ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
20 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 369/15888/21
провадження № 61-15027св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Ситнік О. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору за зустрічним позовом, - ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Павлова Надія Євгенівна, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія Ойл" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання недійсним договору позики,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Софія Ойл" про стягнення грошових коштів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 червня
2023 року первісний позов задоволено.
Стягнено з ТОВ "Софія Ойл" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 22 вересня 2017 року у розмірі 84 493 доларів США, три проценти річних за прострочення повернення позики у розмірі 4 857,71 грн, 39 038,92 грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу і на проведення експертизи та 12 754,20 грн - на відшкодування судового збору.
Відмовлено у задоволенні зустрічного позову.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Софія Ойл" залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 червня 2023 року - без змін.
У жовтні 2023 року представник ТОВ "Софія Ойл" - адвокат Мелехова О. С. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У грудні 2023 року адвокат Павлова Н. Є., яка діяла в інтересах ОСОБА_1, подала відзив на зазначену касаційну скаргу, у якому навела попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 понесла та очікує понести у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, попередньо визначивши суму витрат на професійну правничу допомогу
у розмірі 50 000 грн. У грудні 2023 року адвокат Павлова Н. Є. подала до суду докази на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час касаційного перегляду цієї справи.
Постановою Верховного Суду від 7 серпня 2024 року касаційну скаргу ТОВ "Софія Ойл", в інтересах якого діяла адвокат Мелехова О. С., залишено без задоволення,
а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 7 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року - без змін.
У вересні 2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Павлової Н. Є. надійшла заява, в якій вона просила стягнути з ТОВ "Софія Ойл" на користь позивача за первісним позовом витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн, які остання понесла у зв`язку з переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року
у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що "вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні".
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року
у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничної допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій-шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Павлова Н. Є. повідомила про попередньо визначену суму витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи, а 29 грудня 2023 року - направила до Верховного Суду докази на підтвердження понесених у суді касаційної інстанції таких витрат.
Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, її представник - адвокат Павлова Н. Є. надала :
- копію договору про надання правничої допомоги № 1711/1 від 17 листопада
2023 року, укладеного ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням (далі - АО) "Атторнейс";
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1497200
від 20 листопада 2023 року, виданого на підставі вказаного договору;
- акт надання послуг № 2712/1 від 27 грудня 2023 року, підписаний керуючим партнером АО "Атторнейс" Павловою Н. Є. як виконавцем та ОСОБА_1 як замовником.
Зі змісту акта надання послуг № 2712/1 від 27 грудня 2023 року вбачається, що виконавець (АО "Атторнейс") надав такі послуги:
- представництво інтересів ОСОБА_1 в суді касаційної інстанції;
- підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу включно зі збиранням доказів відсутності діючих договорів поставки палива, укладених ТОВ "Софія Ойл"