ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 461/1752/20
провадження № 61-14223св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Цяцяк Р. П., Ванівський О. М., Шеремета Н. О.,
від 28 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на користування житловим приміщенням.
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що з 2004 року він почав проживати у квартирі АДРЕСА_1,
у зв`язку із відсутністю постійного місця проживання у м. Львові. Відповідач запропонував жити за вказаною адресою з його матір`ю ОСОБА_4, яка досягла похилого віку, потребувала матеріальної допомоги і догляду.
3. Зазначав, що постійно проживав разом з ОСОБА_4 до моменту її смерті у 2010 році та в подальшому самостійно продовжив проживати в цій квартирі з дозволу і за погодженням із ОСОБА_3, як член сім`ї наймача.
4. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право користування житловим приміщенням за адресою:
АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та інформація про рух справи в судах
5. Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова, у складі судді Романюка В. Ф., від 25 травня 2020 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням за адресою:
АДРЕСА_2 .
6. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 07 лютого 2023 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
7. ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу та ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 березня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
8. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року залучено до участі у справі в якості правонаступника померлого позивача ОСОБА_1 його дочку - ОСОБА_2 . Визнано обов`язковою особисту явку в судове засідання ОСОБА_3 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду
9. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Галицького районного суду м. Львова
від 25 травня 2020 року.
10. Колегія суддів вказала, що за обставин цієї справи інша сторона спору вправі була поставити під сумнів підписання апеляційної скарги та її подачу до суду ОСОБА_3 і ці сумніви останній міг усунути шляхом своєї особистої явки в судове засідання (або, наприклад, шляхом подачі до суду відповідної заяви, посвідченої нотаріусом), однак цього зроблено не було.
11. З урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, колегія суддів вважала доведеною ту обставину, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 підписано не ним, а іншою особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для закриття апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
13. У вересні 2023 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 серпня 2023 року.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які у лютому 2024 року надійшли до Верховного Суду.
15. Протоколом повторного розподілу справи між суддями Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_5, суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставою касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_3 зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права.
18. Вказує, що апеляційним судом не було враховано факту представництва його інтересів адвокатом. Вважає, що доводи апеляційного суду щодо його обов`язку особисто з`явитись в судові засідання, подавати заяви посвідчені нотаріусом є необґрунтованими.
19. Зауважує, що його участь у судовому засіданні не є обов`язковою,
а відсутність у засіданнях обумовлена перебуванням у Закарпатській області.
20. Стверджує, що позивач вчиняє шахрайські дії щодо спірної квартири, право власності на яку він набув у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, і на даний час з приводу цих дій відкрито кримінальне провадження № 12022142380001039.
21. До касаційної скарги долучає, зокрема відповідь відділу поліції № 1 ГУ НП у Львівській області від 25 вересня 2023 року на запит адвоката щодо допиту ОСОБА_3 12 лютого 2023 року.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Інформація про інші процесуальні звернення, які надійшли до Верховного Суду
22. У жовтні та грудні 2023 року ОСОБА_3 неодноразово подавав додаткові пояснення до касаційної скарги, які не можуть бути враховані Верховним Судом, оскільки за своїм змістом фактично є доповненнями до касаційної скарги, які подані поза межами строку, визначеного частиною першою статті 398 ЦПК України.
23. У січні 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду клопотання,
в якому просить, зокрема визнати обов`язковою явку ОСОБА_3 та закрити касаційне провадження у справі. Зауважує, що факт подання касаційної скарги ОСОБА_3 викликає сумнів, що виключає можливість розгляду такої скарги.
24. У лютому 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_3 подав до Верховного Суду письмову заяву про відмову від касаційної скарги.
25. У лютому 2024 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду заперечення щодо заяви ОСОБА_3 про відмову від касаційної скарги, в яких, зокрема повторно просить визнати явку ОСОБА_3 обов`язковою або ж зобов`язати його подати нотаріально посвідчену заяву про підтримання/відмову від підтримання касаційної скарги, закрити касаційне провадження у справі з підстав того, що касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати.
26. У квітні 2024 року на запит Верховного Суду ОСОБА_3 у письмовій заяві, поданій засобами поштового зв`язку, вказав, що підтримує касаційну скаргу та зауважив, що жодних відмов від касаційної скарги не подавав.
27. У травні 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_3 повторно подав до Верховного Суду письмову заяву про відмову від касаційної скарги.
28. На запит Верховного Суду щодо необхідності підтвердити обізнаність із повторною заявою про відмову від касаційної скарги, отриманий 25 жовтня 2024 року, ОСОБА_3, не відреагував.
Обставини справи
29. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2023 року визнано обов`язковою особисту явку в судове засідання ОСОБА_3, справу призначено до апеляційного розгляду на 03 липня 2023 року.
30. 03 липня 2023 року ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Представник ОСОБА_3 - адвокат Тимчишин Т. М. у судовому засіданні пояснив відсутність відповідача його зайнятістю на роботі. З урахуванням наведеного, судове засідання було відкладено на 28 серпня 2023 року та повторно визнано обов`язковою особисту явку в судове засідання ОСОБА_3 . Роз`яснено наслідки особистої неявки апелянта в судове засідання, якими апеляційний суд вважав закриття апеляційного провадження.
31. 28 серпня 2023 року ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Представник ОСОБА_3 - адвокат Тимчишин Т. М. у судовому засіданні пояснив відсутність відповідача зайнятістю на роботі.
32. Із заяви ОСОБА_3 від 15 листопада 2010 року про прийняття спадщини після смерті матері вбачається, що на момент подання цієї заяви він був громадянином російської федерації і його особа була встановленою за паспортом, виданим 31 жовтня 2003 року УВС міста Енгельса і Енгельського району Саратовської області рф, де вінбув на той час зареєстрованим.
33. Із заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 23 січня 2023 року та апеляційної скарги від 03 березня 2023 року апеляційний суд встановив, що місцем проживання ОСОБА_3, вказано спірна квартира у м. Львові, а місцем роботи ПП "Західна овочева компанія".
34. ОСОБА_3 є пенсіонером та особою з інвалідністю першої групи безстроково, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 та довідкою територіального відділу пенсійного фонду росії в Енгельському районі № 975 від 14 вересня 2011 року.
35. Згідно з довідкою Львівського обласного центру зайнятості
від 31 липня 2023 року, підприємства, установи, організації до Львівського обласного центру зайнятості за отриманням дозволу на застосування праці громадянина російської федерації ОСОБА_3 не зверталися.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали апеляційного суду про закриття апеляційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
37. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
38. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
39. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
40. Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, потрібно розглядати як право на доступ до правосуддя.
41. Конституцією України закріплено основні засади судочинства (частина друга статті 129). Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист, зокрема на забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
42. Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
43. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
44. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
45. З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_3 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу на заочне рішенням Галицького районного суду м. Львова від 25 травня 2020 року, яким визнано за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням за адресою:
АДРЕСА_2 .
46. У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив адресу спірної квартири як адресу свого перебування.
47. 29 березня 2023 року за вказаною адресою ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд справи апеляційним судом.
48. Добросовісне виконання працівниками оператора поштового зв`язку
АТ "Укрпошта" своїх службових обов`язків презюмується та у цій справі не спростоване.
49. У подальшому ОСОБА_3 будь-яких заперечень щодо розгляду його апеляційної скарги до суду не подав.
50. Натомість інтереси ОСОБА_3 у суді апеляційної інстанції, на підставі ордеру серії ВС № 1206335 від 11 червня 2023 року, представляв - адвокат Тимчишин Т. М., який прибував у судові засідання та заперечував проти закриття апеляційного провадження.
51. Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
52. Висновків про те, що адвокат Тимчишин Т. М. не був уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_3 в апеляційному суді або представляв інтереси ОСОБА_3 без повноважень, оскаржена ухвала не містить.
53. За змістом статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
54. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина третя статті 43 ЦПК України).
55. Відомостей про застосування апеляційним судом до ОСОБА_3 заходів процесуального примусу матеріали справи не містять.
56. Частиною другою статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
57. Сама по собі неявка у судове засідання апеляційного суду особи, яка подала апеляційну скаргу, не передбачена процесуальним законом як підстава для закриття апеляційного провадження.
58. За таких обставин, висновок апеляційного суду про наявність передбачених пунктом 2 частини першої статті 362 ЦПК України підстав для закриття апеляційного провадження є передчасним, а посилання на те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підписана особою, яка не мала права її підписувати, - є припущенням.
59. Фактично позивачем (його правонаступником) висловлено сумнів в тому, що ОСОБА_3 в силу об`єктивних, на їх думку, причин не міг підписати апеляційну скаргу.
60. Однак, за умови участі в судовому засіданні представника відповідача - адвоката, щодо повноважень якого суд не висловив жодних зауважень і який заперечував проти закриття апеляційного провадження, ці сумніви не могли ґрунтуватися лише на тому, що ОСОБА_3 є особою похилого віку, має інвалідність та не з`явився в судові засідання апеляційного суду.
61. У такому випадку саме позивач (його правонаступник) мали займати активну позицію та ініціювати перед судом перевірку цих припущень, зокрема шляхом отримання інформації у відповідних державних органів, які здійснюють реєстрацію актів цивільного стану (у тому числі смерті), фіксують перетин державного кордону України, уповноважені на нарахування та виплату пенсій і соціальних виплат в Україні, контроль за сплатою податків та зборів тощо.
62. Отже, апеляційний суд неправильно застосував положення статті 362 ЦПК України та дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
63. Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
64. Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
65. З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвал з передачею справи на розгляд суду апеляційної інстанції.
66. Колегією суддів не встановлено підстав для закриття касаційного провадження, як того просила ОСОБА_2 у своїх клопотаннях.
67. Відсутність належних відомостей про дійсне і безумовне волевиявлення ОСОБА_3 на відмову від касаційної скарги виключає можливість задоволення клопотання про відмову від касаційної скарги.
68. Вказані висновки про відсутність підстав для прийняття судом касаційної інстанції відмови ОСОБА_3 від касаційної скарги узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові
від 26 вересня 2024 року у справі № 461/6983/21 (провадження
№ 61-16137св23) за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, в якій від імені
ОСОБА_3 за подібних обставин також надходили заяви про відмову від касаційної скарги та заява про спростування такої відмови.
69. Враховуючи, що справа направляється на розгляд до суду апеляційної інстанції, касаційний суд не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,