1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 753/8640/24

провадження № 61-11983св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник за довіреністю ОСОБА_2, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року в складі колегії суддів: Глуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О.,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (далі - ТОВ "Коллект Центр) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 56 865,01 грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 17 000,00 грн та судових витрат в розмірі 3 028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 липня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 102806826, відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в розмірі 15 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків на умовах договору.

29 грудня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (далі - ТОВ "Вердикт Капітал") було укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до ОСОБА_1 . У подальшому ТОВ "Вердикт Капітал" відступило право вимоги до ОСОБА_1 - ТОВ "Коллект Центр" відповідно до договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року. Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором за нею утворилася заборгованість. За викладених обставин позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 102806826 від 29 липня 2021 року в загальному розмірі 56 865,01 грн та судовий збір у розмірі 3 028 грн. У стягненні витрат на правничу допомогу відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 29 липня 2021 року було укладено в електронній формі кредитний договір № 102806826 з ТОВ "Мілоан" на суму 15 000,00 грн, відповідачка отримала кредит за вказаним договором, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернула.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року апеляційну скаргу Кірюшина А. А., подану в інтересах ОСОБА_1, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року - повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційне провадження у справі не може бути відкрите з підстав, визначених пунктом 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1, подана представником - Кірюшиним А. А., однак додана довіреність на підтвердження повноважень зазначеного представника, оскільки нотаріально не посвідчена.

Узагальнені доводи касаційної скарги

24 серпня 2024 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" від імені ОСОБА_1 - представник за довіреністю Кірюшин А. А. подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня

2024 року, у якій просив її скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції положень статей 185, 357 ЦПК України, Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про повернення апеляційної скарги заявнику. Зазначає, що довіреність, видана в електронній формі, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника в суді.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 28 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, гарантованого національним законом, оскільки це є порушенням права на справедливий судовий розгляд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Вимоги до оформлення апеляційної скарги передбачені статтею 356 ЦПК України.

Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 356 ЦПК України).

До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися (пункт 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом положень частини третьої, четвертої, сьомої, восьмої статті 62 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції (частина четверта статті 14 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 24, 26 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, підсистема "Електронний суд" - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Пунктами 30-35 зазначеного Положення передбачено, що користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи".

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення.

Зі змісту оскаржуваної ухвали Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року та матеріалів апеляційного провадження щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року слідує, що зазначену апеляційну скаргу 19 червня 2024 року сформовано в підсистемі "Електронний суд" та підписано електронним підписом Кірюшина А. А. (а. с. 77-83).

Підставою подання зазначеної апеляційної скарги та представництва відповідачки була сформована в підсистемі "Електронний суд 17 травня 2024 року довіреність, згідно з якою ОСОБА_1 уповноважила Кірюшина А. А. представляти її інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі № 753/8640/24 з усіма правами, які надані законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи (а. с. 84).

Зазначена форма довіреності відповідає пунктам 30-35 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Електронне доручення формується підсистемою "Електронний суд" самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника (постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 753/10165/21).

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року з підстав ненадання представником відповідачки належним чином засвідченої довіреності на право представництва її інтересів, не звернув уваги на те, що електронне доручення відповідачки представнику - Кірюшину А. А. сформовано і видано за допомогою засобів та відповідних алгоритмів підсистеми "Електронний суд", з використанням електронних кабінетів й цифрових підписів ОСОБА_1 та її представника - Кірюшина А. А . Підсистемою "Електронний суд" автоматично сформовано таке електронне доручення й додано до апеляційної скарги, яка подана представником від імені довірителя.

Апеляційним судом у порушення вищевказаних вимог закону не враховано, що у відповідачки та її представника, як користувачів підсистеми "Електронний суд", відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд електронного доручення, оскільки саме система його формує за відповідним алгоритмом і зразком. Отже, розміщення відмітки про нотаріальне посвідчення на такій довіреності є неможливим.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Подібний підхід до вирішення питання щодо дотримання форми апеляційної скарги, поданої представником сторони, викладено у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 300/1329/20, від 17 листопада 2021 року у справі № 344/13150/20.

Є помилковим посилання суду на висновки Верховного Суду, викладені в ухвалах від 23 січня 2024 року у справі № 824/16/22 (провадження

№ 61-1070ас23), 26 квітня 2024 року у справі № 205/3743/20 (провадження

№ 61-5632ск24), оскільки підставою для повернення скарги у цих справах було те, що особою не було додано документа, який би засвідчував можливість підписанта діяти у суді від імені особи, яка подає скаргу, за правилами його самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника, а не представництва фізичної особи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи відповідних повноважень під час розгляду справи (скарги) містить ознаки надмірного формалізму та ставить під загрозу дотримання завдань судочинства.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

За таких обставин, ухвала суду апеляційної інстанції від 15 серпня 2024 року про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, що є в силу вимог статті 411 ЦПК України підставою для її скасування.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, 24 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кірюшин А. А. повторно подав апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, оформлену відповідно до вимог статті 356 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Коллект Центр" за договором про споживчий кредит № 102806826 від 29 липня 2021 року - 9 972,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 18 472,81 грн - заборгованості за відсотками. Вирішено питання про судовий збір.

Таким чином, оскільки після надходження цивільної справи до Верховного Суду з`ясувалося, що суд апеляційної інстанції розглянув раніше повернуту ним апеляційну скаргу, отже сторона відповідача реалізувала право на апеляційний перегляд рішення місцевого суду, то відсутні підстави для направлення справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.

Вказане узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).


................
Перейти до повного тексту