Постанова
Іменем України
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 572/2499/16-к
провадження № 51-1455км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
виправданого ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року в кримінальному провадженні № 42016180000000044за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гришківці Бердичівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 343 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2018 рокуОСОБА_5 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за недоведеністю, а також за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 343 КК.
2. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2022 рокузазначений вирок щодо ОСОБА_5 залишено без змін.
3. Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 вересня 2023 року вищевказану ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 скасовано з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
4. Оскарженою ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 28 грудня 2018 рокущодо ОСОБА_5 залишено без змін.
5. Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у тому, що він, будучи начальником Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області (на той час відсторонений від посади), тобто службовою особою, усупереч інтересам служби, перевищуючи надану йому владу та протиправно використовуючи своє службове становище і авторитет посади, яку він обіймає, умисно вплинув на працівника правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або добитися прийняття незаконного рішення, що перешкодило затриманню особи, яка вчинила злочин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 343 КК, за наступних обставин.
6. У ніч з 15 на 16 березня 2016 року інспектори Сарненського ВП ГУНП у Рівненській області (далі - Сарненський ВП) ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно з планом відпрацювання по незаконному видобутку бурштину-сирцю перебували в урочищі "Йолки" поблизу с. Федорівка Сарненського району Рівненської області, де виявили факт незаконного видобутку бурштину-сирцю невстановленими особами, які з місця видобутку втекли. Про вказаний факт ОСОБА_8 о 23:07 повідомив старшого інспектора - чергового Сарненського ВП ОСОБА_11 .
7. Близько 23:33 15 березня 2016 року ОСОБА_5 зателефонував по мобільному телефону до ОСОБА_9 і під час розмови дав йому усну вказівку залишити місце події до приїзду слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) та разом із т.в.о. заступника начальника Сарненського ВП ОСОБА_12 прибути до нього в м. Сарни. Під час наступних телефонних розмов о 00:15 та 00:32 16 березня 2016 року ОСОБА_5 дав таку саму вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
8. Приблизно о 02:00 16 березня 2016 року ОСОБА_5 особисто прибув на місце події, де знову дав вказівку ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 покинути це місце і виїхати у смт Клесів Сарненського району Рівненської області в зв`язку з нібито вчиненим опором співробітникам поліції невстановленими особами, що ними було виконано.
9. Залишаючись на місці події, ОСОБА_5 дав усну вказівку СОГ у складі співробітників Сарненського ВП ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, які прибули на місце, залишити його та не документувати факт незаконного видобутку бурштину-сирцю і не вилучати з місця події мотопомпи та інше обладнання, яке використовувалось невстановленими особами, і повернутись до райвідділу поліції. При цьому ніяких заходів щодо вилучення мотопомп та іншого знаряддя, а також встановлення та затримання осіб, які незаконно видобували бурштин-сирець, працівниками поліції вжито не було. Приблизно о 06:00 16 березня 2016 року це обладнання було забрано з місця події невстановленими особами.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
10. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. Даючи власну оцінку доказам у кримінальному провадженні, відмінну від її оцінки судом, зазначає, що апеляційний розгляд проведено однобічно і упереджено, з порушенням принципів змагальності сторін та безпосередності дослідження доказів, внаслідок чого апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про обґрунтованість виправдання ОСОБА_5 судом першої інстанції. Посилається на недотримання вимог статей 404, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційним судом, який необґрунтовано відмовив прокурору у повторному допиті свідків та дослідженні письмових доказів, надав неправильну оцінку показанням потерпілих, не усунув порушень, допущених місцевим судом, належним чином не перевірив доводів в апеляційній скарзі сторони обвинувачення та не навів у своїй ухвалі докладних аргументів на їх спростування. При цьому усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК не дотримався обов`язкових вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 28 вересня 2023 року, якою за наслідками касаційного перегляду було скасовано попередню ухвалу суду апеляційної інстанції у цьому кримінальному провадженні.
Позиції інших учасників судового провадження
11. На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення захисника ОСОБА_6, у якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5 без зміни.
12. У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
13. Захисник і засуджений проти задоволення касаційної скарги прокурора заперечили.
Мотиви Суду
14. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
15. За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
16. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
17. Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді (ч. 2 ст. 439 КПК).
18. У цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
19. Так, у постанові від 28 вересня 2023 року, якою за наслідками касаційного перегляду було скасовано попередню ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_5, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до змісту ст. 343 ККпід втручанням слід розуміти дії, спрямовані на перешкоджання у виконанні працівниками правоохоронних органів службових обов`язків або на досягнення прийняття ними неправомірного рішення, а вплив може проявлятися в умовлянні, шантажуванні потерпілого, погрозі відмовити у наданні законних благ та в будь-якій іншій формі. При цьому касаційний суд наголосив, що зазначене кримінальне правопорушення вважається закінченим із моменту втручання в діяльність працівника правоохоронного органу незалежно від того, чи призвело це до прийняття ним незаконного рішення та чи перешкодило виконанню своїх обов`язків. Тобто вказане кримінальне правопорушення має формальний склад.
20. Як убачається зі змісту постанови, Верховний Суд, хоча й погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент інкримінованих дій ОСОБА_5 не виконував службових обов`язків начальника Сарненського ВП, а відтак не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 343 КК, однак указав на необхідність вивчення питання щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК. Адже за встановлених у цьому кримінальному провадженні фактичних обставин визнані потерпілими працівники Сарненського ВП ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про національну поліцію" і спрямованих на виявлення та попередження вчинення злочинів, здійснювали дії з виконання плану відпрацювання щодо незаконного видобутку бурштину-сирцю, тобто виконували свої службові обов`язки. Під час допиту в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повідомили, що ОСОБА_5 телефонував на їх мобільні телефони, а згодом прибув на місце події, при цьому наказував залишити останнє, що ними було зроблено. Зважаючи на зміст показань потерпілих, колегією суддів касаційного суду і було надано вказівку під час нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирішити питання щодо наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК. Тобто в постанові касаційного суду не йшлося про встановлення факту в інший спосіб, а наголошувалося на необхідності надання правильної кримінально-правової оцінки діям обвинуваченого, що не встановлювало для апеляційного суду безумовного обов`язку повторного допиту потерпілих, які вже неодноразово були допитані як судом першої інстанції, так і апеляційним судом під час попереднього апеляційного розгляду, однак їх показанням не було надано належної оцінки, на що і звернув увагу у своїй постанові касаційний суд.
21. Натомість під час нового апеляційного розгляду колегія суддів апеляційного суду, пославшись на незабезпечення прокурором процесуальної можливості безпосереднього допиту потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у засіданні суду апеляційної інстанції, а також надані у ньому показання потерпілого ОСОБА_10, який факт впливу на нього з боку ОСОБА_5 не підтвердив, оскільки обставин події не пам`ятав, дійшов висновку про процесуальну недоцільність повторного дослідження інших наявних у кримінальному провадженні доказів, які вважав похідними від показань потерпілих, та про об`єктивну недоведеність вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 343 КК. Проте з такими висновками колегії суддів апеляційного суду погодитися не можна.
22. Зокрема, потерпілий ОСОБА_10 у засіданні апеляційного суду, хоча й посилався на те, що не пам`ятає всіх обставин події за минуванням значного проміжку часу, однак підтримав свої показання, надані в суді першої інстанції, зазначивши, що вони були правдивими. Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надіслали до апеляційного суду заяви, в яких просили здійснювати апеляційний розгляд за їх відсутності, підтримали раніше надані показання під час попередніх судових розглядів. Сторона захисту протягом усього судового розгляду в судах попередніх інстанцій наголошувала на відсутності будь-яких претензій до ОСОБА_5 з боку потерпілих, наполягала на тому, що вказівки обвинуваченого не призвели до прийняття останніми незаконних рішень чи вчинення незаконних дій. Однак, як указав у своїй постанові від 28 вересня
2023 року Верховний Суд, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 343 КК, вважається закінченим із моменту втручання в діяльність працівника правоохоронного органу незалежно від настання чи ненастання наслідків такого втручання і того більше незалежно від наявності або відсутності претензій у потерпілих. Проте зазначене залишено поза увагою апеляційним судом. При цьому не надано жодної оцінки іншим, у тому числі письмовим, доказам, на які посилався прокурор в апеляційній скарзі.
23. Такий підхід апеляційного суду не сприяв досягненню завдань кримінального провадження, а викладені в його ухвалі висновки про залишення виправдувального вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 без змін є передчасними. У зв`язку із цим є підстави для задоволення вимог касаційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
24. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції необхідно належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів