ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудя 2024 року
м. Київ
справа № 285/2941/20
провадження № 61-14311св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросвіт", Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго",
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросвіт" на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року у складі судді: Мозгового В. Б., додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Галацевич О. М. та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросвіт", Акціонерного товариства "Страхова компанія "Інго", третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду у кримінальному провадженні № 12020060090000490 з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросвіт" (далі - ТОВ "Євросвіт") на користь ОСОБА_1 завданих матеріальних збитків в розмірі 464 418,41 грн, моральної шкоди у розмірі 650 000 грн та судові витрати на професійну правову допомогу.
На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона 04 червня 2020 року будучи пасажиром автомобіля марки "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, який керував автопоїздом марки "DAF FT XF 105.460", д.н.з НОМЕР_2, та спричинив дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Дотепер вона змушена проходити лікування, велику кількість хірургічних втручань та розпочинати тривалий курс реабілітації.
Ні винуватцем ДТП, ні власником транспортного засобу матеріальна та моральна шкода їй не була відшкодована.
Власником транспортного засобу марки "DAF FT XF 105.460", д.н.з. НОМЕР_2, є ТОВ "Євросвіт", а водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах із вказаним товариством та обіймав посаду водія-експедитора, тому товариство несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки внаслідок ДТП, яка складається з витрат на лікування, збитків у вигляді пошкодженого одягу та речей, які перебували з нею під час ДТП та упущеної вигоди.
Зазначає, що внаслідок ортопедичних ушкоджень, стану нервової системи та невиліковного порушення зору їй встановлено ІІ групу інвалідності, а також завдано моральної шкоди.
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду у кримінальному провадженні № 12020060090000490 з позовом, у якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ "Євросвіт" на свою користь завдані матеріальні збитки в розмірі 149 785,30 грн та моральну шкоду у розмірі 500 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 04 червня 2020 року він, керуючи автомобілем марки "Renault Megane", д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок протиправних дій ОСОБА_3, який керував автопоїздом "DAF FT XF 105.460", д.н.з. НОМЕР_2, та спричинив ДТП отримав тілесні ушкодження, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Після ДТП він дотепер змушений проходити лікування, переніс велику кількість хірургічних втручань та розпочав тривалий курс реабілітації.
Винуватцем ДТП матеріальна та моральна шкода не відшкодована.
Зазначав, що внаслідок ДТП він став інвалідом І групи "А" з 23 вересня 2020 року із загальним захворюванням опорно рухового апарату.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 20 липня 2022 року вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2021 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільного позову скасував та призначив новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
У жовтні 2022 року ОСОБА_4 звернувся до суду із уточненою позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути:
- з АТ "СК "Інго" на свою користь мінімальний розмір страхового відшкодування в розмірі 141 690 грн, в рахунок відшкодування завданої шкоди здоров`ю - 115 810 грн та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 12 875 грн;
- з ТОВ "Євросвіт" на свою користь матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП в розмірі 111 603,82 грн, матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності за період з 04 червня 2020 року до жовтня 2022 року в розмірі 171 755 грн, матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності за період з січня 2023 року у розмірі мінімальної заробітної плати та моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
У листопаді 2022 року ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути:
- з АТ "СК "Інго" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди здоров`ю - 64 778,70 грн, у рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 30 979 грн, у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди - 7 489,63 грн;
- з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 90 170,25 грн, матеріальну шкоду, завдану каліцтвом та заробіток втрачений внаслідок втрати загальної працездатності (упущеної вигоди) за період з 01 червня 2020 року до жовтня 2022 року в розмірі 2 320 000 грн, щомісяця у якості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, завданої каліцтвом заробіток, втрачений внаслідок втрати загальної працездатності, починаючи з листопада 2022 року у розмірі 80 000 грн та моральну шкоду у розмірі 1 000 000 грн.
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області ухвалою від 20 квітня 2023 року задовольнив заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про відмову від позову в частині позовних вимог до АТ "СК "Інго". Закрив провадження у цивільній справі в частині позову ОСОБА_2 до АТ "СК "Інго" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 23 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Стягнув з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 350 000 грн.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з АТ "СК "Інго" страхового відшкодування відмовив.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з ТОВ "Євросвіт" матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП відмовив.
Позов ОСОБА_2 до ТОВ "Євросвіт" задовольнив частково.
Стягнув з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 500 000 грн.
У задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_2 з ТОВ "Євросвіт" матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, відмовив.
Задовольняючи позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції врахував, що здоров`ю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було завдано значну шкоду, вони зазнали фізичного болю та страждань, витратили багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану, однак цього досягти їм не вдалось, перенесли сильний емоційний стрес через отримані травми, ОСОБА_1 отримала ІІ групу інвалідності, а ОСОБА_2 отримав І групу інвалідності, у них назавжди порушено звичайний ритм їхнього життя, значно погіршився їх психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 з АТ "СК "Інго" страхового відшкодування місцевий суд виходив з того, що представник ОСОБА_1, уточнюючи позовні вимоги щодо суми страхового відшкодування після сплати АТ СК "Інго", не надав доказів на підтвердження того, що витрати на лікування, які не було враховано відповідачем, відносять до тих, що зазначені в пункті 24.1 статті 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ "СК "Інго" матеріальної шкоди в розмірі 30 979 грн суд першої інстанції дійшов висновку про ненадання доказів про належність ОСОБА_1 речей, їх пошкодження та вартість за яку їх було придбано.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди, упущеної вигоди, місцевий суд виходив з того, що сама по собі пропозиція, без укладання трудового договору в якому визначено розмір заробітної плати, не може свідчити про можливу реальність отримання доходу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "Євросвіт" матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що АТ "СК "Інго" в добровільному порядку виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування, яке складається з витрат, пов`язаних з лікуванням, стійкою втратою працездатності та моральну шкоду. Звертаючись із уточненою позовною заявою представник ОСОБА_2 не зазначав з чого складається розмір завданої матеріальної шкоди, що в свою чергу унеможливлює суд дійти висновку про її обґрунтованість.
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області додатковим рішенням від 08 червня 2023 року стягнув з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 2 000 грн.
В частині стягнення судових витрат на професійну правову допомогу з АТ "СК "Інго" на користь ОСОБА_1 відмовив.
Стягуючи з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу суд першої інстанції врахував, що рішенням суду відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у зв`язку з їх необґрунтованістю, а не через їх безпідставність, значення даної справи для позивача та її матеріальний стан, оскільки ОСОБА_7 є інвалідом ІІ групи, поведінку представників позивачів та відповідачів в судових засіданнях, а також кількість судових засідань, у зв`язку з чим дійшов висновку, що стягнутий ним розмір витрат є справедливим і співмірним.
Відмовляючи у стягненні витрат з АТ "СК "Інго" на користь ОСОБА_1 на професійну правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 23 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_1 з АТ "СК "Інго" страхового відшкодування відмовлено, тому і у задоволенні зазначених витрат також слід відмовити.
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області додатковим рішенням від 08 червня 2023 року стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Євросвіт" судові витрати в розмірі 10 000 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Євросвіт" судові витрати в розмірі 10 000 грн.
Додаткове рішення суд першої інстанції мотивував тим, що рішенням суду відмовлено позивачам у задоволенні позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог, а не через їх безпідставність, значення даної справи для позивачів та їх матеріальний стан, оскільки ОСОБА_7 є інвалідом ІІ групи, а ОСОБА_2 є інвалідом І групи, поведінку представників позивачів та відповідачів в судових засіданнях, а також кількість судових засідань та їх тривалість, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що визначений ним розмір витрат буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат.
Житомирський апеляційний суд постановою від 05 вересня 2023 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та представника ТОВ "Євросвіт" - Дички А. Р. задовольнив частково.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року змінив в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 з 350 000 грн до 200 000 грн та в частині стягнення моральної шкоди з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_2 з 500 000 грн до 350 000 грн.
В решті рішення залишив без змін.
Додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Євросвіт" судових витрат на професійну правничу допомогу залишив без змін.
Додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу змінив, збільшивши розмір судових витрат з 2 000 грн до 5 000 грн.
В решті додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року залишив без змін.
Компенсував ТОВ "Євросвіт" за рахунок держави 8 287,50 грн судового збору.
Зменшуючи розмір стягнутої моральної шкоди суд апеляційної інстанції врахував перебування позивачів на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, характер неправомірних дій відповідача, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), глибину душевних та психічних страждань позивачів, тяжкості отриманих позивачами ушкоджень, в результаті яких ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 29 червня 2021 року до 01 липня 2022 року, а ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності з 23 вересня 2020 року до 01 жовтня 2022 року, виплачене АТ "СК "Інго" страхове відшкодування на користь позивачів, а також вимоги розумності і справедливості.
Врахувавши предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті приймання-передачі послуг згідно з договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 20 вересня 2022 року, а також засади розумності, справедливості та співмірності, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції в частині стягнення на користь ТОВ "Євросвіт" з ОСОБА_1 10 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Врахувавши предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в актах приймання-передачі послуг згідно договорів про надання правової (професійної правничої) допомоги від 02 вересня 2022 року та від 02 грудня 2022 року, засади розумності, справедливості та співмірності, а також часткове задоволення позовних вимог до ТОВ "Євросвіт", апеляційний суд дійшов висновку про зміну додаткового рішення в частині стягнення з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу з 2 000 грн до 5 000 грн.
Житомирський апеляційний суд додатковою постановою від 26 вересня 2023 року заяву ТОВ "Євросвіт" - Дички А. Р. про ухвалення додаткового рішення у цій справі задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Євросвіт" по 10 000 грн з кожного витрат на професійну правничу допомогу надану в суді апеляційної інстанції.
Стягуючи з позивачів витрати на професійну правову допомогу апеляційний суд врахував критерій реальності адвокатських витрат, характер виконаної адвокатом роботи, а також критерій розумності їхнього розміру, виходив з конкретних обставин справи, керувався принципами справедливості та верховенства права.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що заявлені судові витрати у розмірі 42 044 грн є завищеними, оскільки не є співмірним із складністю справи, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих ним послуг, тому їх розмір має бути зменшений.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
Від ТОВ "Євросвіт" у жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 23 травня 2023 року, додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проситьчастково скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року щодо зміни рішення суду першої інстанції від 23 травня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди з товариства на користь ОСОБА_1 з 350 000 грн до 200 000 грн та в частині стягнення моральної шкоди з товариства на користь ОСОБА_2 з 500 000 грн до 350 000 грн та ухвалити в цих частинах нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.
Скасувати додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року та частково постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 на користь товариства витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви, а саме стягнути на користь ТОВ "Євросвіт" з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 30 344,80 грн та стягнути на користь ТОВ "Євросвіт" з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 30 344,80 грн.
Частково скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року щодо зміни додаткового рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року в частині стягнення з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу, збільшивши розмір судових витрат з 2 000 грн до 5 000 грн та залишити без змін додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суди не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), та постановах Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 759/1587/21 (провадження № 61-5444св23), від 24 квітня 2023 року у справі № 753/10433/21 (провадження № 61-246св23), від 13 квітня 2023 року у справі № 357/5329/22 (провадження № 61-4632ск23), від 09 листопада 2022 року у справі № 462/6463/16-ц (провадження № 61-14837св21), від 27 вересня 2022 року у справі № 661/1355/20 (провадження № 51-5161км21), від 19 жовтня 2022 року у справі № 158/447/21-ц (провадження № 61-20206св21), від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013св18), від 16 червня 2021 року у справі № 303/6582/19 (провадження № 61-16768св20), від 09 лютого 2022 року у справі № 227/3615/19 (провадження № 61-16038св21), від 02 липня 2020 року у справі № 570/1531/17 (провадження № 51-6229км19), від 31 січня 2019 року у справі № 617/1642/16-к (провадження № 51-4580км18).
Суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме довідку до акта огляду МСЕК від 30 червня 2021 року, виписок із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2915 та № 3938, а також відповідей КПП Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня" № 748 від 09 жовтня 2020 року та відповіді КНП "Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об`єднання" № 2189 від 15 жовтня 2020 року.
Також у матеріалах справи відсутні докази щодо причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та встановленою групою інвалідності через рік.
Висновки експерта № 346 від 15 липня 2020 року та № 345 від 15 липня 2020 року відсутні у матеріалах цивільної справи та взагалі не досліджувалися судом.
Суд встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.
Суди не врахували правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та у постанова Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 357/7048/22, від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, згідно з якими для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.
Враховуючи зазначене суди не могли самостійно досліджувати та шукати обґрунтування зменшення судових витрат.
Також суди не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 лютого 2020 року у справі № 813/1966/18 (провадження № К/9901/19156/19), від 16 лютого 2022 року у справі № 709/370/20 (провадження № 61-16320св20), згідно з якими понесені судові витрати підлягають відшкодуванню у пропорційному співвідношенні до задоволених вимог.
Також суди не дослідили зібрані у справі докази, а саме квитанції, платіжні інструкції, чеки, акти приймання-передачі послуг.
Від ТОВ "Євросвіт" у жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно на користь ТОВ "Євросвіт" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 42 044 грн.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що суд не врахував правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та у постановах Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 357/7048/22, від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, згідно з якими для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.
Відзив на касаційні скарги іншими учасниками справи не подано
Рух касаційних скарг в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 11 жовтня 2023 року відкрив провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Євросвіт" на додаткове рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 08 червня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року та витребував її матеріали із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
Справа № 285/2941/20 надійшла до Верховного Суду 23 жовтня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 08 листопада 2023 року відкрив провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Євросвіт" на додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.
Фактичні обставини справи, з`ясовані судами
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2021 року, залишеним без змін Житомирським апеляційним судом в частині призначеного покарання, ОСОБА_3, якій працював водієм ТОВ "Євросвіт", визнано винним та засуджено за частиною другою статті 286 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 2 (два) роки.
Зазначеним вироком встановлено, що внаслідок ДТП водію автомобіля марки "Renault Megane", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, важкого забою головного мозку, відкритих переломів обох кісток правої гомілки, закритих переломів 2-5 плесневих кісток лівої стопи, рани на нижній губі, забою грудної клітини та легень, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Пасажиру автомобіля марки "Renault Megane", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-7 ребер справа та 1-5 ребер зліва грудини, закритих переломів правої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки, обох наколінників, правої променевої кістки, 2-4 плесневих кісток правої стопи, переломів кісток лицевого черепа, крововилива під м`яку мозкову оболонку правої тім`яної долі, ран на лобі та верхній повіці лівого ока, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною установою комісією № 320080, ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 29 червня 2021 року внаслідок загального захворювання.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною установою комісією № 522710, ОСОБА_2 встановлено І групу інвалідності з 25 вересня 2020 року внаслідок загального захворювання.
ТОВ "Євросвіт" в добровільному порядку виплатило ОСОБА_2 на лікування 50 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2788 від 03 липня 2020 року.
Згідно з Полісом № 1531051 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, транспортний засіб марки "DAF FT XF 105.460", д.н.з НОМЕР_2, станом на 04 червня 2020 року належав ТОВ "Євросвіт", відповідальність якого була зареєстрована в АТ "СК "Інго".
Ліміт відповідальності за вказаним полісом становить 260 000 грн на одну особу за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, і 130 000 грн за шкоду заподіяну майну.
Відповідно до розрахунку витрат № 2570207, понесених у зв`язку з лікуванням потерпілої ОСОБА_1, складеного лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_9, витрати на медикаменти медичного призначення та медичні послуги, що застосовуються при діагностиці і лікуванні отриманих травм та її наслідків складають - 107 607,60 грн, що підтвердженні чеками та є такими, що відносяться до травми отриманої потерпілою в ДТП від 04 червня 2020 року.
На підставі зазначеного розрахунку 27 березня 2023 року АТ "СК "Інго" в добровільному порядку виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 198 001,87 грн, яке складається з: 107 607,30 грн - витрати пов`язані з лікуванням; 85 014 грн - стійка втрата працездатності; 5 380,37 грн - моральна шкода.
04 квітня 2023 року АТ "СК "Інго" в добровільному порядку виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 260 000 грн, яке складається з: 82 899,50 грн - витрати пов`язані з лікуванням; 170 028 грн - стійка втрата працездатності; 7 072,50 грн - моральна шкода.
Відповідно до виписок із медичних карток амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2915 та № 3938, а також відповідей КПП Харківської обласної ради "Обласна клінічна травматологічна лікарня" № 748 від 09 жовтня 2020 року та відповіді КНП "Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об`єднання" № 2189 від 15 жовтня 2020 року пасажиру автомобіля марки "Renault Megane", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді переломів 2-7 ребер справа та 1-5 ребер зліва грудини, закритих переломів правої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки, обох наколінників, правої променевої кістки, 2-4 плесневих кісток правої стопи, переломів кісток лицевого черепа, крововилива під м`яку мозкову оболонку правої тім`яної долі, ран на лобі та верхній повіці лівого ока, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з частиною четвертою статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Отже, власник автомобіля є зобов`язаною особою та несе відповідальність перед потерпілим за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку, якщо в момент дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом (тобто є заподіювачем шкоди) або у випадку, передбаченому частиною першою статті 1172 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції змінюючи рішення місцевого суду в частині стягнення моральної шкоди, правильно зазначив, що за завдану моральну шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, тобто ТОВ "Євросвіт", тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної шкоди саме з ТОВ "Євросвіт".
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При оцінці розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, а тому принцип еквівалентного відшкодування, що властивий цивільному праву, при відшкодуванні моральної шкоди неможливий, оскільки вона не має вартісного еквівалента.
Зменшуючи розмір стягнутої з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди, апеляційний суд врахував перебування позивачів на амбулаторному та стаціонарному лікуванні, характер неправомірних дій відповідача, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), глибину душевних та психічних страждань позивачів, тяжкості отриманих позивачами ушкоджень, в результаті яких ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 29 червня 2021 року до 01 липня 2022 року, а ОСОБА_2 - І групу інвалідності з 23 вересня 2020 року до 01 жовтня 2022 року, а також врахувавши виплачене АТ "СК "Інго" страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 198 001,87 грн, а на користь ОСОБА_2 - 260 000 грн, та виплачені ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_2 50 000 грн, вимоги розумності і справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру стягнутої з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральної шкоди.
Проаналізувавши вищезазначені обставини в їх сукупності Верховний Суд вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про доведеність позивачами наявності вказаних умов для відшкодування шкоди.
Доводи касаційної скарги про необґрунтованість стягнутого апеляційним судом розміру моральної шкоди Верховний Суд відхиляє, з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18) виснувала, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц виснувала, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Апеляційний суд зменшуючи розмір моральної шкоди, врахував принципи розумності, справедливості та співмірності, характер і обсяг страждань, яких зазнали позивачі, можливість відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у життєвих і суспільних стосунках, у зв`язку з чим дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ "Євросвіт" на користь ОСОБА_1 200 000 грн, а на користь ОСОБА_2 350 000 грн на відшкодування моральної шкоди, який не призведе до безпідставного збагачення позивачів.
Доводи касаційної скарги про те, що суди не врахували правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), та постановах Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 759/1587/21 (провадження № 61-5444св23), від 24 квітня 2023 року у справі № 753/10433/21 (провадження № 61-246св23), від 13 квітня 2023 року у справі № 357/5329/22 (провадження № 61-4632ск23), від 09 листопада 2022 року у справі № 462/6463/16-ц (провадження № 61-14837св21), від 27 вересня 2022 року у справі № 661/1355/20 (провадження № 51-5161км21), від 19 жовтня 2022 року у справі № 158/447/21-ц (провадження № 61-20206св21), від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013св18), від 16 червня 2021 року у справі № 303/6582/19 (провадження № 61-16768св20), від 09 лютого 2022 року у справі № 227/3615/19 (провадження № 61-16038св21), від 02 липня 2020 року у справі № 570/1531/17 (провадження № 51-6229км19), від 31 січня 2019 року у справі № 617/1642/16-к (провадження № 51-4580км18), суд касаційної інстанції відхиляє з таких підстав.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Враховуючи викладене, висновки суду апеляційної інстанції не суперечать практиці Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладеній у постановах, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
Верховний Суд звертає увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та дотриманням розумного балансу інтересів сторін.