ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 396/47/17
провадження № 61-6714св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Руденко Ганни Валентинівни на постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л., та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації в Кіровоградській області, про встановлення порядку користування спільним майном.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 18 грудня 2009 року вона та ОСОБА_1 набули право спільної часткової власності по 1/2 частці на житловий будинок АДРЕСА_1 . У цьому будинку вона зареєстрована з 16 жовтня 2008 року, ОСОБА_1 - з 12 червня 2008 року.
Також у будинку проживають члени її сім`ї: донька ОСОБА_3 та малолітній онук ОСОБА_4 .
Із лютого 2016 року через неприязні сімейні стосунки з ОСОБА_1 вона та члени її сім`ї були вимушені тимчасово залишити спільне помешкання та перейти проживати до іншого будинку.
ОСОБА_1 до даного часу чинить їй та членам її сім`ї перешкоди у користуванні будинком АДРЕСА_1, який належить їм на праві спільної власності, замінив замки на вхідних дверях.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд: виділити їй у володіння та користування житлові кімнати № 2 площею 12,1 кв. м та № 3 площею 13,4 кв. м, а у володіння та користування ОСОБА_1 - житлові кімнати № 4 площею 8,8 кв. м та № 5 площею 7,1 кв. м, інші приміщення в будинку, у тому числі господарські приміщення, які знаходяться на території домоволодіння, залишити у спільному користуванні сторін.
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служба у справах дітей Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками (виділення частки).
24 січня 2022 року ОСОБА_1 уточнив зустрічні позовні вимоги.
Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано. У шлюбі вони спільних дітей не мали.
Треті особи ОСОБА_3 та малолітній ОСОБА_4 не мають з ним ніяких родинних зв`язків, ОСОБА_3 перебуває у шлюбі, тому він не згоден, щоб частиною його власності користувались сторонні особи.
Спірний житловий будинок відповідно до схематичного плану складається з: І - веранда площею 4,0 кв. м, ІІ - веранда площею 7,2 кв. м, ІІІ - веранда площею 3,5 кв. м, 1 - сіни площею 4,3 кв. м, 2 - жила кімната площею 12,1 кв. м, 3 - жила кімната площею 13,4 кв. м, 5 - кухня площею 7,1 кв. м; загальна площа будинку становить 60,5 кв. м, жила площа - 34,3 кв. м, площа підсобних приміщень - 11,4 кв. м, площа приміщення, яке не включається до загальної площі, - 14,8 кв. м.
Конструктивні елементи будинку збудовані таким чином, що кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, оскільки є технічна можливість переобладнання житлового будинку в ізольовані квартири, однак із вказаним ОСОБА_2 варіантом поділу будинку в натурі він не згодний, оскільки таким поділом буде порушено його права.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, з урахуванням уточнення позовних вимог від 24 січня 2022 року, просив суд:
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями на АДРЕСА_1 по 1/2 часток з господарсько-побутовими будівлями між власниками;
- виділити ОСОБА_1 у власність 1/2 частину будинку: веранду площею 4,1 кв. м, житлову кімнату площею 12,10 кв. м, житлову кімнату площею 13,40 кв. м, загальною площею 30 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: гараж літ. "Б", баня літ. "В", сарай літ. "Г", вигрібна яма "4";
- виділити ОСОБА_2 у власність 1/2 частину будинку: веранду площею 7,20 кв. м, веранду площею 3,50 кв. м, сіни площею 4,30 кв. м, житлову кімнату площею 8,8 кв. м, кухню площею 7,10 кв. м, загальною площею 30,9 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: гараж літ. "Б", баня літ. "В", сарай літ. "Г", вигрібна яма "4";
- залишити в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 басейн для збору води літ. "к2", колодязь інженерних мереж літ. "К1", колодязь інженерних мереж "6", ворота "3", огорожу "1", прибудову "а2".
Протокольною ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 21 березня 2017 року прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 та об`єднано його із первісним позовом ОСОБА_2 в одне провадження.
Відповідно до розпорядження виконуючого обов`язки голови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2018 року справу на підставі частини четвертої статті 31 ЦПК України передано на розгляд до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2018 року справу прийнято до провадження.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2018 року, ухваленим у складі судді Цоток В. В., зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
У порядку виділення частки з майна, що перебуває у спільній частковій власності, а саме житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, які знаходяться в АДРЕСА_1 :
- виділено ОСОБА_1 та закріплено за ним на праві приватної власності на: веранду І, площею 4,1 кв. м, інвентаризаційною вартістю 6 205,06 грн; житлову кімнату 1-2, площею 12,10 кв. м, інвентаризаційною вартістю 22 138,32 грн; житлову кімнату 1-3, площею 13,40 кв. м, інвентаризаційною вартістю 24 516,81 грн; літню кухню літ. "Е", інвентаризаційною вартістю 20 852,60 грн; погріб з шийкою літ. "Ж", інвентаризаційною вартістю 2 371,70 грн; гараж літ. "Ж-1", інвентаризаційною вартістю 4 702,00 грн; вигрібну яму "5", інвентаризаційною вартістю 4 766,30 грн, згідно з додатку № 3 та таблиці № 2 висновку судової будівельної технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 1477/1478/17-27;
- виділено ОСОБА_2 та закріплено за нею на праві приватної власності на: веранду ІІ, площею 7,20 кв. м, веранду ІІІ, площею 3,50 кв. м, інвентаризаційною вартістю 13 570,27 грн; сіни 1-1, площею 4,30 кв. м, інвентаризаційною вартістю 7 867,34 грн; житлову кімнату 1-4, площею 8,8 кв. м, інвентаризаційною вартістю 16 100,59 грн; кухню 1-5, площею 7,10 кв. м, інвентаризаційною вартістю 12 990,25 грн; гараж літ. "Б", інвентаризаційною вартістю 21 292,70 грн; баню літ. "В", інвентаризаційною вартістю 3 254,70 грн; сарай літ. "Г", інвентаризаційною вартістю 5 675,00 грн; вигрібну яму "4", інвентаризаційною вартістю 4 766,30 грн, згідно з додатком № 3 та таблиці № 2 висновку судової будівельної технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 1477/1478/17-27.
У загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено: басейн для збору води "к"; колодязь інженерних мереж "к-1"; колодязь інженерних мереж "6"; ворота "3"; огорожу "1"; прибудову "а2", згідно з висновком судової будівельно- технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 1477/1478/17-27.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за різницю у вартості виділених часток, яка становить 35,64 грн.
Зобов`язано ОСОБА_1 за власний рахунок виконати наступні роботи: закласти пройом між кімнатами І та ІІ; замість вікна в кімнаті ІІ встановити зовнішній отвір; встановити дверний пройом між кімнатами І та 1-2; закласти дверний пройом між кімнатами 1-2 та 1-1, згідно з висновком судової будівельної технічної експертизи № 1477/1478/17-27 від 09 січня 2018 року.
У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5 502,00 грн.
Задовольняючи зустрічний позов і відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що висновком судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 1477/1478/17-27, проведеної Кропивницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що спірний будинок, загальною площею 60,5 кв. м, можливо поділити відповідно до часток співвласників у праві власності, тому суд вважав за потрібне виділити ОСОБА_1 1/2 частину будинку площею 29,6 кв. м та ОСОБА_2 1/2 частину будинку площею 30,9 кв. м, різниця у виділених частках є мінімальною 0,65 кв. м.
Цей варіант розподілу є найбільш економічним, потребує найменших затрат на переобладнання, які полягають в закладці дверного прорізу між кімнатами І та ІІ; встановлення зовнішнього отвору замість вікна в кімнаті ІІ; встановлення дверного прорізу між кімнатами І та 1-2; закладці дверного прорізу між кімнатами 1-2 та 1-1 та не призводять до зміни площ та конфігурації приміщень в будинку, не потребують перенесення стін, влаштування перестінків тощо.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року, прийнятою колегією суддів: Авраменко Т. М., Суровицької Л. В., Черненка В. В., апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2018 року без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 17 червня 2020 року, прийнятою у складі колегії суддів: Червинської М. Є., Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 11 вересня 2018 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції й постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що суди не встановили, чи може бути за позовом ОСОБА_1 предметом поділу спірний будинок у разі, якщо він має ознаки самочинно реконструйованого, не враховано підстави позову ОСОБА_2, яка не ставила питання щодо поділу майна в натурі, а лише просила встановити порядок користування ним, хоча за змістом її касаційної скарги вона не заперечувала і такого вирішення справи, проте жодна із сторін не ставила питання про припинення права спільної часткової власності на будинок.
Розглядаючи справу за первісним позовом ОСОБА_2, суд першої інстанції її вимог взагалі не розглянув, а ухвалив рішення про відмову в позові, ґрунтуючись лише на висновках судової технічної-будівельної експертизи, якою вирішувалось питання про технічну можливість поділу будинку в натурі.
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу. Установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (статті 89, 263, 264 ЦПК України, у редакції від 15 грудня 2017 року) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 607/6092/18 (провадження № 14-483цс18)).
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2022 року за клопотанням ОСОБА_2 первісний позов залишено без розгляду.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року, ухваленим у складі судді Майстер І. П., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із неможливості виділення в натурі належної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частки із майна, оскільки висновком експерта запропоновано такий поділ, виходячи із фактичної загальної площі будинку 60,5 кв. м, що не відповідає правовстановлюючим документам будинку за загальної площею 45,7 кв. м.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року скасовано та ухвалено нове.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У порядку поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 визнано право власності:
- за ОСОБА_1 на частину будинку літ. "А", а саме веранду І площею 4,1 кв. м, житлову кімнату 1-2 площею 12,1 кв. м, житлову кімнату 1-3 площею 13,4 кв. м, загальною площею 29,6 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: літню кухню літ. "Е", погріб з шийкою літ. "Ж", гараж літ. "Ж-1", вигрібну яму "5", прибудову літери "а2", басейн для збору води літ. "к", колодязь інженерних мереж літ. "к-1", 1/2 частину воріт "3", 1/2 частину огорожі "1";
- за ОСОБА_2 на частину будинку літ. "А", а саме веранду ІІ площею 7,2 кв. м, веранду ІІІ площею 3,5 кв. м, сіни 1-1 площею 4,3 кв. м, житлову кімнату 1-4 площею 8,8 кв. м, кухню 1-5 площею 7,1 кв. м, загальною площею 30,9 кв. м, та господарсько-побутові будівлі: гараж літ. "Б", баню літ. "В", сарай літ. "Г", вигрібну яму "4", колодязь інженерних мереж "6", 1/2 частину воріт "3", 1/2 частину огорожі "1".
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 600,00 грн сплаченого судового збору.
Задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо неможливості поділу будинку з господарсько-побутовими будівлями, загальною площею 60,5 кв. м, який розташований на АДРЕСА_1, з тих підстав, що будинок має ознаки самочинно реконструйованого.
Так, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2018 року № 1477/1478/17-27, проведеної експертом Корольовим В. С., експертизою підтверджена технічна можливість поділу між сторонами спірного будинку з господарсько-побутовими будівлями.
Крім того, судом було допитано судового експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Корольова В. С., який надав пояснення щодо складеного ним висновку від 09 січня 2018 року №1477/1478/17-27, та вказав, що ним не було встановлено самовільних будівель та зазначений висновок ним складався на підставі технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду від 27 грудня 2012 року, у якому самочинно збудовані/реконструйовані/переплановані об`єкти не встановлені.
Також у договорі купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями від 18 грудня 2009 року нотаріусом правильно зазначені відчужувані об`єкти нерухомості, а саме: житловий будинок літ. "А", загальною площею 45,7 кв. м, житловою площею 34,2 кв. м, та господарсько-побутові будівлі, а саме веранда (а, а1); сарай літ. "Б", "В", "Е"; баня літ. "Г"; погреб літ. "Ж"; огорожа (1, 2); ворота (3), однак помилково не враховані у загальному площу приміщення, які не включаються у загальну площу (тераса І та веранда ІІ), але не є самовільно збудованими чи переобладнаними, площею 15,9 кв. м, про що свідчить копія технічного паспорту, складеного станом на лютий 1991 року, погашений 27 грудня 2012 року, та на підставі якого укладався договір купівля-продажу.
Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 погодилися із визначеним експертом Корольовим В. С. варіантом поділу.
Однак, враховуючи ту обставину, що обидві сторони претендували на варіант поділу, визначений першому співвласнику та не досягли згоди з цього питання, а також те, що за запропонованим експертом Корольовим В. С. варіантом є об`єкти для загального користування, однак у випадку поділу майна в натурі між співвласниками в порядку статті 367 ЦК України жодні об`єкти не можуть залишатись у загальному користуванні, суд вважав за необхідне самостійно визначити у порядку поділу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 право власності.
Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2024 року ухвалено додаткове судове рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10 квітня 2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю інвентаризаційної вартості нерухомого майна в розмірі 7 275,65 грн.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що з мотивувальної частини постанови судом апеляційної інстанції було вирішено питання про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці інвентаризаційної вартості нерухомого майна в розмірі 7 275,65 грн згідно з наведеним у висновку експерта розрахунком при першому варіанті розподілу житлового будинку та розподілу господарсько-побутових будівель, за яким кожному співвласнику відходять відповідні будівлі. Разом з тим, у резолютивній частині рішення суд не стягнув із позивача на користь відповідача різницю інвентаризаційної вартості нерухомого майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Руденко Г. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2024 року і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про виділення у власність сторін часток, не врахував зміну часток і не стягнув правомірну грошову компенсацію різниці ринкової вартості спірного майна.
Також суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у призначені комплексної оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, метою якої було вирішення питання щодо ринкової вартості та можливості реального поділу домоволодіння без залишення неподілених об`єктів для користування.
Підставою касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року та додаткової постанови Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2024 року заявник зазначала неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема суд застосовав норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 та постановах Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 583/2924/20 (провадження № 61-9357св22), від 10 травня 2023 року у справі № 404/7307/14 (провадження № 61-6779св22), а також суд порушив норми процесуального права, зокрема не дослідив зібрані у справі докази.