1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 752/11454/22

провадження № 51-1194 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

особи, кримінальне провадження

стосовно якої закрито ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022100010000851 від 07 травня 2022 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_8 на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року та Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 квітня 2023 року кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 було закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор ОСОБА_9 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без зміни, а апеляційну скаргу сторони обвинувачення без задоволення, неправильно обрахував строки початку і закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні з огляду на таке:

- останнім днем строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є 08 серпня 2022 року;

- цього дня слідчий на адресу місця реєстрації ОСОБА_6 направив повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, про що підозрюваного і захисника 09 серпня 2022 року було повідомлено додатково;

- 29 серпня 2022 року слідчий суддя встановив стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 02 вересня 2022 року;

- період з 08 серпня до 02 вересня 2022 року, згідно з вимогами ч. 5 ст. 219 КПК України, не включається до строку досудового розслідування;

- 02 вересня 2022 року прокурор затвердив та направив до суду обвинувальний акт;

- відповідно до практики Верховного Суду в разі якщо сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування в останній день його строку, то останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом є день, коли сторона захисту реалізувала своє право, передбачене ст. 290 КПК України.

За таких обставин прокурор вважає, що оскільки день направлення обвинувального акта в суд (02 вересня 2022 року) не включається у строк досудового розслідування, то цей акт, на переконання сторони обвинувачення, було подано до суду в межах строку, встановленого ст. 219 КПК України.

На касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 захисник ОСОБА_7 подав заперечення, в яких, посилаючись на необґрунтованість доводів сторони обвинувачення, просить оскаржувані судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 та просила її задовольнити.

ОСОБА_6, кримінальне провадження стосовно якого закрито, та його захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

За приписами частин 1, 2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Доводи касаційної скарги прокурора зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо можливості закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Перевіривши матеріали кримінального провадження і наведені вище доводи сторони обвинувачення, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, закриваючи кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, зазначив, що з урахуванням зупинення й відновлення досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні та скасування постанови від 31 травня 2022 року, строк досудового розслідування добіг свого завершення 06 серпня 2022 року, а тому направлення прокурором обвинувального акта до суду 02 вересня 2022 року відбулося поза межами строку досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження в порядку апеляційної процедури за апеляційною скаргою прокурора, не погодився з позицією місцевого суду про те, що строк досудового розслідування закінчився 06 серпня 2022 року, пославшись на те, що судом не було в повній мірі враховано положення ст. 115 КПК України.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначив, що ця помилка не впливає на правильність прийнятого місцевим судом рішення і не може бути підставою для його зміни чи скасування, оскільки, з огляду на обставини справи та положення, передбачені статтями 115, 219 КПК України, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчився 08 серпня 2022 року. При цьому зауважив, що день направлення обвинувального акта до суду включається у строки досудового розслідування, а тому, посилаючись те, що:

- 08 серпня 2022 року слідчий склав повідомлення про завершення досудового розслідування та про надання доступу (відкриття) матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке направлено за місцем реєстрації ОСОБА_6 засобами поштового зв`язку;

- 29 серпня 2022 року слідчий суддя підозрюваному ОСОБА_6 і його захиснику встановив строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до 02 вересня 2022 року включно;

- 02 вересня 2022 року обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до Голосіївського районного суду м. Києва,

суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження з огляду на положення, передбачені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Однак такі висновки судів попередніх інстанцій, на переконання колегії суддів, не є належним чином умотивованими й обґрунтованими, виходячи з такого.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.

Таким чином, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не тільки складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Частиною 4 ст. 115 КПК України визначено, що при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Положеннями ч. 1 ст. 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов`язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

За правилами ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

Законом України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX більш точно сформульовано правила ч. 5 ст. 219 КПК України. Згідно з новою редакцією цієї норми у строк досудового розслідування не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Щодо цього об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду висловила правову позицію в постанові від 24 жовтня 2022 року у справі № 216/4805/20 (провадження № 51-4684 кмо 21), зазначивши, що зміни, внесені до ч. 5 ст. 219 КПК України (у редакції Закону України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX), не призвели до зміни юридичного змісту вказаної норми, проте останній, у редакції цього Закону, відображений більш точними текстуальними засобами реалізації волі законодавця. Так, з урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК України у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. Водночас день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має зараховуватися у строк досудового розслідування. Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не збігатися, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.

За приписами ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права (ч. 5 цієї статті). Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 цієї статті).

Зі змісту висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 354/1129/20 (провадження № 51-3315 км 22) вбачається, що в правовій ситуації, коли сторона обвинувачення обов`язок повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів виконала шляхом направлення слідчим відповідного письмового повідомлення в останній день строку досудового розслідування, визначеного приписами ч. 3 ст. 219 КПК України, останнім днем звернення до суду з обвинувальним актом, тобто днем закінчення досудового розслідування, є день, коли сторона захисту реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 756/3521/21 (провадження № 51-1051 км 23), 07 лютого 2024 року у справі № 760/23923/21 (провадження № 51-5354 км 23), 28 серпня 2024 року у справі № 756/2311/22 (провадження № 2762 км 24).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суди попередніх інстанцій установили таке:

- 13 травня 2022 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022100010000851 від 07 травня 2022 року було повідомлено про підозру;

- 31 травня 2022 року у цьому кримінальному провадженні винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного в розшук;

- 14 липня 2022 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва скасовано вказану постанову слідчого від 31 травня 2022 року;

- 01 червня 2022 року постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100010000851 було відновлено, цього ж дня знову винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук;

- 13 червня 2022 року постановою слідчого досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100010000851 було відновлено і цього ж дня знову винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук;

- 29 червня 2022 року ОСОБА_6 було затримано і постановою слідчого відновлено досудове розслідування;

- 08 серпня 2022 року слідчй на адресу місця реєстрації ОСОБА_6 направив повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів, про що підозрюваного і захисника 09 серпня 2022 року було повідомлено додатково;

- 29 серпня 2022 року слідчий суддя встановив стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 02 вересня 2022 року;

- 02 вересня 2022 року прокурор затвердив обвинувальний акт і направив його до суду.

За таких обставин, а також з огляду на положення, передбачені статтями 115, 219 КПК України, колегія суддів зауважує, що останнім днем строку досудового розслідування в цьому кримінальному є 08 серпня 2022 року, як правильно встановив суд апеляційної інстанції.

Проте суди попередніх інстанцій, посилаючись на наявність передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстави для закриття кримінального провадження, не врахували зазначених вище норм процесуального закону та практики Верховного Суду, а тому дійшли передчасних висновків у цій частині.

Такі порушення, на переконання колегії суддів, є істотними, оскільки перешкодили судам попередніх інстанцій ухвалити законні й обґрунтовані рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).

За таких обставин касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвали судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суд має врахувати наведене в цій постанові та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.

Керуючись статтями 412, 419, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту