ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 686/19871/22
провадження № 51-3011 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на вирок Хмельницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року у кримінальному провадженні № 12022240000000135 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Требухівці Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року за ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 185, ч.ч. 1, 3 ст. 357, ст. 361, ч. 1 ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 149 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Хмельницького апеляційного суду від 02 листопада 2022 року, більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, крім житла.
Зараховано у строк відбування покарання частково відбуте покарання за вироком від 02 листопада 2022 року, а також строк перебування під вартою з 18 березня 2020 року по 27 січня 2022 та з 01 червня 2022 року по 25 грудня 2023 року включно.
ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України (епізод ОСОБА_8 ), та виправдано, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_9, судові рішення щодо якої не оскаржено.
Вироком Хмельницького апеляційного суду від 12 березня 2024 року вирок міськрайонного суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасовано.
Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_7 призначено покарання за ч. 2 ст. 149 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 січня 2022 року остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Зараховано у строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 18 березня 2020 року по 27 січня 2022 року включно та з 01 червня 2022 року по 11 березня 2024 року включно.
В решті вирок залишено без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_9, з метою незаконного збагачення, вирішили завербувати декілька соціально незахищених осіб, використовуючи їх уразливий стан, викликаний тяжкими особистими та сімейними обставинами, та передати їх для подальшої трудової експлуатації у вигляді заняття жебрацтвом, з чого отримувати грошову винагороду.
Протягом квітня-травня 2022 року подружжя ОСОБА_10, скориставшись уразливим станом знайомих ОСОБА_11, 1981 року народження, ОСОБА_12, 1974 року народження, ОСОБА_13 1972 року народження, викликаному тяжкими особистими, сімейними обставинами та скрутним матеріальним становищем, шляхом обману, який полягав у неправдивих обіцянках працевлаштувати останніх, завербували їх з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом.
14 травня 2022 року, приблизно о 12:30 год., ОСОБА_7 та ОСОБА_9 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, запропонували ОСОБА_14 незаконно передати йому трьох осіб з метою подальшої експлуатації у вигляді зайняття жебрацтвом на території м. Львова на період 1 місяць за грошову винагороду в розмірі 32 000 грн.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 23 травня 2022 року, приблизно о 19 :00 год. подружжя ОСОБА_10, на виконання раніше обумовленої домовленості, отримали від ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10 000 грн як завдаток. При цьому вони повідомили ОСОБА_14, що трьох осіб передадуть йому при наступній зустрічі, за умови сплати останнім решти суми в розмірі 22 000 грн.
01 червня 2022 року, приблизно о 12:30 год., за місцем свого проживання, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, використовуючи уразливий стан ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, передали ОСОБА_14 вказаних осіб для подальшої трудової експлуатації у вигляді жебрацтва на території м. Львова, за що отримали від нього решту обумовленої грошової винагороди в розмірі 22 000 грн.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував закон при призначенні ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю вироків, оскільки зарахував у строк призначеного покарання не тільки період перебування обвинуваченого під вартою у даному кримінальному провадженні з 01 червня 2022 року по 20 листопада 2022 року, а ще й час перебування його під вартою в іншому кримінальному провадженні з 18 березня 2020 року по 27 січня 2022 року. Наведене прямо суперечить вимогам ст. 71 КК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у суді касаційної інстанції підтримав скаргу в повному обсязі з підстав, наведених у ній, просив скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вважали, що апеляційний суд правильно застосував закон, мотивував своє рішення, а тому підстав для його скасування немає.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.