, що норма абзацу 4 є загальною по відношенню до норми абзацу 21, яка є спеціальною та між ними наявна колізія (суперечність).
12. Вказане, на переконання місцевого господарського суду, полягає у тому, що проведення скороченої процедури неплатоспроможності фізичної особи передбаченої пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачає обов`язкове одночасне затвердження плану реструктуризації та відкриття провадження у справі; відмова у затвердженні плану тягне за собою відмову у відкритті провадження у справі. Суд не може встановити самостійно суми виконання плану реструктуризації в плані реструктуризації, якого не існує, який судом не затверджується. Це суперечить порядку проведення процедури реструктуризації, встановленої цим Кодексом.
13. За висновком місцевого господарського суду, поза межами плану реструктуризації та відкритої справи, проведення реструктуризації боргів фізичної особи у цій процедурі не передбачено та неможливо. Суд не може встановлювати самостійно суми виконання плану реструктуризації в плані реструктуризації, якого не існує, який судом не затверджується. Поза межами плану реструктуризації та відкритої справи, проведення реструктуризації боргів фізичної особи у цій процедурі не передбачено та не можливо.
14. На думку суду першої інстанції, це фактично свідчить про встановлення в абзаці 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ позасудового порядку вирішення питань, який не може бути застосований судом.
15. Таким чином, місцевий господарський суд вважав, що визначений абзацом 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ порядок не узгоджується з порядком проведення спрощеної процедури неплатоспроможності фізичної особи та не відповідає меті процедури неплатоспроможності та нормам КУзПБ.
16. Тож, здійснюючи подолання колізійних норм, шляхом їх тлумачення, суд першої інстанції застосував положення абзацу 4 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, та відмовив у затвердженні плану реструктуризації та у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи через невідповідність поданої заяви умовам реструктуризації, визначеної цим пунктом, оскільки боржник вказав про відсутність фінансової можливості виконувати план реструктуризації та відсутність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
17. 10.04.2024 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі № 916/4323/23 скасовано. Справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
18. Суд апеляційної інстанції, на відміну суду першої інстанції, не вбачав суперечностей між приписами абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та іншими нормами цього Кодексу, оскільки у цьому випадку судом застосовуються та сама процедура реструктуризації заборгованості, однак із самостійним визначенням суми, яка щомісячно буде перераховуватись боржником на користь кредитора.
19. Апеляційний суд виходив з того, що основною метою та завданням реструктуризації боргів боржника є саме відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань. Тому визначення господарським судом мінімальної суми щомісячного виконання боржником власного зобов`язання жодним чином не суперечить основній меті та завданню реструктуризації боргів боржника, оскільки в такому випадку враховуються, як інтереси боржника, який не може виконувати наданий план реструктуризації та довів такі обставини, так й інтереси кредитора, який поступово отримує власні кредитні кошти.
20. На переконання суду апеляційної інстанції, за умови доведення боржником дійсної та об`єктивної фінансової неможливості виконання запропонованого (визначеного судом) плану реструктуризації, немає жодних перешкод у самостійному визначенні судом мінімальної суми, яка буде щомісячно сплачуватись боржником на користь кредитора, що повністю відповідає основній меті та завданню як КУзПБ, так і процедурі реструктуризації, а саме: відновлення платоспроможності боржника.
21. Південно-західний апеляційний господарський суд наголосив, що наведене в ухвалі суду першої інстанції тлумачення абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у взаємозв`язку із абзацами 1, 2, 4 пункту 5 цього розділу, яке пропонується місцевим господарським судом, фактично робить застосування цієї норми в практичному аспекті неможливим.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. У касаційній скарзі АТ "Ощадбанк" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у порядку, визначному пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ; залишити в силі ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.12.2023 у справі № 916/4323/23.
23. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував абзац 21 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у взаємозв`язку з абзацами 1, 2, 4 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу та, на відміну від суду першої інстанції, дійшов помилкових висновків щодо можливості у суду самостійно визначати суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
24. Вважає, що суд не звернув увагу на те, що застосування абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ у спірних правовідносинах є неможливим через перевищення максимально допустимої площі предмета іпотеки, а також у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 є дохід.
25. АТ "Ощадбанк" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" стверджує, що суди попередніх інстанцій не здійснили перевірку заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вимогам статті 116 КУзПБ щодо форми, змісту, достовірності та повноти всіх додатків, зокрема, декларацій, а також відповідності заяви та доданого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним у пункті 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
26. Скаржник також наводить обставини, які, на переконання банку, свідчать про те, що вказані боржником відомості є неповними та недостовірними щодо фінансового та майнового стану самого боржника та членів його сім`ї. Наполягає на невідповідності умов запропонованого плану реструктуризації доходам боржника, неправильному визначенні розміру кредитної заборгованості та неактуальності оцінки предмета іпотеки на момент звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
27. У відзиві боржник просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, наполягаючи на правильному застосуванні судом апеляційної інстанції приписів абзацу 21 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
29. У цій справі фізична особа звернулася до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за спрощеною процедурою у порядку, визначеному пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
30. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
31. Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
32. Згідно частини п`ятої статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд, серед іншого, зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
33. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
34. Стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
35. Тобто Книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб`єктного та кількісного складу кредиторів тощо.
36. Водночас у пункті 5 КУзПБ розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ законодавець визначив особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
37. Згідно з абзацом першим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
38. У разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об`єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом (абзац другий пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ).
39. Отже, звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначає умовою їх застосування дотримання характерних саме лише для такої процедури вимог закріплених в наведеному пункті для її запровадження щодо боржника, а саме наявність:
40. (І) одночасної сукупності таких юридичних фактів, що закріплені в абзаці першому пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
2) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
3) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
41. (ІІ) додаткової кваліфікуючої передумови для застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) володіння боржником на праві власності лише одним об`єктом нерухомості.
42. Для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом (див. висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
43. Системний аналіз абзаців першого, другого, шостого - сімнадцятого, дев`ятнадцятого - двадцятого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ дозволяє визначити умови, яким має обов`язково відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та виокремити дві групи умов, які має містити план реструктуризації боржника задля відповідності його умовам реструктуризації визначеним цим пунктом, а саме: обов`язкові умови та факультативні умови.
44. Законодавцем до обов`язкових умов, яким має відповідати заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та має містити план реструктуризації віднесено щодо:
заяви боржника:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу;
2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання його сім`ї;
5) забезпечений кредитор є єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи.
плану реструктуризації:
6) склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за цими зобов`язаннями визначений в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, до якого не включаються штрафні санкції та пеня;
7) ринкова вартість квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги забезпеченого кредитора визначена оцінювачем, визначеним кредитором в залежності від якої погашаються визнані вимоги такого кредитора;
8) загальна площа квартири (житлового будинку), обтяженого іпотекою в залежності від якої визначається розмір вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню;
9) розмір відсоткової ставки на реструктуризоване зобов`язання боржника;
10) строк погашення вимог забезпеченого кредитора.
45. За відсутності наведених умов заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та план реструктуризації боржника не відповідають вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи).
46. Решта умов заяви боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність та плану реструктуризації боржника відносяться до факультативних, зокрема щодо:
заяви боржника:
1) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є одним об`єктом нерухомості, яким боржник володіє на праві власності.
плану реструктуризації:
2) часткове виконання боржником зобов`язань за кредитним договором до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі наявності) за якого розмір вимог забезпеченого кредитора зменшується на одну із величин;
3) інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, погоджені боржником та забезпеченим кредитором, за умови, що вони не є гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом;
4) порядок прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором у випадку меншої ринкової вартості квартири (житлового будинку) за суму визнаних вимог кредитора (висновок викладений у пунктах 63 - 66, 132 - 134постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
47. Отже у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначені певні умови, які передують зверненню боржника з заявою про неплатоспроможність, а також судова процедура, яка може бути застосована судом до такого боржника, а саме реструктуризація боргів боржника.
48. При цьому концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, які регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, свідчить, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника (див. постанову судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
49. Реструктуризація заборгованості фізичних осіб з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ як один із засобів відновлення платоспроможності боржника та реструктуризації боргів в іноземній валюті за так званими "проблемними кредитами" у цьому разі не є винятком та також передбачає необхідність урахування під час її застосування щодо фізичної особи як інтересів боржника, який має право на пільгових умовах погасити наявну заборгованість перед кредитором за кредитом в іноземній валюті, що може бути реструктуризованою так і кредитора, який за цих умов втрачає нарахування по штрафних санкціях, водночас отримуючи можливість повернути задавнену заборгованість за кредитом.
50. Отже, закріплення в КУзПБ пільгового режиму застосування реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, передбачає встановлення певного балансу інтересів сторін, що не може порушуватися ані на користь боржника, ані на користь кредитора (див. постанову Верховного Суду від 24.11.2022 у справі № 908/3334/21).
51. У абзаці 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ законодавець передбачив, що у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов`язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
52. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 додав план реструктуризації, який, як стверджує скаржник, був розроблений згідно з вимогами пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. Разом з тим заявник вказав, що у нього відсутня фінансова можливість виконувати цей план на таких умовах, а тому також додав до заяви клопотання, в якому просив відмовити у його затвердженні та встановити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації у розмірі 8 000 грн.
53. Суд першої інстанції відмовив ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, оскільки вважав, що між приписами абзацу 4 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та приписами абзацу 21 цього ж пункту наявна колізія.
54. Однак, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, положення абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у взаємозв`язку із іншими положеннями законодавства та із урахуванням завдань провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи свідчить, що цим абзацом боржникові, який не має фінансової можливості на погашення існуючої заборгованості, надається певна пільга, яка полягає у встановленні мінімального розміру щомісячного виконання плану реструктуризації.
55. При цьому законодавець чітко визначив, що саме господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, який подано останнім та встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
56. Тобто чинне законодавство, яке регулює процедуру неплатоспроможності боржника наділяє господарський суд правом на самостійне визначення щомісячної суми реструктуризованого зобов`язання, однак за певних умов, а саме у разі якщо боржник дійсно не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора та такі обставини доведені останнім.
57. Так, елементом принципу верховенства права, який визнається та діє в Україні та яким керується суддя, здійснюючи правосуддя (частина перша статті 8, частина перша статті 129 Конституції України, частина перша статті 11 ГПК України), є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
58. На думку Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (рішення ЄСПЛ у справах "C.G. та інші проти Болгарії", "Олександр Волков проти України").
59. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі, тому їх тлумачення та застосування залежить від практики, і роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення ЄСПЛ у справах "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996 ("Cantoni v. France", заява № 17862/91, § 31-32), "Вєренцов проти України" від 11.04.2013 ("Vyerentsov v. Ukraine", заява № 20372/11, § 65)).
60. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду національне законодавство має тлумачитися так, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21)).
61. Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити відповідно до розумних цілей регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22, пункт 7.33).
62. Для досягнення цих цілей суд має широкі повноваження, включаючи повноваження тлумачити закон у виключних випадках contra legem, тобто проти букви закону, але відповідно до духу закону або права загалом.
63. У контексті цієї справи необхідно зазначити, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи.
64. Цей принцип також часто відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою), що означає "у вагомих сумнівах - на користь людини".
65. Важливо також відзначити, що принцип тлумачення закону на користь особи не означає безумовне ігнорування закону, але вказує на те, що в сумнівних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію, яка максимально захищає права та інтереси саме фізичної особи.
66. Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції, фактично дійшовши висновку про не застосування абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ за будь-яких умов, проявив непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, в результаті чого можливість реструктуризації боргів боржника залишилась невикористаною.
67. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про суперечність та неузгодженість абзацу 21 пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з іншими приписами Кодексу, що призвело до прийняття передчасного судового рішення про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
68. Тож, з урахуванням наведених вище мотивів, доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не підтвердилися.
69. Що ж стосується решти доводів АТ "Ощадбанк" про те, що суди попередніх інстанцій не перевірили заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вимогам КУзПБ щодо форми, змісту, достовірності та повноти всіх додатків, відповідності заяви та доданого до неї плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним у пункті 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, перевищення максимально допустимої площі предмета іпотеки, неактуальності оцінки предмета іпотеки на момент звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, то касаційний суд враховує, що суд першої інстанції не здійснював перевірки підготовленого ОСОБА_1 та поданого до суду плану реструктуризації вимогам пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не надавав оцінки доказам, доданим до заяви на підтвердження наведених у цій заяві обставинам.
70. Єдиним мотивом відмови суду першої інстанції у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність був помилковий висновок суду першої інстанції про наявність колізії між окремими нормами пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. Зазначене і стало підставою для скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
71. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу скаржника, що Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
72. Отже, зважаючи на викладене, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, доводи касаційної скарги АТ "Ощадбанк".